Рішення № 32148267, 20.06.2013, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/5910/13-ц

Провадження №2/461/1515/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року Галицький районний суд м.Львова

в складі: головуючого-судді Государського А.В.,

при секретарі Смуток Б.М.,

з участю адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов'язання до укладення договору та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - Державна реєстраційна служба України Львівського міського управління юстиції, про визнання права власності та зобов'язання до вчинення дій,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності, покликаючись на те, що 10.10.2008 року між сторонами укладено попередній договір купівлі-продажу нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, проте, всупереч п.6.1 попереднього договору, основний договір купівлі-продажу у строк до 10.10.2008 року укладено не було, не зважаючи виплату позивачем авансу. Просить суд визнати за нею право власності на спірне нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач звернувся в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_2, третя особа - Державна реєстраційна служба України Львівського міського управління юстиції, про визнання права власності та зобов'язання до вчинення дій, в обґрунтування якого покликається на те, що попередній договір від 10.10.2008 року не створює жодних правових наслідків, оскільки укладений у простій письмові формі. Крім того, стверджує, що на підставі ст.635 ЦК України зобов'язання за попереднім договором припинене. Просить суд відмовити в задоволенні первісного позову та визнати за ним право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1, загальною площею 70,1 кв.м.

Позивач за первісним позовом - відповідач за зустрічним позовом в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Адвокат в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Просить первісний позов задовольнити в повному обсязі, в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом - позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні зустрічні позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених у зустрічній позовній заяві. Просить відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов в повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Відповідно до ст.169 ЦПК України суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності представник третьої особи на підставі наявних у справі доказів, які вважає достатніми.

Заслухавши пояснення адвоката, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що за попереднім договором купівлі-продажу нежитлового приміщення, укладеним 10.10.2008 року між ОСОБА_3, як продавцем, та ОСОБА_2, як покупцем (а.с.6-8), сторони зобов'язуються у майбутньому, на умовах та в строки, передбачені цим договором, укласти і належним чином оформити договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення АДРЕСА_1 та належить продавцеві на праві власності (а.с.4).

Відповідно до п.6.1. попереднього договору, договір купівлі-продажу (основний договір) має бути підписаний сторонами та посвідчений нотаріально до 10.10.2009 року. Пунктом 5.3 попереднього договору встановлено, що у випадку невиконання цього договору продавцем у строки та на умовах, передбачених ним, покупець має право на свій вибір вимагати у продавця відшкодування завданих такою відмовою збитків або звернутися до суду з позовом про визнання за собою права власності на об'єкт продажу.

Абзацом 1. ч.1 ст.635 ЦК України встановлено, що попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Згідно з абз.4 ч.1 ст.635 ЦК України попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Оскільки предметом попереднього договору купівлі-продажу від 10.10.2008 року виступають зобов'язання сторін щодо укладення в майбутньому договору купівлі-продажу нерухомого майна, такий попередній договір згідно з вимогами ст.ст. 635, 637 ЦК України повинен був бути укладений у письмовій формі та нотаріально посвідчений.

Відповідно до ч.1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним. Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною 1 ст. 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, у зв'язку з відсутністю нотаріального посвідчення попереднього договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 10.10.2008 року, такий є нікчемним та не створює для сторін відповідних юридичних наслідків.

Кошти в сумі 20 000 грн., передані позивачем відповідачеві за розпискою від 10.10.2008 року (а.с.5) можуть бути витребувані шляхом пред'явлення позову з використанням відповідного способу захисту цивільного права, проти чого представник відповідача за первісним позовом не заперечує.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_3 рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 07.08.1998 року №447 «Про виключення з житлового фонду жилих приміщень і переведення їх у нежитлові та надання дозволу громадянам, організаціям на використання власних квартир як нежитлових» надано дозвіл на використання приміщення квартири АДРЕСА_1, загальною площею 36,4 кв.м. як нежитлове.

З пояснень представника позивача за зустрічним позовом вбачається, що за період використання приміщення АДРЕСА_1 ОСОБА_3 здійснив його реконструкцію в межах існуючих до реконструкції будівельних об'ємів, не порушуючи прав третіх осіб, у відповідності до будівельних норм, архітектурно-будівельних, протипожежних і санітарних нормативних вимог. Технічний стан приміщення добрий, проведення реконструкції не вплинуло на несучу здатність стін будівлі, яка повністю придатна до експлуатації. Вказане підтверджено матеріалами справи.

Згідно з ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Згідно з ч.1 ст.331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні первісного позову слід відмовити. В свою чергу зустрічний позов підлягає задоволенню за підставністю позовних вимог.

Керуючись ст.ст.4, 10, 60, 61, 88, 212, 215 ЦПК України, ст.ст.216, 220, 316, 328, 331, 635, 657 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов'язання до укладення договору відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - Державна реєстраційна служба України Львівського міського управління юстиції, про визнання права власності та зобов'язання до вчинення дій задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1, загальною площею 70,1 кв.м.

Зобов'язати Державну реєстраційну службу України Львівського міського управління юстиції зареєструвати за ОСОБА_3 право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1, загальною площею 70,1 кв.м.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий А.В. Государський