Рішення № 32171872, 25.06.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" червня 2013 р.Справа № 921/545/13-г/9

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Хмельницький", вул. Чорновола, 155/1, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000

до відповідача Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. О. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, 46000

про стягнення 524 грн. 05 коп. заборгованості.

За участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

Представнику позивача у попередніх судових засіданнях роз'яснено його процесуальні права та обов'язки учасника судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Судом в порядку ст. 81-1 ГПК України фіксація судового процесу (звукозапис) технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Сторони, в порядку ст.ст.64,77 ГПК України, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Хмельницький", вул. Чорновола, 155/1, м. Хмельницький, Хмельницька область звернулося до господарського суду з позовом до відповідача Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. О. Кульчицької, 8, м. Тернопіль про cтягнення 524 грн. 05 коп. заборгованості.

Позов обґрунтовується оглянутими в судовому засіданні оригіналами та належним чином завіреними копіями: накладних №00022/06 від 02.01.2013р., №00076/06 від 09.01.2013р., №00090/06 від 10.01.2013р., №00116 від 10.01.2013р., №00156/06 від 12.01.2013р., №00355/06 від 21.01.2013р.; довіреності №1 від 01.01.2013р., довіреності №9 від 18.01.2013р.; та іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 29.05.2013р. порушено провадження у справі та її розгляд вперше призначено на 11.06.2013р. на 15 год. 50 хв.

У відповідності до ст. 77 ГПК України, у зв'язку із необхідністю оцінки уже поданих та надання можливості сторонам подати додаткові докази, розгляд справи відкладався на18.06.2013р. на 14 год. 20 хв. та на 25.06.2013р. на 11 год. 50 хв.

В судовому засіданні 11.06.2013р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

Позивач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, витребуваних судом матеріалів не подав, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до ст.77 ГПК України.

Проте, в попередніх судових засіданнях представник позовні вимоги підтримав повною мірою з підстав викладених у позовній заяві. Відповідно до супровідного листа від 14.06.2013р. (вх. №11019 від 14.06.2013р.) подав додаткові докази для долучення до матеріалів справи.

Відповідач явку уповноваженого представника в судових засіданнях не забезпечив, витребуваних судом матеріалів не подав, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до ст.ст. 64,77 ГПК України, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштових відправлень - ухвал суду про порушення та відкладення розгляду справи.

Враховуючи строк вирішення спору, визначений ст. 69 ГПК України, та беручи до уваги те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи позивача у сукупності із поданими ним доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення. При цьому суд керувався наступним.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Із змісту ст.ст. 1,2 ГПК України правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, фізичні особи - підприємці, а суд, шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи статті 174 ГК України.

Як встановлено судом, на підставі накладних №00022/06 від 02.01.2013р., №00076/06 від 09.01.2013р., №00090/06 від 10.01.2013р., №00116 від 10.01.2013р., №00156/06 від 12.01.2013р., №00355/06 від 21.01.2013р. (далі по тексту - накладних) та довіреностей №1 від 01.01.2013р., №9 від 18.01.2013р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Хмельницький", вул. Чорновола, 155/1, м. Хмельницький, Хмельницька область як Постачальник (далі по тексту позивач, постачальник, ТОВ "Агро-Союз-Хмельницький") поставило, а Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. О. Кульчицької, 8, м. Тернопіль як Одержувач (далі по тексту відповідач, покупець, ДП "Тернопільський облавтодор") прийняло через представника покупця за довіреностями Красюка Анатолія Саватійовича, продукцію на загальну суму 6183 грн. 68 коп.

Розглянувши та оцінивши зміст зазначених накладних суд приходить до висновку, що між сторонами виникли правовідносини з купівлі - продажу шляхом поставки товару у зв'язку з укладенням договору у спрощений спосіб за підписаними сторонами накладними №00022/06 від 02.01.2013р., №00076/06 від 09.01.2013р., №00090/06 від 10.01.2013р., №00116 від 10.01.2013р., №00156/06 від 12.01.2013р., №00355/06 від 21.01.2013р.

Так, у відповідності до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 1 ст. 208 ЦК України, для правочинів між фізичною та юридичною особою встановлена письмова форма.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо зміст зафіксований у одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законодавством не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

При цьому вказані накладні відповідають зазначеним характеристикам.

А тому правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем внаслідок підписання ними накладних, підтверджують, на думку суду, що сторони таким чином уклали договори купівлі-продажу шляхом поставки товару у спрощений спосіб.

Згідно із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. В свою чергу ч. 7 даної статті закріплено правило про те, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як стверджує позивач, та зазначене ним підтверджується поданими доказами, він свої зобов'язання виконав належним чином шляхом здійснення передачі товару на загальну суму 6183 грн. 68 коп., на підтвердження чого надав суду належним чином завірені копії накладних №00022/06 від 02.01.2013р., №00076/06 від 09.01.2013р., №00090/06 від 10.01.2013р., №00116 від 10.01.2013р., №00156/06 від 12.01.2013р., №00355/06 від 21.01.2013р.; довіреності №1 від 01.01.2013р., довіреності №9 від 18.01.2013р.

Факт отримання товару підтверджується підписом представника відповідача ДП "Тернопільський облавтодор" - Красюка А.С. в графі накладних про отримання товару від позивача.

Проте, як стверджує позивач, та зазначене підтверджується матеріалами справи, відповідачем - Дочірнім підприємством "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. О. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, оплата за поставлений товар проведена частково в сумі 5659 грн. 63 коп. згідно платіжних доручень :

- №9 від 03.01.2013р. на суму 454 грн. 30 коп.;

- №19 від 10.01.2013р. на суму 4940 грн. 98 коп.;

- №79 від 08.02.2013р. на суму 38 грн. 52 коп.;

- №80 від 08.02.2013р. на суму 70 грн. 32 коп.;

- №119 від 18.02.1013р. на суму 55 грн. 51 коп.;

- №171 від 21.03.2013р. на суму 100 грн. 00 коп.

Зазначене, також, підтверджується і наданою суду випискою банку про надходження платежів в рахунок оплати за отриманий товар.

Таким чином, станом на час розгляду справи, за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 524 грн. 05 коп.

Слід зазначити, що як вбачається із матеріалів справи передача продукції відбулась без визначення строку виконання зобов'язання з оплати, так як, таких умов не передбачено в укладених сторонами накладних.

Разом з цим, щодо строку виконання зобов'язання в даному випадку, то суд має за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч 2 ст. 712 ЦК до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.ст. 691, 692, 693 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договорів купівлі-продажу та поставки, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 9/252-10).

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України у п. 1 Інформаційного листа від 17.07.2012р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" а також у п. 1 Оглядового листа ВГСУ від 29.04.2013р. № 01-06/767/2013 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 43 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищезазначене у сукупності у матеріалах справи знаходять свої підтвердження доводи позивача щодо непогашення в повному обсязі та своєчасно боржником заборгованості за отриманий товар, що є порушенням вимог чинного законодавства в частині належного виконання зобов'язання. При цьому вказані твердження позивача не спростовані відповідачем у будь-який спосіб. А тому, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими належним чином поданими доказами та позов задовольняє повністю.

Згідно із ч.ч. 1-3 статті 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Беручи до уваги задоволення позову судом, у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 1 720 грн. 50 коп. покладається на відповідача у справі та він підлягає стягненню в користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. О. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, 46000 (ідент. код 31995099) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Хмельницький", вул. Чорновола, 155/1, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 (ідент. код 23838102) : 524 (п'ятсот двадцять чотири) грн. 05 коп. заборгованості, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 27.06.2013р.

Суддя В.Л. Гевко