Ухвала суду № 32168718, 21.06.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

18 червня 2013 р. Справа № 922/624/13-г

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Гончар Т. В., суддя Потапенко В.І. , суддя Гребенюк Н. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1281 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 18 березня 2013 року у справі № 922/624/13-г

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар", м. Миколаїв

до державного підприємства завод "Електроважмаш", м. Харків

про стягнення 40 760,60 грн.

ВСТАНОВИЛА:

18 червня 2013 року апеляційним господарським судом була розглянута апеляційна скарга відповідача на рішення господарського суду Харківської області від 18 березня 2013 року у справі № 922/624/13-г за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар", м. Миколаїв до державного підприємства завод "Електроважмаш", м. Харків про стягнення 40 760,60 грн.

За результатами вказаного розгляду апеляційним господарським судом було прийнято постанову, якою оскаржуване рішення змінено в частині розміру стягнутих 3% річних, а саме стягнуто 3% річних в розмірі 15889, 60 грн. замість стягнутого господарським судом першої інстанції розміру 16114,80 грн.

В частині стягнення 225, 20 грн. 3% річних в позові відмовлено.

В іншій частині рішення залишено без змін.

Під час апеляційного перегляду колегією суддів було встановлено наступне.

В доданому позивачем до позовної заяви розрахунку розміру 3% річних, в порушення вимог статті 253 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, передбачений п. 4.1. договору поставки продукції № 238/007-174-Т від 24.12.2010 р. останній день оплати поставленого товару (30 день ) було включено до періоду прострочення.

Зважаючи на це, господарським судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 273,73 грн.

Окрім цього апеляційним господарським судом при перевірці обгрунтованості нарахованого позивачем розміру 3% річних було встановлено, що суд першої інстанції не дослідив безпідставне включення позивачем у розрахунку 3% річних до періоду прострочення днів, в які відповідач здійснював оплату поставленого товару.

Відповідач заперечував проти періодів прострочення, зазначених позивачем у його розрахунку 3% річних.

Для з'ясування правильно розрахованого розміру 3% річних апеляційним господарським судом оголошувались перерви в судових засіданнях: з 16.05.2013 р. до 06.06.2013 р.; з 06.06.2013 р. до 11.06.2013 р.; з 11.06.2013 р. до 18.06.2013 р. для надання позивачем уточненого розрахунку розміру 3% річних та надання відповідачем контррозрахунку розміру 3% річних.

Неодноразове оголошення перерви в судовому засіданні було обумовлене тим, що представники сторін надавали розрахунки розміру 3% річних, в яких містились арифметичні помилки та помилки у визначенні періоду прострочення.

Належний контррозрахунок розміру 3% річних було надано представником відповідача лише в останньому судовому засіданні 18.06.2013 р.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Докази надаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України встановлює права і обов’язки сторін в господарському судочинстві, зокрема, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Відповідно до ч.4 статті129 Конституції України, за неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Відповідні дії або бездіяльність з урахуванням обставин конкретної справи можуть розцінюватись господарським судом як зловживання процесуальними правами.

На думку колегії суддів, наведені вище дії представника відповідача щодо неодноразового надання суду неналежного контррозрахунку розміру 3% річних свідчать про порушення наведених норм процесуального законодавства, неповагу до суду та іншої сторони, зловживання своїми процесуальними правами, що призвело до затягування строків розгляду господарської справи, а тому суперечить, зокрема, вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасницею якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Згідно зі статтею 90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Таким чином, на думку колегії суддів, вищевказані обставини є підставою для висновку про наявність недоліків в роботі працівників відповідача, відповідальних за договірну роботу та юридичне супроводження даної справи та є підставою для винесення окремої ухвали, якою керівника позивача має бути повідомлено про вказані недоліки з метою вжиття відповідних організаційно-правових заходів.

Керуючись статтею 90 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Окрему ухвалу надіслати керівнику державного підприємства завод "Електроважмаш".

Повідомити керівника державного підприємства завод "Електроважмаш" про вказані недоліки в роботі працівників, відповідальних за договірну та правову роботу (юридичне супроводження даної справи) для вжиття відповідних організаційно-правових заходів.

Про вжиття вказаних заходів повідомити Харківський апеляційний господарський суд у місячний строк.

Головуючий суддя (підпис) Гончар Т. В.

Суддя (підпис) Потапенко В.І.

Суддя (підпис) Гребенюк Н. В.