Ухвала суду № 32171315, 01.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2013 року м. Київ К/9991/64775/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2012

у справі № 2а-10808/11/2070

за позовом Державного підприємства «Харківський бронетанковий ремонтний завод»

до 1. Західної міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

2. Державної податкової адміністрації у Харківській області

3. Державної податкової адміністрації України

4. Головного управління Державного казначейства України в Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення з державного бюджету суми бюджетного відшкодування

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Харківський бронетанковий ремонтний завод» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова (правонаступником якої є Західна міжрайонна державна податкова інспекція Харківської області Державної податкової служби) № 0000210700 від 31.03.2011, скасування рішень ДПА у Харківській області (правонаступником якої є Державна податкова служба у Харківській області) № 2249/10/25-103 від 24.05.2011, № 14137/6/25-0115 від 04.08.2011, стягнення з Державного бюджету України на користь ДП «Харківський бронетанковий ремонтний завод» суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 134 364 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012, позов задоволено частково; скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова № 0000210700 від 31.03.2011 та рішення ДПА України № 14137/6/25-0115 від 04.08.2011; в частині скасування рішення ДПА у Харківській області № 2249/10/25-103 від 24.05.2011 провадження у справі закрито; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач-1 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, враховуючи оскарження судових рішень фактично лише в частині задоволення позовних вимог та межі перегляду, передбачені ст. 220 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами позапланової виїзної перевірки підприємства позивача з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось в період з 01.10 по 30.11.2010, складено акт № 358/07-004/08099848 від 18.03.2011, в якому зафіксовані порушення пп. пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пов'язані з безпідставним декларуванням бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2010 року у розмірі 134 364 грн., оскільки платник податків в рядку 2.1 податкової декларації з ПДВ за грудень 2010 року відобразив експортні операції, що оподатковуються за ставкою 0%, в обсязі поставки 7 115 795 грн., що становить 86,5% від загального обсягу поставки згідно договору комісії № USE-20/31-409-D/K-08 від 23.12.2008, згідно актів виконаних робіт від 08.11 та від 23.11.2010 без врахування висновків перевірки податкової декларації з ПДВ за листопад 2010 року, за результатами якої підприємству зазначену суму віднесено до рядка 1 податкової декларації за листопад 2010 року та у зв'язку з порушенням підприємством вимог п. 3.1 ст. 3, п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» були донараховані податкові зобов'язання в сумі 1 423 159,07 грн. з вартості послуг по капітальному ремонту технічного майна відповідно актів виконаних робіт на загальну суму 7 115 795,36 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 31.03.2011 ДПІ у Ленінському районі м. Харкова прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000210700 від 31.03.2011 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 134 364 грн.

В акті перевірки зазначено, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки попереднього податкового періоду (акт № 21/07-004/08099848 від 12.01.2011) підприємству зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по декларації за жовтень 2010 року у розмірі 492 674 грн. та за листопад 2010 року у розмірі 665 650 грн. та донарахований ПДВ за листопад 2010 року в сумі 264 835 грн., а тому відповідачем зроблений висновок про те, що залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 26 декларації з ПДВ за листопад 2010 р.) склав 0,00 грн.

Позивачем було оскаржено вказане податкове повідомлення-рішення, проте рішеннями ДПА у Харківської області № 2249/10/25-103 від 24.05.2011 та ДПА України № 14137/6/25-0115 від 04.08.2011 скарги залишено без задоволення, а оскаржене податкове повідомлення-рішення без змін.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 цього Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000210700 від 31.03.2011 стали висновки попередньої перевірки ДП «Харківський БТРЗ», які були викладені в акті № 21/07-004/08099848 від 12.01.2011, на підставі якого відповідачем-1 були винесені податкові повідомлення-рішення від 25.01.2011 № 0000040700/0, № 0000030700/0 та № 0000020700/0, які позивач оскаржив в судовому порядку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2011, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2012 по справі № 2а-6749/11/2070, скасовано вказані податкові повідомлення-рішення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2011, спростовано висновки податкового органу викладені в акті перевірки №21/07-004/08099848 від 12.01.2011, а саме: відносно неправомірності декларування платником зовнішньоекономічної операції з ремонту майна нерезидента, що виконано позивачем у межах договору комісії № USE-20/31-409-D/K-08 від 23.12.2008, та доведено правомірність обліковування позивачем послуг з ремонту майна резидента за ставкою ПДВ 0%. На підставі зазначеного рішенням Харківського окружного адміністративного суду визнано безпідставним висновок податкового органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини встановлені судовими рішеннями в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене, межі перегляду, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, рішення судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача-1 - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний