Рішення № 32171819, 26.06.2013, Залізничний районний суд м. Сімферополя

Справа № 122/16226/13-ц

Провадження по справі 2/122/1512/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2013 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, в складі:

головуючого судді - Шильнова М.О.

при секретарі - Іоновій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль», в особі Кримської республіканської дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль», до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, -

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль», в особі Кримської республіканської дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль», звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного кредитного договору № 014/0060/74/0065850 від 11.10.2007 року ОСОБА_2 отримав споживчий кредит у сумі 251161,75 грн. строком до 11 жовтня 2027 року зі сплатою 12,5% річних. Надання кредитних коштів здійснювалось шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника. В забезпечення належного виконання умов кредитного договору між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 014/0060/74/0065850/1 від 11.10.2007 року, відповідно до якого ОСОБА_3 взяла на себе зобов'язання перед банком за ОСОБА_2 Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань за договором між позивачем та відповідачами - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладеного договір іпотеки, відповідно до якого відповідачі передали в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1. Від виконання узятих на себе зобов'язань відповідач - ОСОБА_2 ухиляється. У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором, відповідач ОСОБА_2 має заборгованість, станом на 09 квітня 2013 року в сумі 431385,30 грн., яка складається з наступного: 200598,66 грн. - заборгованість за кредитом; 40759,98 грн. - заборгованість по сплаті відсотків; 190026,66 грн. - пеня за невчасну сплату кредиту та відсотків. На підставі наведеного, просить стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 014/0060/74/0065850 від 11.10.2007 року у розмірі 431385,30 грн.; у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/0060/74/0065850 від 11.10.2007 року просили звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, визначеною незалежним експертом в ході проведення виконавчих дій; виселити ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1

Представник позивача просила розглянути справу у її відсутність та позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, подавши до суду письмову заяву.

Відповідачі у судове засідання не з'явились, повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяву про розгляд справи у їх відсутність або про відкладення слухання справи суду не надали.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до укладеного кредитного договору № 014/0060/74/0065850 від 11.10.2007 року, ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 251161,75 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,5% на рік, з кінцевим терміном повернення 11.10.2027 (а.с. 10-13).

Позичальник зобов'язався на умовах, в розмірі та в строки, встановлені кредитним договором, повернути позивачу кредит, сплатити відсотки за користування кредитними коштами, а також сплатити комісії, пені та штрафи, що передбачені умовами кредитного договору.

Позивач виконав свої зобов'язання перед відповідачем та надав кредит згідно умов кредитного договору.

У зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору станом на 09 квітня 2013 року склалась заборгованість в сумі 431385,30 грн., яка складається з наступного: 200598,66 грн. - заборгованість за кредитом; 40759,98 грн. - заборгованість по сплаті відсотків; 190026,66 грн. - пеня за невчасну сплату кредиту та відсотків.

На підтвердження розміру виниклої у відповідачів заборгованості, суд приймає до уваги, як письмовий доказ по справі, розрахунок суми заборгованості, доданий позивачем до позовної заяви. У суду немає підстав вважати його недостовірним або спростовувати його зміст.

У якості забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 між банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 11.10.2007 року був укладений договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 (а.с. 19-21).

Додатково з метою забезпечення зобов'язань, що виникають із зазначеного договору, між банком та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 014/0060/74/0065850/1 від 11.10.2007 року, відповідно до якого Поручитель поручився перед Кредитором (банком) за виконання Позичальником зобов'язань по вищевказаному кредитному договору (а.с. 17-18).

Відповідно до вимог ст.533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі дійшли згоди по всіх істотних умовах договору. Таким чином, у відповідності зі ст. 526 ЦК України, з боку відповідача, стосовно позивача, виникло зобов'язання, згідно якого відповідач зобов'язаний повернути одержаний кредит в повному обсязі та сплачувати відсотки за користування кредитом в терміни, встановлені договором.

Однак відповідачем були порушені вимоги ст.ст. 525-527 ЦК України - зобов'язання не виконане належним чином у встановлений термін і є в наявності одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Згідно з положеннями ст. 554 ЦК України, в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Крім того, поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що й боржник.

Згідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

У відповідності до ст.ст. 610, 611, 629 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтями 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений у зобов'язанні строк ( термін).

30.11.2012 року на адресу відповідачей було надіслано вимогу про усунення порушень основного зобов'язання (а.с. 26-28).

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь - якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документів зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Також відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

З роз'яснень, які містяться у п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», слідує, що резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій). При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення ст. 11 Закону України «Про іпотеку» (або ст. 589 ЦК щодо заставодавця).

Таким чином, оскільки суду надані докази про укладення між сторонами договору іпотеки, суд вважає за необхідне в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/0060/74/0065850 від 11.10.2007 року в сумі 431385 (чотириста тридцять одна тисяча триста вісімдесят п'ять) грн. 30 коп., з них: заборгованість по кредиту - 200598,66 грн., заборгованість по сплаті відсотків - 40759,98 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків - 190026,66 грн. на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (м. Київ, вул. Лєскова, 9, ЕДРПОУ 14305909) звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1, яка передана за іпотечним договором від 11 жовтня 2007 року і належить у рівних частках на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/ незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Що ж стосується позовних вимог про виселення відповідачей ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з квартиру АДРЕСА_1, то вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно вимог ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Відповідно до п. 43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке.

Згідно ст.ст. 9, 109 ЖК України, ст.ст. 39 - 40 Закону України "Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Матеріали справи не містять доказів отримання письмової вимоги іпотекодержателя про звільнення квартири її мешканцями.

Крім того, заявляючи позов про виселення, Банком заявлено позовні вимоги до ОСОБА_2 та ОСОБА_4, однак суду не надано доказів того, що відповідачі мешкають у квартирі, яка є предметом іпотеки та суду не надано доказів одержання кожною із цих осіб вимоги іпотекодержателя про виселення у зв'язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідачей на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1147 грн., з кожного.

На підставах вищевказаного, ст.ст. 525,527, 533, 572, 574, 576, 583, 590, 1054-1055 ЦК України, Закону України "Про іпотеку", керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль», в особі Кримської республіканської дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль», до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/0060/74/0065850 від 11.10.2007 року в сумі 431385 (чотириста тридцять одна тисяча триста вісімдесят п'ять) грн. 30 коп., з них: заборгованість по кредиту - 200598,66 грн., заборгованість по сплаті відсотків - 40759,98 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків - 190026,66 грн. на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (м. Київ, вул. Лєскова, 9, ЕДРПОУ 14305909) звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1, яка передана за іпотечним договором від 11 жовтня 2007 року і належить у рівних частках на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/ незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_2 (інн НОМЕР_1), ОСОБА_3 (інн НОМЕР_2), ОСОБА_4 (інн НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» (м. Київ, вул. Лєскова, 9, ЕДРПОУ 14305909) судовий збір у розмірі 1147 грн., з кожного.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль», в особі Кримської республіканської дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль», до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення з квартири АДРЕСА_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду АРК через Залізничний районний суд м. Сімферополя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: