Ухвала суду № 32153623, 27.06.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2013 року Справа № 876/5673/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Довгої О.І, Затолочного В.С.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

за участю представника відповідача: Пушкаша В.О., третьої особи: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року у адміністративній справі №813/1537/13-а за позовом ОСОБА_4 до Франківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції третя особа ОСОБА_5 про визнання протиправною бездіяльність та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_4 звернулась до суду з адміністративним позовом до Франківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції третя особа ОСОБА_5 про визнання протиправною бездіяльність та скасування постанови.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Франківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції третя особа ОСОБА_5 про визнання протиправною бездіяльність та скасування постанови передати на розгляд до Франківського районного суду м. Львова.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції позивачем подана апеляційна скарга в якій зазначає, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просять ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник відповідача та третя особа в судовому засіданні апеляційного розгляду проти апеляційної скарги заперечили, вважають ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просять скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулась до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про: визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.05.2012 року Франківського ВДВС ЛМУЮ за виконавчим документом №2-2539/01 що виданий 10.04.2012 року Франківським районним судом м. Львова, що стосується обов'язку звільнити згідно варіанту №1 приміщення від літерами 1-1 площею 9 кв. м., 1-2 площею 7,2 кв. м., 1-5 площею 14,9 кв. м., 1-6 площею 10,7 кв. м. та підвальне приміщення та не чинити ОСОБА_5 перешкод у користуванні ними; визнати незаконними та скасувати постанови Франківського ВДВС ЛМУЮ від 17.05.2012 року та 11.06.2012 року про накладення на позивача штрафів в розмірі 340,00 грн. та 690,00 грн.

Передаючи справу на розгляд Франківського районного суду м. Львова, суд першої інстанції виходив з того, що справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконавчих документів, виданих цими судами в інших справах, крім передбачених пунктами 1 - 4 частини першої статті 18 КАС України, підлягають розгляду місцевими загальними судами як адміністративними судами, які видали виконавчий лист.

Колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції невірними та передчасними з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21.05.2012р. №5, за змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами.

Тому слід ураховувати, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. Також до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Згідно ч. 2 ст. 18 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи у яких однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

В даному випадку правила визначення судів для розгляду кількох вимог, що пов'язані між собою встановлені статтею 21 КАС України, яка спрямована на досягнення процесуальної економії - забезпечення розгляду в одному провадженні пов'язаних вимог, щоб кожну вимогу не розглядати як окрему адміністративну справу, що безпідставно не прийнято до уваги судом першої інстанції.

Так, відповідно до зазначеної статті позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.

Якщо справа щодо пов'язаних вимог територіально підсудна різним місцевим адміністративним судам, то її розглядає один з цих судів за вибором позивача.

Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.

Таким чином, колегія суддів вважає, заявлена частина позовних вимог має розглядатися Львівським окружним адміністративним судом.

Статтею 6 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.

З урахуванням викладеного свідчить про те, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, порушив право позивача на судовий захист, передбачений нормами КАС України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції були відсутні правові підстави щодо передачі справи на розгляд Франківського районного суду м. Львова.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.

Судом першої інстанції порушено норми процесуального права що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 202 КАС України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 195, 196, 199, 202, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року у адміністративній справі №813/1537/13-а - скасувати і справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 27.06.2013р.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді О.І. Довга

В.С. Затолочний