Постанова № 32156952, 02.07.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 липня 2013 р. № 820/3812/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства "Мегабанк" до Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, третя особа - Волинська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України про зняття арешту, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Публічне Акціонерне Товариство "Мегабанк" (далі - ПАТ "МЕГАБАНК"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції, Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Волинській області, Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, третя особа-Волинська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України про зняття арешту.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 року по справі № 820/3595/13-а роз'єднано в самостійні провадження позовні вимоги ПАТ "МЕГАБАНК".

Позовні вимоги ПАТ "МЕГАБАНК" до Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, третя особа-Волинська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, про визнання недійсною постанови Старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Іщенко Г.С. про відкриття виконавчого провадження № б/н від 14.03.2011 року в частині накладення арешту на майно, що знаходиться в іпотеці ПАТ "МЕГАБАНК" згідно іпотечного договору, укладеного між ПАТ "МЕГАБАНК" та ОСОБА_2 та нотаріально-посвідченим Приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_3 31.10.2007 року, зареєстрованого за реєстровим номером 8723, а саме на приміщення офісу (від № 3-1 по № 3-7) літера А-3 площею 81,4 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1; зобов'язання Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції (43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка, 27-а) здійснити необхідні та достатні дії щодо виключення з-під арешту нерухомого майна № 10942964 накладеного 16.03.2011 року, реєстратором: Волинська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (43005 Волинська область, м. Луцьк, вул. Восьмого березня, 1 к. 217) згідно Постанови про відкриття виконавчого провадження № б/н від 14.03.2011 року - було виділено в окреме провадження з присвоєнням справі №820/3812/13-а.

Ухвалою суду від 16.05.2013 року адміністративна справа №820/3812/13-а була прийнята до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд даної справи без його участі та заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до яких позивач просить суд зняти арешт з майна, а саме з приміщення офісу (від № 3-1 по № 3-7) літера А-3 площею 81,4 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1, накладений 16.03.2011 року згідно постанови Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції від 14.03.2011 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (виконавче провадження №25072029).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наявність арешту майна, а саме приміщення офісу (від № 3-1 по № 3-7) літера А-3 площею 81,4 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1, накладений 16.03.2011 року, накладеного згідно постанови Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції від 14.03.2011 року, унеможливлює виконання ПАТ «МЕГАБАНК» судового рішення Апеляційного суду Волинської області від 20.03.2012 року по справі №2-2112/11 про звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення свої грошових вимог, а тому предмет іпотеки підлягає виключенню з майна ОСОБА_2, на котре накладено арешт, виходячи з приписів Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про заставу», Закону України «Про іпотеку». У зв'язку з викладеним, позивач вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать матеріали справи, про причини своєї неявки до суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності не надавав.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать матеріали справи, про причини своєї неявки до суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності не надавав.

Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд. У разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд вважає, що неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Таким чином, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31.10.2007 року між ПАТ "МЕГАБАНК" та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки (а.с. 37-39) в забезпечення грошових зобов'язань на загальну суму 1551771,65 грн. за кредитним договором № 161/2007 від 31.10.2007 року та за кредитним договором № 162/2007 від 31.10.2007 року. Предметом договору іпотеки було майно ОСОБА_2, а саме: приміщення офісу (від № 3-1 по № 3-7) літера А-3 площею 81,4 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1.

Вказаний договір був нотаріально посвідчений Приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_3 31.10.2007 року, зареєстрований в реєстрі за номером 8723.

Відповідно до цього договору, ПАТ "МЕГАБАНК" надавалось право на продаж предмету іпотеки від свого імені будь-якій особі покупцеві із застосуванням процедури продажу, визначеної ст. 38 Законом України "Про іпотеку", у разі невиконання ОСОБА_2 своїх грошових зобов'язань у строки, визначені кредитними договорами.

З матеріалів справи вбачається, що 20.03.2012 року Апеляційним судом Волинської області по справі №2-2112/11 було винесено рішення, відповідно до якого в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №161/2007 від 31.10.2007 року та за кредитним договором №162/2007 від 31.10.2007 року на загальну суму 1551771,65 грн. звернено стягнення на предмет іпотеки, згідно нотаріально-посвідченого договору, укладеного між ПАТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_2 31.10.2007 року, зареєстрованого за реєстровим номером 8723, а саме на приміщення офісу (від № 3-1 по № 3-7) літера А-3 площею 81,4 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 шляхом надання права ПАТ «МЕГАБАНК» на його продаж від свого імені будь-якій особі покупцеві із застосуванням процедури продажу, визначеної ст.38 Законом України «Про іпотеку» (а.с. 40-44).

29.04.2013 року листом Приватного нотаріуса ОСОБА_4 №250/01-16 (а.с. 47-49), ПАТ "МЕГАБАНК" на вих. №69-4374 від 29.05.2013 (а.с. 46) про посвідчення договору купівлі-продажу нежитлових приміщень 3-1 - 3-7 у будинку №5 по проспекту Перемоги в м. Луцьк Волинської області у порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку» було повідомлено, що на вказане майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні заборони, зокрема: арешт нерухомого майна №10942964, накладений 16.03.2011 року реєстратором: Волинська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, згідно постанови про відкриття виконавчого провадження, б/н, 14.03.2011 року, Другого ВДВС Луцького МУЮ, державний виконавець - Іщенко Г.С., об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно в межах суми 16723,00 грн., заявник та обтяжувач: Другий відділ державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції; власник: ОСОБА_2

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV, в редакції від 16.04.2009 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №606-XIV) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Як вбачається з матеріалів справи, 14.03.2011 року державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Іщенко Г.С. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №25072029 по примусовому виконанню судового наказу №2н-1510 від 01.10.2010 року, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь Луцьктепло 8995,61 грн. (а.с. 59, 63).

Постановою державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Іщенко Г.С. від 14.03.2011 року в межах виконавчого провадження №25072029 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_2 у межах звернення стягнення 8995,61 грн. та заборонено здійснювати відчуження будь - якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу (а.с. 58), про що 16.03.2011 року було внесено відповідний запис в Єдиному державному реєстрі обтяжень рухомого майна та заборон відчуження нерухомого майна.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Відповідно до ст. 575 ЦК України окремим видом застави є іпотека.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Так, згідно до ст. 3 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду.

Згідно ст. 4 вказаного Закону, забезпечувальним є обтяження, яке встановлюється для забезпечення виконання зобов'язання боржника перед обтяжувачем. У відповідності зі ст. 5 вказаного Закону, предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно із законодавством може бути звернене стягнення.

Статтею 21 вказаного Закону передбачено, що до забезпечувальних обтяжень належить в тому числі "застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 ЦК України, що виникає на підставі договору.

Таким чином, майно, що складає предмет застави за вищезазначеним договором є забезпечувальним обтяженням зобов'язань боржника перед позивачем за кредитним договором відповідно до положень Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" і до нього застосовується всі положення цього Закону.

Згідно ч. 3 ст. 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" на підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження.

Статтею 14 вказаного Закону встановлено, що пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації.

Таким чином, арешт, що накладений відповідачем на майно ОСОБА_2 охоплює й іпотечне майно, що унеможливлює здійснення ПАТ "МЕГАБАНК" першочергового задоволення свої грошових вимог за рахунок предмета іпотеки.

Згідно з положеннями ст.54 Закону України №606-XIV звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, право застави ПАТ «МЕГАБАНК» виникло 31.10.2007 року, в той час, як наказ №2н-1510 було винесено Луцьким міськрайонним судом Волинської області 01.10.2010 року, тобто після виникнення права застави.

Також, відповідно до рішення Апеляційного суду Волинської області по справі №2-2112/11 від 20.03.2012 року заборгованість за кредитним договором №161/2007 від 31.10.2007 року та за кредитним договором №162/2007 від 31.10.2007 року складає 1551771,65 грн., в той час як вартість нежитлових приміщень офісу загальною площею 81,4 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, відповідно до звіту з оцінки нерухомого майна ТОВ «Аргумент-Експерт» №951/02-13 від 12.02.2013 року (а.с. 45) становить 485700,00 грн. Отже, вартість нерухомого майна, що перебуває в іпотеці не перевищує розмір заборгованості іпотекодержателю ПАТ «МЕГАБАНК».

Відповідно до положень ст.54 Закону України №606-XIV спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.

З огляду на встановлене, суд приходить до висновку про відсутність у даному випадку підстав для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями.

Таким чином, оскільки запис про заборону відчуження нерухомого майна - приміщення офісу (від № 3-1 по № 3-7) літера А-3 площею 81,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, вчинений на користь заставодержателя - ПАТ «МЕГАБАНК» 31.10.2007 року, тобто раніше, ніж прийнято постанови державним виконавцем про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно ОСОБА_2 від 14.03.2011 року, суд приходить до висновку що позов про зняття арешту з вказаного майна підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного Акціонерного Товариства "Мегабанк" до Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, третя особа - Волинська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України про зняття арешту - задовольнити в повному обсязі.

Зняти арешт з майна, а саме з приміщення офісу (від № 3-1 по № 3-7) літера А-3 площею 81,4 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1, накладений 16.03.2011 року згідно постанови Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції від 14.03.2011 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (виконавче провадження №25072029).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Піскун В.О.