Ухвала суду № 32171080, 20.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2013 року м. Київ К-27619/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Муравйова О.В.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2010

у справі № 2а-4330/09/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмастер"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фудмастер" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2009 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2010 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2010 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору у даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, працівниками Державної податкової адміністрації м. Києва була проведена перевірка господарської одиниці позивача з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, та складений акт № 1263/26/59/23/33406284 від 14.10.2008.

На підставі вказаного акта перевірки відповідач прийняв рішення № 0012032305 від 24.10.2008 про застосування до позивача на підставі п. 1, 2 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170090 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 3.2 Положення "Про форму та зміст розрахункових документів", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації № 614, а саме: не зазначено назву господарської одиниці "Кафе".

Відповідно до п.1 Положення "Про форму та зміст розрахункових документів" назва господарської одиниці - назва, яка зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності або користування господарською одиницею).

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно Договору оренди № М/08/2007/46 від 17.08.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсал Стар Ко" та позивачем позивачу передано приміщення для розміщення кафе-бару за адресою м. Київ, вул. О.Мишуги, 4. У розрахункових документах підприємства як господарську одиницю вказано ТОВ "Фудмастер".

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-ЮСіЕль", що здійснює обслуговування касового апарату позивача, № 787 від 17.10.2008, за технічною документацією виробника електронного контрольно-касового реєстратора "Марія-301 МТМ" з версією програмного забезпечення "М301ТЗ+" під "назву власника" відводиться 18 символів, під "адресу власника" відводиться 18 символів. Разом назва та адреса не повинні перевищувати 36 символів. Іншої можливості для програмування немає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій позивачем доведено, а відповідачем не спростовано той факт, що розрахунковий документ роздруковувався у встановленому порядку.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, щодо того, що нормами Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не передбачено застосування до господарюючого суб'єкта штрафних санкцій в разі невідповідності розрахункового документа вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, стосовно того, що оскільки позивачем не було допущено порушення вимог п. 1, 2 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", то застосування відповідачем штрафних санкцій було неправомірним.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2010 у справі № 2а-4330/09/2670 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220-1, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2010 у справі № 2а-4330/09/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 - 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров О.В. Муравйов

О.І. Степашко