Постанова № 32168714, 26.06.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 20» червня 2013 р. Справа №5023/409/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Ільїн О.В., суддя Черленяк М.І.,

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.,

за участі представників сторін:

позивача за первісним позовом - Денісова І.А., довір. від 23.01.2013 року,

відповідача за первісним позовом - Обраменко І.О., довір. від 21.01.2013 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом (вх. №1188 Х/1-42) на рішення господарського суду Харківської області від 20.03.2013 року у справі №5023/409/11

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області, м. Харків,

до ВАТ «ХНД ПІ «Нафтогазтехніка», м. Харків,

про розірвання договору та стягнення,-

за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Харківський науково-дослідницький і проектний інститут «Нафтогазтехніка», м. Харків,

до Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області, м. Харків,

про припинення пунктів 5.7 та 5.8 договору,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 20 березня 2013 року по справі №5023/409/11 (суддя Шатерніков М.І.) первісний позов задоволено повністю. У задоволенні зустрічного позову відмовлено. Розірвано договір купівлі-продажу № 1094 від 29.07.2005 року, укладений між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Відкритим акціонерним товариством "Харківський науково-дослідний і проектний інститут "Нафтогазтехніка". Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Харківський науково-дослідний і проектний інститут "Нафтогазтехніка" повернути об'єкта групи Ж - дитячого оздоровчий табір "Вогник", за адресою: 61023, Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Черкаська Лозова, Київське шосе, 8 у державну власність в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний і проектний інститут "Нафтогазтехніка" на користь Державного бюджету України 1700,00 грн. штрафу. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний і проектний інститут "Нафтогазтехніка" на користь державного бюджету України 423,00 грн. судових витрат за подачу первісного позову.

Відповідач за первісним позовом - ПАТ «ХНД ПІ «Нафтогазтехніка», із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду Харківської області від 20.03.2013 року у справі №5023/409/11 та постановити нове рішення, яким повністю задовольнити зустрічний позов Приватного акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектний інститут «Нафтогазтехніка» та припинити пункти 5.7 та 5.8 договору №1094 купівлі-продажу об'єкта групи Ж - дитячого оздоровчий табір "Вогник", за адресою: 61023, Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Черкаська Лозова, Київське шосе, 8, укладеного між Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області та Приватним акціонерним товариством «Харківський науково-дослідний та проектний інститут «Нафтогазтехніка».

Зокрема, апелянт вважає неправомірним висновок місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 1700,00 грн. є нормативно та документально обґрунтованими.

Окрім того, скаржник вважає, що довів неможливість виконати спірні пункти договору по незалежним від ПАТ «ХНДПІ «Нафтогазтехніка» причинам.

До судового засідання, яке відбулося 20.06.2013 року, з'явились повноважні представники сторін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача за первісним позовом, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

29.07.2005 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (продавець) та відкритим акціонерним товариством "Харківський науково-дослідний і проектний інститут "Нафтогазтехніка" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 1094 об'єкта групи Ж - дитячого оздоровчого табору "Вогник", що знаходився на балансі Акціонерної компанії "Харківобленерго", розташованого за адресою: Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Черкаська Лозова, вул. Київське шосе, 8.

Відповідно до пункту 1.1 зазначеного договору продавець зобов'язався передати у власність покупцеві об'єкт групи Ж - дитячий оздоровчий табір "Вогник", що розташований за адресою: 61023, Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Черкаська Лозова, Київське шосе, 8, що приватизовано шляхом продажу на аукціоні, а покупець зобов'язується прийняти вказаний оздоровчий табір і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі, та здійснити реєстрацію нерухомого майна в Дергачівському комунальному підприємстві технічної інвентаризації "Інвенрос" Харківської області.

Згідно з умовами вказаного договору позивач за первісним позовом протягом 5 років з моменту нотаріального посвідчення договору був зобов'язаний здійснювати контроль за виконанням умов договору.

Згідно з розділом 5 Договору на відповідача покладалися наступні обов'язки:

5.1. У встановлений договором термін сплатити ціну продажу об'єкту приватизації.

5.2. У встановлений договором термін прийняти об'єкт приватизації.

5.3. Зберігати профіль діяльності об'єкта приватизації.

5.4. Не відчужувати об'єкт приватизації до сплати його повної вартості.

5.5. В разі подальшого відчуження або передачі в заставу об'єктів приватизації протягом 5 років з моменту нотаріального посвідчення договору погодити це відчуження або передачу в заставу з регіональним відділенням ФДМУ по Харківській області;

5.6. Зберегти умови п. п. 5.3, 5.7, 5.8 договору для нового власника - у разі відчуження об'єкта приватизації, або п. п. 5.3, 5.8 для орендаря - у разі передачі табору в оренду;

5.7. Вжити заходів щодо оформлення земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства;

5.8. Дотримуватися протипожежних та екологічних норм.

Як свідчать матеріали справи, вказаний об'єкт групи Ж - дитячий оздоровчий табір "Вогник" за актом приймання-передачі №765 від 29.07.2005 року передано продавцем покупцеві.

Позивачем за первісним позовом було направлено лист ВАТ НДПІ "Нафтогазтехніка" від 26.11.2010 року №13-8344 з пропозицією надати до Територіального відділення документи, що підтверджують виконання умов договору купівлі-продажу та взяти участь 08.12.2010 року в перевірці виконання умов вищезазначеного договору з виїздом за місцем знаходження об'єкту приватизації - ДОТ "Вогник". До здійснення перевірки було залучено представника місцевих органів самоврядування - голову Черкасько-Лозівської сільської ради Шабалтас П.П.

Покупцем, ВАТ НДПІ "Нафтогазтехніка", було проігноровано звернення Регіонального відділення, документи не були надані, на перевірку представники покупця не з'явилися, допуск до об'єкту приватизації не забезпечили.

Керуючись Порядком здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації, затвердженим Наказом ФДМУ від 24.06.2009 року №967, перевіряючими було складено Акт про недопущення до перевірки та ненадання документів, а також складено Акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 29.07.2005 №1094 об'єкта групи Ж - дитячого оздоровчого табору "Вогник", що знаходиться на балансі Акціонерної компанії "Харківобленерго", за адресою: 61023, Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Черкаська Лозова, Київське шосе, 8, в якому відображено ігнорування покупцем вимог Регіонального відділення та встановлено невиконання покупцем п. 5.7 договору про вжиття заходів щодо закріплення земельної ділянки відповідно до вимог діючого законодавства.

Про результати перевірки відповідача за первісним позовом було проінформовано листом від 15.12.2010 року №13-8747 (з Актом про недопущення до перевірки та ненадання документів від 08.12.2010 року та Актом поточної перевірки від 08.12.2010 року виконання умов ДПК від 29.07.2005 року №1094).

Місцевий господарський суд, задовольняючи первісний позов, керувався ч. 9 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", ч. 8 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та ч. 9 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. 651 ЦК України, з огляду на порушення відповідачем за первісним позовом умов договору купівлі-продажу від 29.07.2005 року.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно задоволення первісного позову, викладеними в рішенні, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтями 6 та 627 Цивільного кодексу України визначено свободу договору, а саме, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, для правильного вирішення даного спору суду належить з'ясувати зміст зобов'язань сторін за договором та наявність чи відсутність обставин, що згідно з умовами договору та законодавства України, яке регулює порядок придбання державної власності, є підставами для розірвання договору купівлі-продажу державного майна в судовому порядку.

Підставою для розірвання договору купівлі-продажу дитячого оздоровчого табору «Вогник», укладеного між сторонами 29.07.2005 р., суд першої інстанції вказав невиконання відповідачем умов договору про вжиття заходів щодо оформлення земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства.

Як зазначено в п. 5.7 договору, покупець зобов'язаний вжити заходів щодо оформлення земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства.

На думку колегії суддів, вказана умову договору є неконкретною, а тому підлягає розширеному тлумаченню у взаємному зв'язку зі ст. 651 Цивільного кодексу України, яка передбачає саме істотне порушення умов договору, та ч. 5 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», відповідно до якої на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Проте умовами вказаного договору не конкретизовано які саме дії повинен виконати відповідач для виконання вказаної умови договору як не визначено яким саме чином відповідач повинен вжити заходи щодо оформлення земельної ділянки.

Крім того, пункт 11.3. договору дає право позивачу вимагати розірвання договору у разі невиконання його умов. Проте, зазначений пункт договору не містить переліку, невиконання саме яких умов договору може стати підставою для розірвання договору, як не містить і пояснень щодо критеріїв цього невиконання.

Також слід зазначити, що правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. При цьому новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до законодавства.

Матеріали справи свідчать, що 08.09.2005 р. відповідач звернувся до Дергачівської районної державної адміністрації із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землевідведення та виготовлення акту на право користування земельною ділянкою для укладення договору оренди (т. 1, а.с. 112).

Листом № 01-19/2060 від 07.10.2005 р. Дергачівська районна державна адміністрація повідомила ВАТ «ХНДПІ «Нафтогазтехніка», що вказана земельна ділянка площею 12,40 га перебуває в постійному користуванні Данилівського дослідного держлісгоспу, тому для вирішення вищевказаного питання необхідна письмова згода вказаного підприємства на припинення права постійного користування на цю земельну ділянку (т. 1, а.с. 113).

Враховуючи, що лише після оформлення прав на користування земельною ділянкою, виділеною для обслуговування дитячого оздоровчого табору «Вогник», можливе здійснення прав володіння нерухомим майном, ВАТ «ХНДПІ «Нафтогазтехніка» були вчинені відповідні дії щодо вжиття заходів стосовно оформлення користування земельною ділянкою, що підтверджується наявними у справі доказами, зокрема, листами № 166 від 21.10.2005 р., № 267/03 від 25.11.2005 р., № 176 від 09.1.2005 р., № 14/03 від 23.01.2006 р., № 10 від 01.02.2006 р., № 02-17/22 від 06.02.006 р., № 111 від 13.10.2006 р., № 46 від 14.12.2009 р., № 01-49/142 від 15.01.2010 р., № 11 від 21.01.2010 р., № 36/03 від 08.02.2010 р. та висновком Управління містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації № 171-49/1 від 18.10.2006 р. (т. 1, а.с. 114-125).

Як вбачається з матеріалів справи, Данилівський дослідний Держлісгосп протягом тривалого часу такої згоди на припинення права постійного користування на земельну ділянку не надавав, а згодом повідомив про те, що розпорядженням Кабінету Міністрів України № 610-р від 10.04.2008 р. заборонено надавати згоду на вилучення земельних лісових ділянок, їх передачу у власність або оренду із зміною цільового призначення. На виконання цього розпорядження засіданням колегії Державного комітету лісового господарства України від 23.04.2008 р. було видано доручення № 15, яким Голові Рескомлісу АР Крим, начальникам обласних управлінь лісового та мисливського господарства, керівникам підприємств, організацій безпосереднього підпорядкування заборонено погоджувати надання лісів у тимчасове користування. Зазначене доручення та постанова Кабінету Міністрів України є чинними на цей час.

З урахуванням існуючої законодавчої заборони питання надання в оренду (або власність) відповідачу земельної ділянки, на якій розташований табір, залишається непогодженим Данилівським дослідним Держлісгоспом, оскільки така передача земельної ділянки передбачає вилучення її у постійного користувача та зміну цільового призначення.

Порядок передачі в оренду або набуття у власність земельної ділянки та оформлення відповідних правовстановлюючих документів визначено Земельним кодексом України. Відповідно до частини 1 статті 116 ЗК України (у редакції, чинній на час укладення договору купівлі-продажу) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. При цьому, як передбачено частиною 5 зазначеної статті, надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, звертаючись до Черкасько-Лозівської сільської ради та Харківської облдержадміністрації з проханням про надання в оренду земельної ділянки, на якій розташований табір, та до Данилівського дослідного Держлісгоспу з проханням надати згоду на вилучення із його постійного користування зазначеної земельної ділянки, відповідач діяв в порядку, визначеному законом для отримання у користування земельної ділянки, але з незалежних від нього обставин закінчити процедуру оформлення права користування земельною ділянкою відповідачу не вдалось.

Статтею 23 Закону України «Про планування і забудову територій» передбачено, що будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно із законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією.

Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України «Про планування і забудову територій».

Факт здійснення відповідачем дій по оформленню права користування земельною ділянкою встановлений також актом поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 08.12.2010 р., в п . 3.2 якого, зокрема, зазначено, що покупцем надано документи, які частково підтверджують проведену роботу в частині вжиття заходів щодо закріплення земельної ділянки відповідно до вимог діючого законодавства (т. 1, а.с. 23).

Таким чином, матеріали справи свідчать, що відповідачем здійснювались дії, направлені на виконання умов укладеного договору, зокрема, вжиття заходів по оформленню земельної ділянки. Тому посилання позивача в позовній заяві на те, що відповідачем не вжиті вказані заходи по оформленню права користування земельною ділянкою є безпідставними та спростовуються вищевикладеним.

Крім того, слід зазначити, що умовами договору купівлі-продажу передбачено саме вчинення покупцем дій щодо оформлення земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства, а не отримання правовстановлюючих документів.

Пункт 11.3 договору, що дає право позивачу вимагати розірвання договору у разі невиконання його умов, не містить конкретизації стосовно того, невиконання саме яких умов договору може стати підставою для розірвання договору, як не містить пояснень і щодо критеріїв цього невиконання.

Проте, судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано той факт, що відповідачем були виконані умови договору вжиті відповідні заходи на виконання умов договору.

Крім того, заявивши позовні вимоги про розірвання договору купівлі-продажу дитячого оздоровчого табору «Вогник» та повернення табору у державну власність, позивач порушив право приватної власності відповідача, яке є непорушним в силу діючого законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

При цьому, якщо майно знаходиться у володінні відповідача, його право на майно захищається презумпцією правомірності фактичного володіння.

Згідно зі ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений своєї власності. Право приватної власності є непорушним.

Пунктом 1.2. договору від 29.07.2005 р. купівлі-продажу дитячого оздоровчого табору «Вогник» передбачено, що право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Матеріали справи свідчать, що спірний договір був нотаріально посвідчений 29.05.2007 р. приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Коробець О.М., тобто з цього моменту відповідач набув право власності на спірне майно у відповідності до умов договору та чинного законодавства.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про розірвання договору купівлі-продажу та зобов'язання повернути об'єкт нерухомості у власність держави, оскільки вони обмежують право відповідача щодо розпоряджання належним йому на праві приватної власності майном.

Слід також зазначити, що позивачем не доведений той факт, що повернення дитячого оздоровчого табору «Вогник» у власність держави відповідає інтересам держави та територіальної громади, нормам цивільного законодавства України та Конституції України, які захищають право приватної власності від будь-яких посягань на нього.

Крім того, позивач в первісній позовній заяві посилається на те, що він листом №13-8344 від 26.11.2010 року звернувся до ВАТ НДПІ "Нафтогазтехніка" з пропозицією надати до Територіального відділення документи, що підтверджують виконання умов договору купівлі-продажу та взяти участь 08.12.2010 року в перевірці виконання умов вищезазначеного договору з виїздом за місцем знаходження об'єкту приватизації - ДОТ "Вогник". До здійснення перевірки було залучено представника місцевих органів самоврядування - голову Черкасько-Лозівської сільської ради Шабалтас П.П.

Покупцем, ВАТ НДПІ "Нафтогазтехніка", було проігноровано звернення Регіонального відділення, документи не були надані, на перевірку представники покупця не з'явилися, допуск до об'єкту приватизації не забезпечили.

Керуючись Порядком здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації, затвердженим Наказом ФДМУ від 24.06.2009 року № 967, перевіряючими було складено Акт про недопущення до перевірки та ненадання документів, а також складено Акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 29.07.2005 №1094 об'єкта групи Ж - дитячого оздоровчого табору "Вогник", що знаходиться на балансі Акціонерної компанії "Харківобленерго", за адресою: 61023, Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Черкаська Лозова, Київське шосе, 8, в якому відображено ігнорування покупцем вимог Регіонального відділення та встановлено невиконання покупцем п. 5.7 договору про вжиття заходів щодо закріплення земельної ділянки відповідно до вимог діючого законодавства.

Про результати перевірки відповідача за первісним позовом було проінформовано листом від 15.12.2010 року №13-8747 (з Актом про недопущення до перевірки та ненадання документів від 08.12.2010 року та Актом поточної перевірки від 08.12.2010 року виконання умов ДПК від 29.07.2005 року №1094).

Вказані обставини, на думку позивача, також свідчать про порушення умов договору та є підставою для його розірвання.

Проте колегія суддів вважає дані твердження позивача необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 6.2 договору купівлі-продажу від 29.07.2005 р. продавець зобов'язаний здійснювати контроль за виконанням умов цього договору протягом 5 років з моменту нотаріального посвідчення договору, тобто до 29.07.2010 р. Вказаний строк є присічним.

До того ж умовами договору сторони не передбачили можливості продовження, переривання або зупинення цього строку.

Згідно з п. 4.1. договору кожна сторона зобов'язується виконувати обов'язки, покладені на неї цим договором, та сприяти іншій стороні у виконанні її обов'язків, тобто відповідач мав лише сприяти у проведенні перевірки виконання умов договору.

Доказів на підтвердження того, що протягом строку, встановленого п. 6.2 договору відповідач ухилявся від виконання його умов, позивачем не надано.

08.12.2010 р., тобто поза межами строку, встановленого умовами договору, позивачем було проведено перевірку виконання умов договору купівлі-продажу, складено відповідний акт та акт про недопущення до перевірки і ненадання документів. На підставі вказаних актів відповідачу було нараховано штраф у розмірі 1700 грн.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). З огляду на зазначене, у позивача був відсутній обов'язок здійснювати контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу після закінчення встановленого у ньому строку, а у відповідача - обов'язок щодо сприяння у здійсненні перевірки.

Крім того, умовами спірного договору не передбачено нарахування штрафних санкцій за ненадання продавцю документів або недопущення його для здійснення перевірки.

Таким чином, суд дійшов помилкового висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу з відповідача у розмірі 1700 грн. є нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що господарським судом першої інстанції порушені норми матеріального права, неповно з'ясовані обставини справи в частині первісних позовних вимог щодо розірвання договору купівлі-продажу від 29.07.2005 р. та зобов'язання відповідача повернути у власність держави в особі позивача зазначений об'єкт купівлі-продажу, та ухвалене ним рішення в цій частині не може вважатися обґрунтованим, у зв'язку з чим колегія суддів знаходить підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення в зазначеній частині.

В обґрунтування зустрічного позову про припинення пунктів 5.7 та 5.8 договору №1094 купівлі-продажу об'єкта групи Ж - дитячого оздоровчого табору "Вогник", що знаходиться на балансі АК "Харківобленерго", за адресою: 61023, Харківська область, Дергачівський район, село Черкаська Лозова, Київське шосе, 8, укладеного 29.07.2005 р. між позивачем та відповідачем, ПАТ «ХНДПІ «Нафтогазтехніка» посилається на ст. 607 Цивільного кодексу України та зазначає, що спірні пункти договору купівлі-продажу виконати неможливо по незалежним від ПАТ "Харківський науково-дослідницький і проектний інститут "Нафтогазтехніка" причинам, що встановлено рішенням господарського суду Харківської області від 23.09.2010 року у справі № 29/208-10.

Пунктом 5.7. спірного договору, сторони встановили обов'язок покупця (позивача за зустрічним позовом) вжити заходів щодо оформлення земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства;

Пунктом 5.8. спірного договору, сторони встановили обов'язок покупця дотримуватися протипожежних та екологічних норм.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 607 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Така неможливість може бути як юридичною так і фактичною. За обставину, яка викликала неможливість виконання зобов'язання, жодна із сторін не відповідає

Однак, до матеріалів справи позивачем по зустрічному позову не надано належних доказів неможливості виконати спірні пункти договору по незалежним від ПАТ "Харківський науково-дослідницький і проектний інститут "Нафтогазтехніка" причинам.

Тобто, відсутні будь-які документи, зі змісту яких суд був би в змозі зробити висновок про неможливість виконати спірні пункти договору по незалежним від ПАТ "ХНДПІ "Нафтогазтехніка" причинам.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. (ст. 33 ГПК).

Таким чином, місцевий господарський суд правомірно відмовив в задоволенні зустрічних позовних вимог.

Враховуючи неправомірне задоволення господарським судом Харківської області первісного позову, рішення господарського суду Харківської області від 20.03.2013 року у справі №5023/409/11 підлягає скасуванню в частині задоволення первісного позову із прийняттям в цій частині нового рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити повністю.

Керуючись статтями 99, 101, п. 2 статті 103, п. 4 ч. 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального Кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 20.03.2013 року у справі №5023/409/11 скасувати в частині задоволення первісного позову.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити повністю.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Повний текст постанови складено 25.06.2013 року.

Головуючий суддя Россолов В.В.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Черленяк М.І.