Ухвала суду № 32168990, 27.06.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №580/821/13 Головуючий у суді у 1 інстанції - ГураНомер провадження 22-ц/788/1371/13 Суддя-доповідач - Таран С. А. Категорія - 57

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

27 червня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Таран С. А.,

суддів - Хвостика С. Г., Левченко Т. А.,

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 08 травня 2013 року

в справі за скаргою ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Ліфер Олени Михайлівни та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 08 травня 2013 року у задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця та зобов'язання його вчинити певні дії відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 не погоджується з ухвалою суду першої інстанції, оскільки, на його думку, вона містить в собі неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Не погоджується апелянт і з оскаржуваними постановами державного виконавця від 14 квітня 2013 року (ВП №36481498) та з постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 21 січня 2013 року (ВП №№36481498) оскільки вони винесені з очевидними порушеннями.

Вказує на те, що постанову старшого державного виконавця Відділу ДВС Сумського міського управляння юстиції Ліфер О.М. від 14 березня 2013 року про виправлення граматичної помилки у постанову, яка винесена стосовно оскаржуваної постанови , було ним отримано лише 22 березня 2013 року, вважає, що складені акт державного виконавця від 14 березня 2013 року та акт державного виконавця від 20 березня 2013 року не можуть бути легітимними, а відповідно й не можуть бути підставою для винесення оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Апелянт зазначив, що 10 квітня 2013 року ним отримано наступну постанову старшого державного виконавця Відділу ДВС Сумського міського управляння юстиції Ліфер О.М. про накладення штрафу в розмірі 680 грн. від 20 березня 2013 року, у зв'язку з чим було доповнено раніше подану скаргу.

Апелянт просить визнати не чинною постанову старшого державного виконавця Відділу ДВС Сумського міського управляння юстиції Ліфер О.М. про відкриття виконавчого провадження від 21 січня 2013 року з дня її отримання боржником 27 лютого 2013 року.

Визнати не чинним акт державного виконавця від 13 березня 2013 року та акт державного виконавця від 20 березня 2013 року, що складені старшим державним виконавцем Відділу ДВС Сумського міського управляння юстиції Ліфер О.М. про відкриття виконавчого провадження від 12 січня 2013 року.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу ДВС Сумського міського управляння юстиції Ліфер О.М. про накладення на нього, штрафу в розмірі 340 грн. від 14 березня 2013 року.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу ДВС Сумського міського управляння юстиції Ліфер О.М. про накладення на нього штрафу в розмірі 680 грн. від 20 березня 2013 року.

Заслухавши доповідача, представника апелянта , старшого державного виконавця Ліфер О.М., дослідивши матеріали справи та перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, на виконанні відділу ДВС Сумського МУЮ знаходилося виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 1810/1757/12 від 15.01.2013 року, виданого Лебединським районним судом Сумської області про зобов'язання Сумської обласної організації УТМР поновити ОСОБА_4 на попередній роботі, а саме: на посаді голови-старшого єгеря Лебединської районної організації УТМР, допустивши негайне виконання рішення суду в цій частині.

21.01.2013 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, копії постанови про відкриття виконавчого провадження направлені сторонам для виконання та для відома. 14.03.2013 року на підставі ст.83 Закону України „ Про виконавче провадження" старшим державним виконавцем винесено постанову про виправлення граматичної помилки в постанові про відкриття виконавчого провадження, а саме: виправлено в графі «державний виконавець» на «старший державний виконавець Ліфер Олена Михайлівна». 14.03.2013 року у відповідності до ст. 75 ЗУ "Про виконавче провадження" державним виконавцем здійснено вихід до Сумської обласної організації УТМР, де було здійснено перевірку виконання вищевказаного виконавчого листа про зобов'язання Сумської обласної організації УТМР поновити ОСОБА_4 на попередній роботі, а саме на посаді голови-старшого єгеря Лебединської районної організації УТМР, допустивши негайне виконання рішення суду в цій частині, про що складено Акт державного виконавця від 14.03.2013, яким встановлено, що станом на 14.03.2013 року ОСОБА_4 на роботі не поновлений.

За невиконання зазначених вимог у відповідності до ст.ст. 75, 76, 89 ЗУ «Про виконавче провадження» 14.03.2013 року державним виконавцем винесена постанова про накладення штрафу на Голову Сумської обласної організації УТМР - ОСОБА_2 в розмірі 340 грн., 20.03.2013 року старшим державним виконавцем Ліфер О.М. повторно складений акт про те, що станом на 20.03.2013 року ОСОБА_4 на попередній роботі, а саме: на посаді голови-старшого єгеря Лебединської районної організації УТМР не поновлений та на підставі ст.ст. 75, 76, 89 ЗУ «Про виконавче провадження» за не виконання зазначених вимог винесена постанова про накладення штрафу на Голову Сумської обласної організації УТМР - ОСОБА_2 в розмірі 680 грн. 11.04.2013 року до правоохоронних органів надіслано подання про притягнення до кримінальної відповідальності Голову Сумської обласної організації УТМР - ОСОБА_2 Відповідно до п. 11 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження» 11.04.2013 року виконавче провадження закінчене, копії постанов про закінчення виконавчого провадження надіслано сторонам для відома.

Правильно встановивши вказані обставини на підставі досліджених доказів, суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно з ч. ч. 1.2 статті 82 Закону « Про виконавче провадження» рішення , дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження( крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Боржник має право оскаржити рішення , дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Відповідно до статті 385 ЦПК України скарга може бути подано до суду у десятиденний строк з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Статтею 72 ЦПК України передбачено , що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи , подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Як вбачається з матеріалів справи і це підтверджує скаржник в скарзі копію постанови про відкриття виконавчого провадження було отримано 27.02. 2013 року .

Зі скаргою до Лебединського районного суду скаржник звернувся 11.04. 2013 року.

Підставою поважності пропуску строку звернення зі скаргою скаржник вказує те, що він звертався з адміністративним позовом до адміністративного суду, де йому було відмовлено у відкритті провадження по адміністративній справі.

На думку колегії суддів, ця обставина не може бути визнана поважною причиною пропуску строку , передбаченого статтею 385 ЦПК України .

До адміністративного суду скаржник звернувся також з пропуском десятиденного строку після одержання копії постанови державного виконавця про відкритті виконавчого провадження.

Таким чином, скаржником пропущений строк звернення до суду зі скаргою на постанову про відкриття виконавчого провадження від 21 .01. 2013 року , поважних причин для поновлення цього строку не встановлено, тому скаргу в частині оскарження даної постанови судом першої інстанції слід було залишити без розгляду.

Строк звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця по складанню акту від 14.03. 2013 року та постанови державного виконавця від 14.03. 2013 року про накладення штрафу , на думку колегії суддів пропущений скаржником з поважних причин, оскільки саме 25 березня 2013 року він звернувся до адміністративного суду з позовом про оскарження даних дій державного виконавця і 03.04. 2013 року він одержав ухвалу суду про відмову у відкритті провадження по справі , після чого 11.04. 2013 року звернувся до суду з даною скаргою.

Відповідно до ч. 2 ст.. 25 Закону України « Про виконавче провадження України» в постанові про відкриття виконавчого провадження виконавець вказує на необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семі днів з моме6нту винесе6ння постанови про відкриття виконавчого провадження. Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону у разі відкриття провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна , стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог або якщо рішення підлягає негайному виконанню строк , встановлений частиною 2 цієї статті , не надається.

Таким чином , державний виконавець після відкриття виконавчого провадження щодо рішення про поновлення ОСОБА_4 на роботі , яке підлягає негайному виконанню, 14 .03. 2013 року та 20.03. 2013 року у відповідності до статті 73 Закону « Про виконавче провадження в Україні» здійснено вихід за місцем знаходження відповідача і здійснено перевірку виконання виконавчого листа про поновлення ОСОБА_4 на роботі. Державним виконавцем обґрунтовано було складені акти , якими встановлено, що станом на час складання акту ОСОБА_4 не був поновлений на роботі.

За невиконання виконавчого документа про поновлення на роботі старший державний виконавець обґрунтовано на підставі ст.. 76 Закону « Про виконавче провадження « виніс постанову від 14.03. 2013 року про накладення на Голову Сумської обласної організації УТМР - ОСОБА_2 штрафу у сумі 340 .00грн. 20.03. 2013 року - постанову про накладення на ОСОБА_2 штрафу у сумі 680 грн.

Дані акти та постанови винесені державним виконавцем у відповідності з вимогами Закону «Про виконавче провадження в Україні». Порушень вимог даного Закону, прав скаржника судом першої інстанції не встановлено.

Посилання скаржника на нечинність постанови про відкриття виконавчого провадження , судом першої інстанції було предметом розгляду в суді першої інстанції і обґрунтовано ним відхилено. Ця постанова не скасована , підстав для її скасування не малося, провадження по даній постанові не призупинялося, копія даної постанови одержана була скаржником 27.02. 2013 року і боржник мав можливість до 14 березня 2013 року виконати рішення суду про поновлення ОСОБА_4 на роботі.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин ухвала суду в частині відмови в задоволенні скарги в частині оскарження актів державного виконавця від 14.03., 20.03. 2013 року та винесених постанов від 14.03., 20.03. 2013 року про накладення штрафу, постановлено з дотриманням норм матеріального права, є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування чи зміни колегією суддів не вбачається.

В той же час ухвала суду в частині вирішення питання про обґрунтованість скарги на постанову державного виконавця від 21.01. 2013 року про відкриття виконавчого провадження підлягає скасуванню , з постановленням ухвали про залишення скарги в цій частині без розгляду.

Керуючись ст.303, п.1,2 ч.2 ст.307, ст.ст.312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. .

Ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 08 травня 2013 року в даній справі в частині вирішення питання про оскарження постанови державного виконавця від 21.01. 2013 року про відкриття виконавчого провадження скасувати і в цій частині скаргу залишити без розгляду. В інший частині ухвалу суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -