Ухвала суду № 32159468, 03.07.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/2572/13р. Головуючий у 1-й інстанції Лихосенко М.О.

Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької с області у складі:

Головуючого Онищенка Е.А.

Суддів Ломейка В.О.

Кухаря С.В.

При секретарі Камінській О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 березня 2013 року по справі позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про вселення в квартиру, -

В С Т А Н О В И Л А:

В грудні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про вселення в квартиру.

В обґрунтування позову зазначав, що він володіє на праві спільної сумісної власності часткою квартири за адресою АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 18.07.1994 року. Іншими співвласниками квартири є відповідачі: його колишня дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_5

16 грудня 2003 року шлюб між ним та ОСОБА_3 був розірваний. В 2009 році він змушений був виїхати зі спірної квартири в орендоване житло, оскільки колишня дружина перешкоджала йому в користуванні квартирою. Даний факт підтверджується його зверненням до правоохоронних органів та постановою про відмову в порушенні кримінальної справи Ленінського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області від 02.04.2012 року.

Відповідачі тривалий час не сплачують за комунальні послуги, в зв'язку з чим утворилась заборгованість, яку він змушений виплачувати за виконавчим листом від 14.11.2007 року, що також підтверджується довідками з місця роботи про відрахування з заробітної плати.

Враховуючи вищевикладене просив суд вселити його ОСОБА_4 до квартири, що належить йому на праві спільної сумісної власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; судові витрати покласти на відповідачів

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 березня 2013 року позов задоволено.

Вселено ОСОБА_4 до квартири АДРЕСА_1, що належить йому на праві спільної сумісної власності.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору в сумі 107,30 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з того, що позивач у відповідності зі статтями 319, 321, 391 ЦК України як співвласник спірної квартири має право вимагати усунення перешкод в здійсненні нею права власності шляхом її вселення та зобов'язання відповідача не чинити перешкоди у користуванні власністю.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно ст.ст. 319, 321, 391 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні. Власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом встановлено і не заперечується сторонами, що позивач є співвласником спірної квартири, розташованої АДРЕСА_1.

Співвласник квартири відповідачі у справі, чинить перешкоди позивачу в користуванні квартирою.

З огляду наведеного судова колегія вважає, що суд дійшов до правильного висновку про вселення позивача в квартиру, відновивши його право користування власністю.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308 , 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 березня 2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: