Постанова № 32173138, 02.07.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 липня 2013 року Справа № 812/5803/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Прудника С.В.,

при секретарі судового засідання: Якимчук В.В.

за участю сторін:

представник позивача: не з'явився,

представник відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Головного управління Міндоходів у Луганській області до публічного акціонерного товариства «Дорстрой» про стягнення коштів з рахунків у банках, -

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Головного управління Міндоходів у Луганській області до публічного акціонерного товариства «Дорстрой» про стягнення коштів з рахунків у банках.

В обґрунтування позову податковий орган зазначив, що публічного акціонерного товариства «Дорстрой» зареєстровано виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради 05.04.2011, номер запису 1 383 120 0000 000168. Підприємство перебуває на обліку як платник податків у ДПІ в м. Сєвєродонецьку з 20.07.1995 за № 1433.

У зв'язку із несплатою податкових зобов'язань станом на 01.07.2013 за відповідачем утворився податковий борг з орендної плати за землю на загальну суму 2 287, 17 грн.. що підтверджується податкової декларацією №9007746758 від 19.02.2013 року.

З метою стягнення податкового боргу податковою інспекцією було вручено відповідачу податкову вимогу № 189 від 01.10.2012 року.

15.10.2012 усі активи відповідача зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна з терміном дії до 15.10.2017 року.

У зв'язку із несплатою відповідачем у добровільному порядку податкового боргу позивач звернувся із позовом до суду.

Представник позивача, в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд подання без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

У судовому засіданні встановлено, що публічне акціонерне товариство «Дорстрой» зареєстровано виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради 05.04.2011, номер запису 1 383 120 0000 000168 (а.с.8). Підприємство перебуває на обліку як платник податків у ДПІ в м. Сєвєродонецьку з 20.07.1995 за № 1433 (а.с.9).

19.02.2013 підприємство подало до податкового органу податкову декларацію № 9007746758 з орендної плати за землю, в якій відповідач самостійно визначив суму податкового зобов'язання, яке підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 2287,17 грн. (а.с.10-11) Термін сплати 30.06.2013.

З метою погашення податкового боргу податковою інспекцією було направлено відповідачу податкову вимогу № 189 від 01.10.2012, яка була отримана 01.10.2012 головним бухгалтером підприємства (а.с.12).

Відповідно до розрахунку ціни позову станом на 30.06.2013 відповідач має податковий борг з орендної плати за землю за податковою декларацією № 900774758 від 19.02.2013 у розмірі 2287,17 грн.(а.с.5).

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. № 509 -ХІІ органи державної податкової служби наділені функціями з контролю за додержанням законодавства про податки та правильністю їх обчислення і сплати до бюджету.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно із п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 203.1 ст.203 Податкового кодексу України).

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (підпункт 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 286.2. ст.286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно п.287.3. ст.287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Оскільки судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг перед бюджетом з орендної плати за землю загальному розмірі 2287,17 грн., який до теперішнього часу в добровільному порядку не сплачено, підстави для відмови у задоволенні подання відсутні, вимоги, викладені позивачем у поданні, доведені, тому подання Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Головного управління Міндоходів у Луганській області підлягає задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 158- 163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Головного управління Міндоходів у Луганській області до публічного акціонерного товариства «Дорстрой» про стягнення коштів з рахунків у банках задовольнити повністю.

Стягнути кошти з публічного акціонерного товариства «Дорстрой» (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Хіміків, буд 68, код ЄДРПОУ 01240893) на користь Державного бюджету України кошти в сумі 2287,17 грн. (дві тисячі двісті вісімдесят сім гривень 17 копійок) з усіх рахунків платника податків, відкритих в установах банків, заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 2287, 17 грн. на користь Держави на р/р 33218812700080, код платежу 13050200, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ у м. Сєвєродонецьку, код 37944909.

У відповідності до статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 02 липня 2013 року.

Суддя С.В. Прудник