Ухвала суду № 32164191, 14.06.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2013 року Справа № 29098/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Ліщинський А.М.

судді Запотічний І.І.

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу ТзОВ «Аркус-Ромет» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.06.2010 року у справі № 2а-1115/10/0370 за позовом ТзОВ «Аркус-Ромет» до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аркус-Ромет» (Позивач) звернулось з адміністративним позовом до Нововолинської ОДПІ (Відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.02.2010 року № 000010/2301/43 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 75057,00 грн., в тому числі 50133,00 грн. основного платежу та 24924,80 грн. штрафних санкцій.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність дій відповідача щодо віднесення до складу валового доходу суми кредиторської заборгованості у розмірі 272091,00 грн. по зовнішньоекономічному контракту № 02-2004 від 15.01.2004 року, укладеному між Товариством та фірмою «Arcus-Romet Group» (Польща), оскільки строк позовної давності на стягнення по даній заборгованості не закінчився, так як сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.10.2007 року, а відтак - відповідно до вимог ст. 20 Конвенції ООН «Про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу» перебіг позовної давності розпочався саме з 01.10.2007 року.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11.06.2010 року в задоволені позову відмовлено повністю.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції її оскаржив позивач. З посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.06.2010 року, та прийняти нову, якою позовні вимоги Товариства задовольнити повністю.

Враховуючи те, що особи які беруть участь в справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає доцільним розглядати справу відповідно до ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Даючи правову оцінку покликанням апелянта на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та помилкове застосування норм матеріального права, колегія суддів виходить з таких міркувань.

На підставі контракту № 02-2004 від 15.01.2004 року фірмою «Arcus-Romet Group» (Польща) поставлено ТзОВ «Аркус-Ромет» (Україна) товар - сировину, матеріали та частини до велосипедів на суму 35336,62 дол. США (272091 грн.). Факт поставки товарів підтверджується вантажно-митними деклараціями, що є в матеріалах справи.

Згідно пункту 1.3 контракту покупець зобов'язаний був оплатити товари протягом 90 днів після їх отримання. Однак, позивачем отриманий товар не оплачено, що встановлено актом перевірки.

Актом перевірки встановлено, що 4 річний строк позовної давності по заборгованості в розмірі 35336,62 дол. США (272091 грн.), яка виникла у товариства 10.02.2005 року внаслідок поставок по контракту № 02-2004 від 15.01.2004 року, закінчився 10.02.2009 року.

22.01.2010 року Нововолинською ОДПІ, за результатами планової виїзної перевірки ТзОВ «Аркус-Ромет» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року складено акт № 5/2301-31733070.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 01.02.2010 року № 000010/2301/43 про визначення ТзОВ «Аркус-Ромет» податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 750057,00 грн.

Актом перевірки встановлено, що позивачем, всупереч вимог п. 1.22 ст. 1 та п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включено до складу валового доходу суму кредиторської заборгованості в розмірі 272091 грн. по зовнішньоекономічному контракту № 02-2004 від 15.01.2004 року, укладеному товариством з фірмою «Arcus-Romet Group» (Польща), строк позовної давності на стягнення якої закінчився 10.02.2009 року.

Статтею 8 Конвенції ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року, що ратифікована Верховною Радою України 14.07.1993 року, встановлено строк позовної давності 4 роки.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що валовий доход це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді. Підпунктом 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що безповоротна фінансова допомога це, зокрема, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Враховуючи наведені норми закону, Нововолинська ОДПІ за наслідками перевірки дійшла вірного висновку про те, що сума заборгованості 35336,62 дол. США (272091 грн.) по зовнішньоекономічному контракту № 02-2004 від 15.01.2004 року набула статусу безповоротної фінансової допомоги 10.02.2009 року та у відповідному звітному періоді повинна бути включена до валового доходу ТзОВ «Аркус-Ромет» (Україна).

Відповідно до п. п. «б» п. п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. Підпунктом 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 зазначеного Закону встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Оскільки товариством не віднесено до валового доходу кредиторську заборгованість в сумі 272091 грн., строк позовної давності по якій закінчився у І кварталі 2009 року, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем правомірно донараховано податок на прибуток за відповідний період в розмірі 50133 грн. та застосовано 24924,80 грн. штрафних санкцій.

Судом апеляційної інстанції не приймається до уваги посилання товариства на акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.10.2007 року, щодо застосування строку позовної давності до спірних правовідносин, так як у розумінні ст.ст. 9,10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», вказаний акт є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості, та фіксує стан розрахунків між сторонами, але сам по собі не породжує будь-яких прав та обов'язків сторін, в той час як зобов'язання сторін підтверджуються первинними документами, договором, накладними, рахунками тощо.

Отже, акт звірки взаєморозрахунків як зведений обліковий документ не належить до первинних документів бухгалтерської звітності. Такий акт є, по суті, документом, що містить зведені відомості про бухгалтерський облік здійснених операцій на підприємствах, однак не може вважатися належним доказом проведення цих операцій та наявності заборгованості у суб'єкта господарювання.

Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів вважає, що такий акт не є належним та достовірним доказом у даній справі щодо строку позовної давності.

Заборгованість позивача перед польським контрагентом дійсно існувала станом на 01.10.2007 року, починаючи з 10.02.2005 року, що не заперечується відповідачем, однак даний факт не може свідчити про наявність обставин, що переривають строк позовної давності та є підставою для його нового перебігу.

З врахуванням вищенаведеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 195, 197, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ТзОВ «Аркус-Ромет» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.06.2010 року у справі № 2а-1115/10/0370 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Ліщинський А.М.

Запотічний І.І.