Ухвала суду № 32171235, 20.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2013 року м. Київ К-24298/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Муравйова О.В.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2010

у справі № 2-а-3263/09/1970

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ОМО"

до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ОМО" звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.11.2009 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2010 постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.11.2009 скасовано, позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив його в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2010 та залишити в силі постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.11.2009.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору у даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 15.09.2009 відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань перевірки правомірності формування податкового кредиту по операціях за період з 01.06.2009 по 30.06.2009 та складений акт № 8578/7/16-02/20093794 від 15.09.2009.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1 п. 7.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме занижено суму податку що підлягає сплаті до бюджету за червень 2009 р. на 48388 грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0005151602/0/58432 від 28.09.2009 про визначення позивачу податкового зобов'язання в сумі 48 388 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 14 516,40 грн.

За наслідками адміністративного оскарження вказане повідомлення - рішення залишено без змін.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 27.04.2009 позивач придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансфер-Сервіс ЛТД" сірники на загальну суму 241937,5 грн., у тому числі ПДВ 48387,50 грн. Кошти за придбання товару позивач безготівково перерахував на рахунок продавця 27.04.2009. Згідно реєстру отриманих податкових накладних та листа ТОВ "Трансфер - Сервіс ЛТД" № 8 від 19.10.2009 у червні 2009 позивач отримав податкові накладні, і включив суми до податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 15.3.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", заяви про повернення надміру сплачених податків, зборів, або на їх відшкодування у випадках передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права на податковий кредит є здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" до податкового кредиту не дозволяється включення будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, щодо того, що після придбання товару у позивача виникло право на отримання податкового кредиту, але включити дані витрати до податкового кредиту, відобразивши суму сплаченого ПДВ в декларації за травень 2009р. позивач не міг, через відсутність податкової накладної. З моменту отримання податкової накладної позивач реалізував право на отримання податкового кредиту.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, стосовно того, що оскільки позивачем було відображено податковий кредит у строк, передбачений Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", то відповідачем було неправомірно прийнято податкове повідомлення - рішення.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2010 у справі № 2-а-3263/09/1970 слід відхилити, а судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220-1, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції відхилити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2010 у справі № 2-а-3263/09/1970 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 - 239І Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров

О.В. Муравйов

О.І. Степашко