Рішення № 3217971, 19.01.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/59

19.01.09

За позовом Приватного підприємства “Айснет”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Стіомі-Холдінг”

про стягнення 63652,97 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Бородін Д.О. (довіреність № 3-08 від 01.12.2008р.)

Від відповідача: Сліпчук Л.В. (довіреність № б/н від 24.03.2008р.)

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство “Айснет” (позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Стіомі-Холдінг” (відповідача) про стягнення 63652,97 грн. штрафних санкцій за порушення господарських зобов‘язань. Зазначена сума включає в себе: суму штрафних санкцій за невиконання договірних зобов‘язань щодо вчасності проведення розрахунку в розмірі 617,63 грн. та процентів за користування грошовими коштами в розмірі 63035,34 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов договору купівлі-продажу № 17/25 від 01.01.2007р., укладеного між позивачем та відповідачем, відповідач здійснив оплату поставленої позивачем продукції з порушенням терміну оплати. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.12.2008р. порушено провадження у справі № 39/59 та призначено справу до розгляду на 22.12.2008р.

Ухвалою суду від 22.12.2008р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 19.01.2009р. о 12:50 год.

Відповідач з‘явився в судове засідання, надав відзив на позовну заяву, яким проти заявлених позовних вимог заперечив та просив суд застосувати строки позовної давності щодо сплати штрафних санкцій.

В судовому засіданні, призначеному на 19.01.2009р., за згодою представників позивача та відповідача, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.01.2007 року між Приватним підприємством “Айснет” (позивачем) і Товариством з обмеженою відповідальністю “Стіомі-Холдінг” (відповідачем) укладено договір купівлі-продажу № 17/25, відповідно до п. 1.1. продавець (позивач) зобов‘язався передати у власність покупця продукти харчування: морозиво, заморожені продукти та напівфабрикати (товар), згідно накладених, що додаються до даного договору і які являються його невід’ємною частиною, а покупець (відповідач) –прийняти та оплатити його.

Відповідно до п. 3.2. договору покупець зобов’язався здійснити оплату товару шляхом перерахування коштів, згідно накладної, на розрахунковий рахунок, або внесенням готівки в касу продавця: по факту поставки; протягом 14 календарних днів з моменту поставки.

Термін дії договору, відповідно до п. 6.1. договору, було визначено сторонами з моменту його підписання до 31.12.2007 року, а в частині фінансових зобов’язань до повного їх виконання.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору купівлі-продажу № 17/25 від 01.01.2007р. поставив відповідачу товар за видатковими накладними на загальну суму 8235,86 грн. Зобов‘язання по оплаті поставленого позивачем товару відповідач у встановлені договором строки не виконав, що не заперечувалося представником відповідача в судовому засіданні.

Відповідно до укладеного та підписаного між сторонами Акту звірки взаєморозрахунків з 01.10.2007р. по 31.12.2007р. заборгованість відповідача перед позивачем становила 8235,86 грн.

Відповідно до підписаного сторонами Акту звірки взаєморозрахунків з 01.01.2008р. по 11.04.2008р. заборгованість відповідача перед позивачем становила 8235,86 грн.

Позивач стверджує, що відповідач здійснив оплату поставленого позивачем за договором купівлі-продажу № 17/25 від 01.01.2007р. товару –10.10.2008р., що не заперечувалося представником відповідача в судовому засіданні.

Пунктом 5.3. договору купівлі-продажу № 17/25 від 01.01.2007р. встановлено, що при порушенні умов договору щодо розрахунків, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час прострочення, від загальної вартості поставленого та неоплаченого товару за кожен прострочений день. А у разі прострочення оплати товару, проданого з відстрочення платежу, покупець зобов’язаний додатково сплатити ще 5% від суми цього товару, відповідно до ст. 694 ЦК України.

29.10.2008р. позивач направив відповідачу претензію № 2 від 29.10.2008р. з вимогою сплатити за порушення договірних зобов’язань щодо вчасного проведення оплати за поставлений товар пеню в сумі 617,63 грн. та проценти за користування грошовими коштами в сумі 63035,34 грн. в строк до 15.11.2008р., яка згідно повідомлення про вручення поштового відправлення за № 307460 була отримана відповідачем 04.11.2008 року. Відповідач залишив вказану претензію без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України, що виникли в результаті поставки товару та ґрунтуються на договорі купівлі-продажу № 17/25 від 01.01.2007р.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав товар, але зобов‘язання по оплаті поставленого товару виконав невчасно із затримкою платежу, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по сплаті штрафних санкцій за порушення договірних зобов‘язань щодо вчасності проведення розрахунку за поставлений товар.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача суми штрафних санкцій за невиконання договірних зобов‘язань щодо вчасності проведення розрахунку в розмірі 617,63 грн. та процентів за користування грошовими коштами в розмірі 63035,34 грн.

Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 5.3. договору купівлі-продажу № 17/25 від 01.01.2007р. передбачено, що при порушенні умов договору щодо розрахунків, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час прострочення, від загальної вартості поставленого та неоплаченого товару за кожен прострочений день.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 3 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем нараховано відповідачу пеню за порушення умов договору купівлі-продажу № 17/25 від 01.01.2007р. щодо розрахунків в розмірі 617,63 грн. в термін по 12.03.2008р.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд застосувати строки позовної давності щодо сплати штрафних санкцій.

За таких обставин, враховуючи сплив строку позовної давності щодо сплати пені, про застосування якої заявлено відповідачем, суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача суми пені за порушення умов договору купівлі-продажу № 17/25 від 01.01.2007р. щодо розрахунків в розмірі 617,63 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача суму процентів за користування грошовими коштами в розмірі 63035,34 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.3. договору купівлі-продажу № 17/25 від 01.01.2007р. встановлено, що у разі прострочення оплати товару, проданого з відстрочення платежу, покупець зобов’язаний додатково сплатити ще 5% від суми цього товару, відповідно до ст. 694 ЦК України.

За таких обставин, вимоги позивач про стягнення з відповідача суми процентів за користування грошовими коштами обґрунтовані, однак, підлягають задоволенню частково в розмірі 411,80 грн.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов‘язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 4,65 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 0,76 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Стіомі-Холдінг” (04071, Київ, вул. Введенська, 29/58; код ЄДРПОУ № 32827667; рахунки в банку невідомі) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного підприємства “Айснет” (21019, м. Вінниця, Староміський р-н, вул. Примакова, 72; код ЄДРПОУ № 30247811; рахунок № 260053013989 в ВОФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 302010) 411,80 грн. (чотириста одинадцять гривень 80 коп.) процентів за користування грошовими коштами, 4 (чотири) грн. 65 коп. держмита та 0 (нуль) грн. 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 24.01.2009р.