Рішення № 32155188, 01.07.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/2535/13 Головуючий у 1 інстанції: Калюжна В.В.

Суддя-доповідач: Дашковська А.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 25» червня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Бондаря М.С.

суддів: Дашковської А.В.,

Подліянової Г.С.,

при секретарі: Хомяк К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс» про відшкодування збитків, неотриманого прибутку, моральної шкоди; за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2012 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Агрохімсервіс» про відшкодування збитків, неотриманого прибутку, моральної шкоди

Зазначила, що між нею та ТОВ «Агрохимсервіс» 24 січня 2011 року був укладений договір купівлі-продажу насіння баклажану сорту «Чорний красень» в кількості 4 кг, на загальну суму 917,28 грн.

Вказувала, на те, що відповідач реалізував їй неякісне насіння, яке не відповідає чистоті сорту баклажану «Чорний красень», згідно наданого свідоцтва на гібридне насіння та показників якості, внаслідок чого вона не отримала очікуваний з продажу баклажанів прибуток та понесла збитки, пов'язані з витратами на: насіння, матеріали, витрачені для вирощування баклажанів; добриво та препарати для лікування та захисту рослин.

Загалом для вирощування врожаю нею були придбані матеріали за понесені витрати на суму 238 217,81 грн. Крім того, нею було витрачено кошти, взяті в кредит у ПАТ «ПроКредит Банк» у сумі 200 000,00 гривень під 27% річних, виходячи з 360 календарних днів у році. На момент подачі позову витрати за оформлення кредиту та користування кредитом складали 65 929,54 гривень. 09 березня 2011 року уклала кредитний договір з КС «Капітал» та понесла збитки у вигляді необхідності сплати відсотків за користування вказаним кредитом у сумі 9000 грн.

Непрямі збитки у вигляді не отриманого прибутку становлять 2 299 500,00 грн.

Вважає, що діями відповідача їй була спричинена також моральна шкода в розмірі 50 000,00 грн.

Неодноразово зверталась до відповідача з вимогами про відшкодування їй збитків, що виникли внаслідок вини продавця насіння баклажанів сорту «Чорний красень», проте до теперішнього часу на адресу ОСОБА_3 відповідь від ТОВ «Агрохімсервіс» не надходила.

Посилаючись на ст.ст. 22, 23,610,623 ЦК України, ст.ст.4,6, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», просила стягнути з ТОВ «Агрохімсервіс» на її користь завдану майнову шкоду у розмірі 314 064,63 грн., суму неотриманого прибутку у розмірі 2 299 500,00 грн., а всього 2 613 564,63 грн., моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.

В серпні 2012 року ТОВ «Агрохімсервіс» подало зустрічну позовну заяву, яку згодом уточнило, до ОСОБА_3, в якій зазначило, що, згідно з договором поставки товару №170502 від « 17» травня 2011р. з додатком №1-КР від « 17» травня 2011р., на підставі видаткової накладної №РН2405-017 від 24 травня 2011 року на суму 13230,00 грн., рахунку №СФ1705-16 від 17 травня 2011 року, відповідачу був поставлений товар (насіння) на суму 13230,00 грн.

За видатковими накладними №РН2506-008 від 25 червня 2011 року на суму 13778,66 грн., №РН2906-015 від 29 червня 2011 року на суму 7099,79 грн., а також рахунків №СФ2406-08 від 24 червня 2011 року, №СФ2406-12 від 24 червня 2011 року ОСОБА_3 поставлені агрохімікати на загальну суму 20878,45 грн.

Від ОСОБА_3 надійшла лише часткова оплата за накладною №РН2506-008 від 25 червня 2011 року в сумі 7975,00 грн., решта поставленого товару не оплачена.

Остаточно просило стягнути з ОСОБА_3 прострочену заборгованість за договором поставки в сумі 13230,00 грн., штраф за прострочення оплати в сумі 5292,00 грн. та 9121,0 грн. відсотків річних, прострочену заборгованість за накладними №РН2506-008 від 25 червня 2011 року, №РН2906-015 від 29 червня 2011 року в сумі 12903,45 грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2013 року позов ОСОБА_3 залишено без задоволення.

Зустрічний позов ТОВ «Агрохімсервіс» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Агрохімсервіс» заборгованість за договором поставки товару № 170502 від 17 травня 2011 року в сумі 13230 грн., штрафу за прострочення оплати у розмірі 5292 грн.; 9121 грн. 09 коп. відсотків річних; прострочену заборгованість за накладною № РН 2506008 від 25 червня 2011 року у сумі 5 803 грн. 66 коп., за накладною № РН 2906015 від 29 червня 2011 року у сумі 7099 грн. 79 коп., а всього 40 546 грн. 54 коп.; витрати по сплаті судового збору у сумі 405 грн. 46 коп.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить частково змінити рішення, задовольнити позов ОСОБА_3 повністю.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Агрохімсервіс» заборгованість за договором поставки товару № 170502 від 17 травня 2011 року в сумі 13 230,00 грн., прострочену заборгованість за накладною № РН 2506008 від 25 червня 2011 року у сумі 5 803,66 грн., за накладною № РН 2906015 від 29 червня 2011 року у сумі 7 099,79 грн., а всього 26 133,45 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 261,33 грн.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи в повному обсязі зустрічні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс» до ОСОБА_3 про стягнення простроченої заборгованісті за договором поставки, штрафу за прострочення оплати, відсотків річних, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було поставлено товар з відстроченням платежу, а відповідач, отримавши товар, не виконав умови договору поставки, тому стягненню на користь відповідача підлягає сума заборгованості за договором, штраф та відсотки.

Проте повністю з такими висновками судом погодитись не можна.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.05.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс» та ОСОБА_3 був укладений договір поставки товару №170502 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити Покупцю товар, асортимент якого зазначається у специфікації на поставку відповідної партії продукції, а Покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити його вартість в розмірі, порядку та строк, що визначені цим договором (а.с.85-87).

Згідно з п.7.2 Договору, оплата за товар здійснюється в порядку та на умовах, визначених в специфікації на поставку відповідної партії товару.

Відповідно до п.6 Специфікації №1 (Додаток до Договору ) строк оплати - до 20 жовтня 2011 року (а.с.88).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі видаткової накладної №РН2405- 017 від 24.05.11р. ОСОБА_3 був поставлений товар (насіння) на суму 13 230,00 грн. (а.с.79).

Крім того, за видатковими накладними №РН2506-008 від 25.06.2011 року, №РН2906-015 від 29.06.2011 року відповідачу за зустрічним позовом ОСОБА_3 поставлені агрохімікати на загальну суму 20 878,45 грн.(а.с.80-81).

Судом першої інстанції також встановлено, та не заперечується сторонами, що оплата за поставлений за договором поставки ТОВ «Агрохімсервіс» товар в сумі 13230 грн. в строк, встановлений договором, відповідачем не здійснена.

Заборгованість відповідача за поставлений товар за накладними №РН2506-008 від 25.06.2011 року, №РН2906-015 від 29.06.2011 року, з врахуванням часткової оплати в сумі 7975 грн., складає 12903,45 грн.

У випадку прострочення Покупцем строків оплати, передбачених цим договором або додатками до нього, більш ніж на 30 днів він додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 40% від суми такої простроченої заборгованості (п.9.4 Договору).

Таким чином, висновок суду про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «Агрохімсервіс» в частині стягнення заборгованості за видатковими накладними №РН2405- 017 від 24.05.11р.; № РН 2506008 від 25 червня 2011 р.; № РН 2906015 від 29 червня 2011 р.; штрафу, який, згідно з п.9.4 Договору, складає 5292 грн. є обгрунтованим.

За умовами п.9.5. Договору, у випадках поставки покупцю товару з відстроченням платежу, за прострочення оплати за такий товар покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 54 відсотки річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Однак, положення Договору не містять умов щодо відстрочки платежу за поставлений товар, а в Специфікації №1, яка визначає порядок і умови оплати за товар, вказаний строк оплати - 20 жовтня 2011 року.

За вказаних обставин, підстав для застосування положень п.9.5 та стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Агрохімсервіс 54 відсотків річних у суду першої інстанції не було.

Враховуючи викладене, рішення суду в частині задоволення зустрічних вимог ТОВ «Агрохімсервіс підлягає зміні із зазначенням про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Агрохімсервіс» заборгованості за договором поставки в сумі 13230 грн., штрафу в сумі 5292 грн., простроченої заборгованості за накладною № РН 2506008 від 25 червня 2011 року у сумі 5 803 гривень 66 коп., простроченої заборгованості за накладною № РН 2906015 від 29 червня 2011 року - у сумі 7099 гривень 79 коп.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України, з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Агрохімсервіс» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 314 гривень 25 коп.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс» про відшкодування збитків, неотриманого прибутку та моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено неналежне виконання умови зобов'язання щодо якості товару.

З матеріалів справи вбачається, що суд, розглядаючи справу, в цій частині правильно встановив правовідносини, які склалися між усіма учасниками справи, дав їм належну правову оцінку. Під час розгляду справи апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції дотримався вимог ст. 212 ЦПК України і оцінив всі надані сторонами докази на ґрунті всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього їх дослідження, а також оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, відобразив в рішенні результати оцінки доказів.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 24.01.2011 року та відповідно до накладної №РН0102-011 від 01.02.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс» продало, а ОСОБА_3 купила насіння баклажану сорту «Чорний красень» в кількості 4 кг на суму 917, 28 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано сторонами, ТОВ «Агрохімсервіс» видало покупцю ОСОБА_3 дозвільні документи на насіння баклажану сорту «Чорний красень», а саме: свідоцтво на гібридне насіння №01/02/-1 (а.с.16-17) з додатком, в якому зазначені показники якості вказаного сорту(а.с.15).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За положеннями ст. 687 ЦК України, перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Якщо порядок перевірки додержання продавцем умов договору купівлі-продажу не встановлений відповідно до частини першої цієї статті, перевірка здійснюється відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться в таких випадках.

Статтею 20 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» передбачено, що при визначенні сортових і посівних якостей насіння і садивного матеріалу використовуються єдині методи і лабораторно-технічні засоби, єдина термінологія і нормативна документація. Норми сортових і посівних якостей насіння і садивного матеріалу встановлюються нормативними документами в галузі насінництва та розсадництва.

Спеціального порядку перевірки насіння за якістю законодавством України не передбачено.

Згідно з п.1 Постанови Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 №П-7 «Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю» застосовується в усіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки або іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлено інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості та комплектності.

Пунктом 29 зазначеної Інструкції передбачений акт прийомки продукції за якістю та визначені вимоги до змісту цього акту.

За змістом ч.1 ст.23 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» арбітражне (експертне) визначення якості насіння та садивного матеріалу може проводитися на вимогу споживача у лабораторіях, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до ч. 1 ст. 60, ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Статтями 58, 59 ЦПК України передбачено поняття належності та допустимості доказів.

04 липня 2012 року за зверненням представника позивача Запорізькою обласною державною насіннєвою інспекцією здійснений аналіз насіння баклажану «Чорний красень» від партії №1180, отриманої від ТОВ «Агрохімсервіс», про що складений акт, згідно з яким встановлено відповідність переданого на аналіз насіння за всіма показниками сорту, насіння за чистотою сорту та схожістю ДСТУ 7160:2010 (а.с. 102).

Як вбачається з листа Донецької дослідної станції від 19.09.2011 року № 243, направленого на адресу ТОВ «Агрофірма - Елітсортнасіння», змінення форми і відтінку плодів баклажану можуть бути викликані різними причинами, а саме: внаслідок техногенного і антропогенного навантаження; впливом погодно-кліматичних умов; надмірним застосуванням хімічних препаратів, недотриманням норм їх внесення: порушенням технології вирощування культури (а.с.104).

За вказаних обставин, суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку про недоведеність позивачем обставин щодо неналежного виконання відповідачем умов зобов'язання в частині якості проданого насіння.

Вимоги позивача ОСОБА_3 про стягнення неотриманого прибутку, моральної шкоди є похідними від вимог про стягнення збитків, а тому задоволенню також не підлягають.

Доводи апеляційної скарги про неправомірність не прийняття в якості доказу акту обстеження поля в с. Високому Мелітопольського району Запорізької області від 10 липня 2011 року, колегія суддів вважає неприйнятними, оскільки зазначений акт складався позивачем та її працівниками без участі представників відповідача (а.с.18). Матеріали справи не містять доказів того, що представники ТОВ «Агрофірма - Елітсортнасіння» запрошувались позивачем для обстеження поля з посівами баклажанів, але не з'явились в зазначену дату.

Доводи апеляційної скарги про те, що договір купівлі - продажу насіння баклажану не відповідає вимогам ст.203,178 ЦК України, колегія суддів не бере до уваги, оскільки позивачем не заявлялись вимоги про визнання зазначеного договору недійсним.

Інші приведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтами норм права.

Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Керуючись ст. ст. 303, 307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2013 року у цій справі в частині стягнення заборгованості за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс» змінити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс» заборгованість за договором поставки товару № 170502 від 17 травня 2011 року в сумі 13230 гривень; прострочену заборгованість за накладною № РН 2506008 від 25 червня 2011 року у сумі 5 803 гривень 66 коп., за накладною № РН 2906015 від 29 червня 2011 року - у сумі 7099 гривень 79 коп.; штрафу за прострочення оплати у розмірі 5292 гривень та судовий збір в сумі 314 гривень 25 коп.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: