ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
12 червня 2013 року м. Київ К/9991/72319/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Пилипчук Н.Г.
за участю секретаря Кіт О.С.
представника позивача Куракіна Ю.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2012 по справі №2а-9943/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріоніт» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2012, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріоніт» (далі-ТОВ «Ріоніт», позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби (далі-ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС, відповідач) задоволено повністю. Визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС при проведенні перевірки та складанні акту позапланової виїзної перевірки №172/23-12/36218092 від 22.02.2012 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ріоніт» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ВАТ «Горіховський цукровий завод» та ТОВ «Апекс-А ЛТД» за період з 01.06.2011 по 01.11.2011; визнано протиправними висновки акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС №172/23-12/36218092 від 22.02.2012 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ріоніт» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ВАТ «Горіховський цукровий завод» та ТОВ «Апекс-А ЛТД» за період з 01.06.2011 по 01.11.2011 щодо встановлення нікчемності правочинів по придбанню товарів від ТОВ «Апекс-А ЛТД» та поставку товару ВАТ «Горіховський цукровий завод»; зобов'язано ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС відновити в обліковій картці платника ТОВ «Ріоніт» особистого рахунку, а також в усіх електронних системах, у тому числі в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розірі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту, які ТОВ «Ріоніт» задекларувало за рахунок податкових накладних, виписаних ТОВ «Апекс-А ЛТД» в розмірі 62769726,85грн. та задекларовані суми податкового зобов'язання в частині податкового кредиту, сформованого за рахунок податкових накладних, виписаних ТОВ «Ріоніт» підприємцям-покупцям у розмірі 62769726,85грн.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 14.11.2012 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 24.12.2012 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2012, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п.3.4 Наказу Державної податкової адміністрації від 30.05.1997 №166 «Про порядок затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», ст.180, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, ч.1 та ч.5 ст. 203, п. 1 та п. 2 ст.215 Цивільного кодексу України, ст. 2, п. ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підставі наказу від 01..02.2012 №186/23-12 та направлення від 02.02.2012 №204/23-12, згідно із п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ріоніт»з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ВАТ «Горохівськиї цукровий завод» та ТОВ «Алекс-А ЛТД» за період з 01.06.2011 по 01.11.2011, за результатами якої складено акт від 22.02.2012 №172/23-12/36218092.
За результатами перевірки, на думку податкового органу, встановлено, що відповідно до ч. 1, 5 статті 203, п. 1, 2 статті 215, Цивільного кодексу України, правочини мають ознаки фіктивності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.
Предметом спору в даній справі, зокрема, є дії податкового органу при складенні акту перевірки щодо викладення в ньому вищезазначених висновків та акт перевірки в частині висновків податкового органу щодо встановлення нікчемності правочинів по придбанню товарів від ТОВ «Апекс-А ЛТД» та поставку товару ВАТ «Горіховський цукровий завод» .
Задовольняючи позовні вимоги в цій частині суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з доведеності факту реальності спірних господарських операцій, що спростовує висновок податкового органу про їх нікчемність.
Разом з тим, судами залишено поза увагою, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Отже, оскільки оспорюваний акт перевірки лише фіксує факт правопорушення та не має правового значення у розумінні пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, то позовні вимоги про визнання протиправними дій податкового органу при проведенні перевірки та складанні акту позапланової виїзної перевірки №172/23-12/36218092 від 22.02.2012, а також про визнання протиправними висновків акту перевірки не підлягають розгляду в адміністративному суді.
Разом з тим, юридичні наслідки (застосовані наслідки), що безпосередньо випливають з результатів перевірки, можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді.
Відповідно до статті 63 Податкового кодексу України - облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Податковому органу відповідно до статті 66 Податкового кодексу України надано право вносити зміни до облікових даних платника податків на підставі інформації органів державної реєстрації; інформації банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; документально підтвердженої інформації, що надається платниками податків; інформації суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; даних перевірок платників податків.
Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.
Згідно пунктами 183.1, 183.12, 183.15 статті 183 Податкового кодексу України - будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає, до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву. Центральний орган державної податкової служби веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку. У разі зміни платником податку місцезнаходження (місця проживання) або його переведення на обслуговування до іншого органу державної податкової служби зняття такого платника з обліку в одному органі державної податкової служби і взяття на облік в іншому здійснюється в порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.
Системний аналіз вказаних норм дозволяє прийти до висновку про право відповідача вносити зміни в облікові дані платника, проте, лише в ті, що не пов'язані із зміною податкового навантаження чи податкового кредиту, оскільки такі зміни за собою несуть податкові зобов'язання, які визначені підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.
Водночас згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України - податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Податкові зобов'язання визначаються платником податків на підставі поданих декларацій самостійно чи визначаються контролюючим органом.
Відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України - податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України - контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Крім того, відповідно до пункту 4.6 наказу ДПА України від 24 травня 2011 року №306 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (від'ємного значення податку на додану вартість)»- у разі якщо згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган самостійно визначає суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення про розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань, зроблений за результатами перевірки, за формою «Р»згідно з додатком 2 до наказу №985.
Одночасно, згідно п.п. 6.1 п. 6 вказаного наказу - підрозділи обліку та звітності органів державної податкової служби у день надходження інформації, вказаної у пунктах 3.11, 3.12.2 розділу 3 (на підтверджену до відшкодування суму ПДВ) та пункті 4.8 розділу 4 (на суму бюджетного відшкодування ПДВ, щодо нарахування якої на дату формування довідки не виявлено фактів порушень законодавства) цих Методичних рекомендацій, здійснюють відповідні облікові операції в картках особових рахунків платників ПДВ.
Таким чином, зміни в облікові дані операцій по податку на додану вартість здійснюються лише на підставі податкових повідомлень-рішень чи на підставі довідок, складених за результатами перевірок, коли контролюючим органом не виявлено фактів порушень платником податків законодавства України.
Відтак внесення змін до облікових карток платника податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження (тобто, податкової звітності, розшифровки результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України) з податку на додану вартість, можливе лише на підставі або самостійно поданої декларації платника податку на додану вартість або прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення після закінчення строків його узгодження.
Отже, за встановлених судом обставин щодо відсутності винесених на підставі складеного за результатами перевірки акта податкових-повідомлень рішення про визначення позивачеві сум грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, дії позивача щодо внесення змін до облікової картки та у внутрішніх електронних базах на підставі акту перевірки є неправомірними, а тому суд касаційної інстанції погоджується з висновків судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості позовних вимог в частині зобов'язання відповідача відновити в обліковій картці платника ТОВ «Ріоніт» особистого рахунку, а також в усіх електронних системах, у тому числі в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту, які ТОВ «Ріоніт»задекларувало за рахунок податкових накладних, виписаних ТОВ «Алекс-А ЛТД» в розмірі 62769726,85грн. та задекларовані суми податкового зобов'язання у частині податкового кредиту, сформованого за рахунок податкових накладних, виписаних ТОВ «Ріоніт» підприємствам-покупцям у розмірі 62725 371,42грн.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 157, 210, 220, 221, 223, 224, 228, 230, 231, та ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2012 в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними дій ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС при проведенні перевірки та складанні акту позапланової виїзної перевірки №172/23-12/36218092 від 22.02.2012 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ріоніт» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ВАТ «Горіховський цукровий завод» та ТОВ «Апекс-А ЛТД» за період з 01.06.2011 по 01.11.2011; визнанння протиправними висновків акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС №172/23-12/36218092 від 22.02.2012 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ріоніт» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ВАТ «Горіховський цукровий завод» та ТОВ «Апекс-А ЛТД» за період з 01.06.2011 по 01.11.2011 щодо встановлення нікчемності правочинів по придбанню товарів від ТОВ «Апекс-А ЛТД» та поставку товару ВАТ «Горіховський цукровий завод» скасувати.
У цій частині провадження у справі закрити.
В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2012 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України лише в частині залишення без змін рішень попередніх інстанцій.
Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна
Судді: ___ Л.І. Бившева
___ Н.Г. Пилипчук
Суддя Т.М. Шипуліна
Судове рішення № 32171320, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 12.06.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-9943/12/2670. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: