Постанова № 32175454, 20.06.2013, Луганський окружний адміністративний суд

11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2013 року Справа № 812/5416/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Борзаниці С.В.

при секретарі: Величко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції про визнання бездіяльності незаконною, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції про визнання бездіяльності незаконною.

Позивач в обґрунтування позову зазначив наступне.

30.09.2011 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження з примусового виконання вимоги про сплату боргу від 13.04.2011 №ф 305.1, винесеної УПФУ в Старобільському районі Луганської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ в Старобільському районі Луганської області недоїмки зі сплати страхових внесків у сумі 1742,80 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 30 Закону України від 21.04.99 р. № 606-ХІУ „Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

На даний час вимога про сплату боргу знаходиться на виконанні вже більше року. Отже, державним виконавцем взагалі не виконані обов'язки, визначені п. 1 та п. 2 ст. 11 Закону, а саме: не вжито передбачених Законом заходів примусового виконання рішень, та обов'язок своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові.

Представник відповідача заперечував проти позову, посилаючись на наступне.

У ВДВС Старобільського МУЮ знаходиться виконавче провадження №30243879 від 30.09.2011 по виконанню вимоги УПФУ в Старобільському районі №ф-305.1 від 13.04.2011 про стягнення з боржника ОСОБА_1 недоїмки у розмірі 1742,80 грн. на користь УПФУ у Старобільському районі. 30.09.2011 року на підставі ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (якою боржнику був наданий строк для добровільного виконання рішення суду), копія якої у відповідності до вимог ст. 31 вищевказаного закону була направлена сторонам виконавчого провадження. 07.10.2011 року згідно ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, копію постанови направлено боржнику.

07.10.2011 року згідно ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, копію постанови направлено боржнику. 13.02.2012 року державним виконавцем було здійснено вихід за місцем здійснення підприємницької діяльності боржника, а саме ТОВ "Садко-Плюс". Боржник відмовився допустити державного виконавця до опису й арешту майна за місцем здійснення підприємницької діяльності, попереджений про притягнення до кримінальної відповідальності, про що було складено акт державного виконавця. 27.07.2012 року державним виконавцем згідно ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" було направлено запити до державних обліково-реєстраційних органів, а саме: до Старобільського ВРЕР, до відділу земельних ресурсів у Старобільському районі, УПФУ в Старобільському районі з метою з'ясування наявності зареєстрованого за боржником рухомого або нерухомого майна, земельного паю (ділянки). 01.08.2012 року до відділу надійшла довідка від УПФУ в Старобільському районі, в якій зазначено, що боржник не знаходиться на обліку в управлінні. 03.08.2012 року до відділу надійшла довідка від УПФУ в Старобільському районі, в якій зазначено, що боржник зареєстрований в базах даних СПОВ, як приватний підприємець. 13.08.2012 року до відділу надійшла довідка з Старобільського ВРЕР про відсутність зареєстрованого рухомого майна за боржником. 20.08.2012 року до відділу надійшла довідка з відділу земельних ресурсів у Старобільському районі про відсутність зареєстрованих за боржником земельних часток, паїв. 19.10.2012 року державним виконавцем було здійснено виход за місцем здійснення підприємницької діяльності боржника, а саме ТОВ "Садко-Плюс". Боржник відмовився допустити державного виконавця до опису й арешту майна за місцем здійснення підприємницької діяльності, попереджений про притягнення до кримінальної відповідальності про що було складено акт державного виконавця. 29.10.2012 року державним виконавцем було надіслано виклик боржнику до відділу ДВС Старобільського РУЮ на 02.11.2012 року о 09 -00 годині. Боржник до відділу не з'явився. 29.10.2012 року державним виконавцем було винесено постанову про накладення арешту на майно боржника. 29.10.2012 року було зроблено запит до МДПІ про наявність зареєстрованих рахунків за боржником. 30.10.2012 року державним виконавцем було накладено арешт в державному реєстрі обтяжень на все рухоме та арешт в єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна боржника. 31.10.2012 року надійшла до відділу довідка з МДПІ про відсутність рахунків зареєстрованих за боржником. 31.10.2012 року державним виконавцем згідно ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" було направлено запити до державних обліково-реєстраційних органів, а саме: до Старобільського РБТІ, до Старобільського ВРЕР, УПФУ в Старобільському районі з метою з'ясування наявності зареєстрованого за боржником рухомого або нерухомого майна. 31.10.2012 року в.о. начальника ВДВС Старобільського РУЮ Стогнієвою О.В. було перевірено виконавче провадження про що винесено постанову про перевірку виконавчого провадження № 30243879. 06.11.2012 року до відділу надійшла довідка від УПФУ в Старобільському районі, в якій зазначено, що боржник не знаходиться на обліку в управлінні. 06.11.2012 року до відділу надійшла довідка від УПФУ в Старобільському районі, в якій зазначено що боржник зареєстрований в базах даних СПОВ, як приватний підприємець. 07.11.2012 року державним виконавцем було направлено до Старобільського РВ УМВД постанову про примусовий привід боржника до відділу на 12.11.2012 рік о 08-00 год. 15.11.2012 року до відділу надійшла довідка з Старобільського ВРЕР про відсутність зареєстрованого рухомого майна за боржником. 28.12.2012 року надійшла довідка з Старобільського РБТІ про наявність зареєстрованої за боржником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 13.03.2013 року державним виконавцем було направлено до Старобільського РВ

УМВД постанову про примусовий привід боржника до відділу на 15.03.2013 рік о 08-00 год. 20.03.2013 року до відділу надійшов з Старобільського РВ УМВС рапорт про неможливість виконання вище вказаного примусового приводу, так як боржник був відсутній за місцем мешкання. 29.03.2013 року державним виконавцем було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_2, з метою опису й арешту майна, але боржник відмовився допустити виконавця до будинку, про що було складено акт державного виконавця. 30.05.2013 року державним виконавцем було направлено до Старобільського районного суду подання про обмеження права виїзду боржника за межі України. 30.05.2013 року державним виконавцем було направлено до Старобільського районного суду подання про примусове входження до будинку боржника. 07.06.2013 року до відділу надійшла ухвала № 6/431/117 Старобільського районного суду від 31.05.2013 року про задоволення вимог державного виконавця та дозволу до проникнення до житла боржника. 11.06.2013 року до відділу надійшла ухвала № 6/431/116 Старобільського районного суду від 31.05.2013 року про відмову в задоволенні вимог державного виконавця та обмеженні права виїзду за межі України. 19.06.2013 року державним виконавцем направлено повідомлення до УПФУ в Старобільському районі про проведення виконавчих дій стосовно примусового входження до житла ОСОБА_1 на 26.06.2013 рік о 14-00 год. та про авансування витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій. 19.06.2013 року державним виконавцем направлено повідомлення ОСОБА_1 про проведення виконавчих дій стосовно примусового входження до її житла на 26.06.2013 рік о 14-00 год. 19.06.2013 року державним виконавцем було направлено до Старобільського РВ УМВС постанову про залучення працівників органів внутрішніх справ до провадження виконавчих дій, що відбудуться 26.06.2013 року о 14-00 год.

Таким чином, державним виконавцем було здійснено всі заходи, необхідні для своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного у виконавчому провадженні. Всі дії держаного виконавця відповідають вимогами чинного законодавства України, порушень допущено не було.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 29.09.2011 позивачем на адресу відповідача було спрямовано заяву про примусове виконання вимоги №ф-305.1 від 13.04.2011 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 1742,80 грн. з ОСОБА_1 (а.с.20).

В судовому засіданні встановлено, що 30.09.2011 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання вимоги №ф-305.1 від 13.04.2011 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 1742,80 грн. з ОСОБА_1 на користь УПФУ в Старобільському районі. (а.с.23).

В судовому засіданні встановлено, що відділом державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції з метою проведення виконавчих дій щодо виконання вимоги №ф-305.1 від 13.04.2011 були зроблені запити до Старобільського ВРЕР, УПФУ в Старобільському районі, відділу держкомзему в Старобільському районі. (а.с. 27-30).

В судовому засіданні встановлено, що до часу звернення позивача до суду з даним позовом вимога №ф-305.1 від 13.04.2011 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 1742,80 грн. з ОСОБА_1 не виконана.

Відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» та за своєю природою є адміністративно-правовими.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 зазначеного закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи:

1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;

2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

3) судові накази;

4) виконавчі написи нотаріусів;

5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;

8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;

9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідачем не вжито всіх необхідних заходів примусового виконання рішення у строк, встановлений ст. 30 «Про виконавче провадження» та не виконано обовязок, визначений ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: своєчасно та в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Позивачем до суду не було надано доказів на підтвердження направлення до ВДВС Старобільського РУЮ на виконання вимоги про сплату боргу від 19.02.2013 №510.1 та відкриття виконавчого провадження з виконання вказаної вимоги. Таким чином, позовні вимоги про визнання незаконною бездіяльності ВДВС Старобільського РУЮ щодо невиконання виконавчого провадження, відкритого на підставі вимоги про сплату боргу від 19.02.2013 №510.1, задоволенню не підлягають.

Вимоги щодо зобов'язання відповідача стягнути з боржника в примусовому порядку суму боргу згідно вимоги позивача є незмістовними, оскільки відповідно до матеріалів справи за вимогою №ф-305.1 від 13.04.2011 відповідачем відкрито виконавче провадження, внаслідок чого згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження» відповідач вже зобов'язаний вчинити певні дії у визначені цим Законом строки, що не потребує додаткового зобов'язання.

Таким чином, позивач надав суду належні докази в обґрунтування позовних в частині визнання незаконною бездіяльності ВДВС Старобільського РУЮ щодо невиконання виконавчого провадження, відкритого на підставі вимоги про сплату боргу від 13.04.2011 №305.1, як це передбачено частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, що є підставою для часткового задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції про визнання бездіяльності незаконною задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції щодо невиконання вимоги про сплату боргу від 13.04.2011 №305.1, винесеної Управлінням пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області, у встановлений Законом України «Про виконавче провадження» строк.

Відмовити в задоволенні позовних вимог про визнання незаконною бездіяльності відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції щодо невиконання виконавчого провадження, відкритого на підставі вимоги про сплату боргу від 19.02.2013 №510.1, винесеної Управлінням пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області, у встановлений Законом України «Про виконавче провадження» строк.

Відмовити в задоволенні позовних вимог про зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції стягнути з ОСОБА_1 в примусовому порядку суму боргу згідно вимоги Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області від 13.04.2011 №305.1.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано у повному обсязі 25 червня 2013 року.

Суддя С.В. Борзаниця