Ухвала суду № 32171240, 01.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" липня 2013 р. м. Київ К-25046/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки

Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим

від 16.01.2009

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду

від 05.06.2009

у справі № 2-а-1863/08/5/0170

за позовом Відкритого акціонерного товариства

«Електромашинобудівний завод «Фірма «Селма»

до 1. Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної

Республіки Крим

2. Головного управління Державного казначейства України

в Автономній Республіці Крим

про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,-

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Електромашинобудівний завод «Фірма «Селма» звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим та Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 349 637,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2009, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2009 у даній справі, позов задоволено; стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Електромашинобудівний завод «Фірма «Селма» суму бюджетного відшкодування надмірно сплаченого податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2008 у розмірі 349 637,00 грн.

ДПІ у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим подала касаційну скаргу, у відповідності до якої, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2009 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне:

- Відкритим акціонерним товариством «Електромашинобудівний завод «Фірма «Селма» було подано до ДПІ у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим податкову декларацію з ПДВ за лютий 2008, а також «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» та «Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування» у сумі 545 240,00 грн.;

- ДПІ у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим була проведена виїзна позапланова перевірка ВАТ «Електромашинобудівний завод «Фірма «Селма» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2008, якою не виявлено порушень позивачем вимог податкового законодавства;

- за результатами перевірки відповідачем була складена довідка № 624/23-4/20732066 від 04.06.2008, відповідно до якої підтверджено відображення позивачем бюджетного відшкодування у декларації з ПДВ за лютий 2008р. у розмірі 545 240,00 грн. та визначено, що за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за лютий 2008 року на суму 349 637,00 грн., що пов'язано з неотриманням відповідей на запити про надання інформаційних довідок та проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача;

- у відповідності до чинного законодавства позивач повинен був отримати на свій розрахунковий рахунок суму бюджетного відшкодування у розмірі 545 240,00 грн., проте, позивач отримав на розрахунковий рахунок відшкодування з ПДВ у сумі 195 603,00 грн. та заборгованість по бюджетному відшкодуванню складає 349 637,00 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п.1.8. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент спірних правовідносин) бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) та строки проведення розрахунків передбачено у п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Таким чином, визначення суми бюджетного відшкодування залежить від правильності визначення платником податку сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, перевіркою контролюючого органу порушень позивачем вимог податкового законодавства при визначенні сум бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за лютий 2008 виявлено не було.

Підпунктом 7.7.4 п.7.7 ст.7 3акону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Отже, попередні судові інстанції дійшли правильного, не спростованого доводами касаційної скарги, висновку щодо того, що позивачем надані всі необхідні докази, які підтверджують його право на бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 349 637,00 грн. за лютий 2008 року, у зв'язку з чим передбачених законом підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали судів першої та апеляційної інстанцій не вбачається.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2009 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний