Постанова № 32147995, 18.06.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року Справа № 135336/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Святецького В.В., Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Проект» та Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Проект» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Центр Проект» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова, яким просило скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 01.12.2011 року № 0003972302/0/40356, яким йому зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 43182656,00 грн. та № 0003962302/0/40357, яким йому визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 663765,00 грн. за основним платежем і застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 165941,25 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2012року позов задоволено частково: скасовано повністю податкове повідомлення-рішення від 01.12.2011 року № 0003972302/0/40356 та скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.12.2011 року № 0003962302/0/40357 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - на суму 492607,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - на суму 123151,75 грн., в решті позову відмовлено.

Постанову в апеляційному порядку оскаржили сторони.

Позивач оскаржив постанову в частині відмови в позові, просить постанову у вказаній частині скасувати і прийняти нову, якою задовольнити позов в цій частині. Вважає, що у зазначеній частині постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що послуги, отримані ним від ФОП ОСОБА_1 і ТзОВ «Укрконсалтгруп», були оформлені належними первинними документами, а також безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача, тому висновки податкового органу про неправомірність включення позивачем до складу валових витрат сум коштів, сплачених зазначеним контрагентам, є безпідставними.

Відповідач оскаржив постанову в частині задоволення позовних вимог, просить постанову в цій частині скасувати і прийняти нову, якою в позові відмовити повністю. Вважає, що в цій частині постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що у зв'язку з набранням з 01.04.2011 року чинності розділом ІІІ Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на можливість врахування у ІІ кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування крім того, що виник за результатами діяльності у І кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до І кварталу 2011 року відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу від'ємного значення ІІ кварталу 2011 року не включається. Також позивач неправомірно включив до складу валових витрат за ІІІ квартал 2010 року та за 2010 рік суми відсотків, сплачених за договором позики, укладеним з нерезидентом, що перевищують 50% оподаткованого прибутку звітного періоду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення з наступних підстав.

В період 02-10.11.2011 року Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова було проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Центр-Проект» з питань здійснення фінансово-господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року, в тому числі при формуванні доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року та ІІ квартал 2011 року, за результатами якої складено акт від 17.11.2011 року № 3494/23-2/35101958.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем пп. 5.5.2, пп. 5.5.4 п. 5.5, п. 5.1, пп.5.2.1 п. 5.2., пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2010 рік всього у сумі 663765,00 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2010 року в сумі 120169,00 грн., за IV квартал 2010 року в сумі 543596,00 грн., а також зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року в сумі 43182 656,00 грн.

На підставі акта перевірки Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова були прийняті податкові повідомлення-рішення від 01.12.2011 року № 0003972302/0/40356, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 43182656,00 грн. та № 0003962302/0/40357, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 663765,00 грн. за основним платежем і застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 165941,25 грн.

Колегія суддів вважає зазначені вище висновки відповідача, а, отже, і оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, виходячи з наступного.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 01.12.2012 року № 0003972302/0/40356 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України з 01 квітня 2011 року підлягає до застосування Розділ III «Податок на прибуток підприємств».

Відповідно до ст. 3 даного Закону, яка застосовувалась у І кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування - це прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п. 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону та на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.ст.8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 цього Закону валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальнім або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 22.4 ст. 22 Прикінцевих положень цього Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Згідно з ст. 6 цього Закону якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів з 01 квітня 2011 року встановлений ст. 150 Податкового кодексу України, відповідно до якої, коли результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що п. 150.1 ст. 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого, що коли результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до п. 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України положення розділу III «Податок на прибуток» набрали чинності з 01 квітня 2011 року і згідно з п. 1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України застосовуються під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Такі винятки встановлені нормами наведеного вище п. 3 підрозділу 4 «Перехідні положення» Податкового кодексу України, які регулюють питання формування від'ємного значення II кварталу 2011 року.

При цьому суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги доводи відповідача про те, що до складу витрат II кварталу 2011 року належить включати виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане за результатами здійсненої господарської діяльності у І кварталі 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року, оскільки прямої норми, яка б регламентувала таку заборону врахування, Податковий кодекс України не містить, що узгоджується з нормами ст. 139 Податкового кодексу України, якою визначено перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку, який є вичерпним.

Про це ж вказано в листі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.11.2011 року № 04-39/10-1160 «Щодо врахування у 2011 році від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке склалося за підсумками попереднього звітного року».

Колегія суддів враховує, що, як встановлено судом першої інстанції, спір щодо правомірності формування позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, яке виникло за підсумками діяльності у 2010 році, відсутній.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова від 01.12.2012 року № 0003972302/0/40356, яким ТзОВ «Центр Проект» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 43182656,00 грн.

Щодо порядку податкового повідомлення-рішення від 01.12.2012 року № 0003962302/0/40357 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідач зазначає, що під час перевірки було встановлено завищення задекларованих позивачем показників у рядку 04.13 декларації з податку на прибуток підприємств «Інші витрати» за 2010 рік на загальну суму 2655058,00 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2010 року на суму 480675,00грн., за IV квартал 2010 року на суму 2174373,00грн.

Зокрема, відповідач стверджує, що всупереч вимогам пп. 5.5.2, пп. 5.5.4 п. 5.5, п. 5.1, пп.5.2.1 п. 5.2., пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач завищив валові витрати за 2010 рік на загальну суму 1970428,00 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2010 року на суму 480675,00грн, за IV квартал 2010 року 1489 753,00 грн. внаслідок зайвого безпідставного включення до складу валових витрат суми відсотків, що перевищує 50% оподаткованого прибутку звітного періоду при умові володіння нерезидентами 100% статутного фонду ТзОВ «Центр-Проект». Також відповідач зазначає, що всупереч вимогам п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач завищив валові витрати за 2010 рік внаслідок зайвого безпідставного включення до складу валових витрат вартості послуг, пов'язаних з придбанням (переоформленням) землі, без підтвердження подальшого використання вказаних послуг у власній господарській діяльності, в тому числі наданих ФОП ОСОБА_1 на суму 275000,00 грн. та ТзОВ «Укрконсалтгруп» на суму 409629,63 грн., не підтверджених належним чином оформленими первинними документами, без підтвердження не включення вказаних послуг до валових витрат за результатами діяльності підприємства за 2009 рік на загальну суму 684629,63 грн. (за IV квартал 2010 року).

Відповідно до пп. 5.5.2 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для платника податку, 50 та більше відсотків статутного фонду (акцій, інших прав) як корпоративних прав) якого перебуває у власності або управлінні нерезидента (нерезидентів), віднесення до складу валових витрат на виплату або нарахування процентів за кредитами та іншими борговими зобов'язаннями на користь таких нерезидентів та пов'язаних з ними осіб дозволяється у сумі, що не перевищує суму доходів такого платника податку, отриману протягом звітного періоду у вигляді процентів від розміщення власних активів, збільшену на суму, що дорівнює 50 відсоткам оподаткованого прибутку звітного періоду, без урахування суми таких отриманих процентів.

Відповідно до пп. 5.5.4 цього пункту для цілей підпункту 5.5.2 оподаткований прибуток без врахування процентів визначається як скоригований валовий доход звітного періоду без урахування доходу, отриманого у вигляді процентів зменшений на суму валових витрат звітного періоду, за винятком валових витрат звітного періоду, пов'язаних із виплатою процентів.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 цього Закону валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, засновниками ТзОВ «Центр-Проект» є 100% нерезиденти - «Дегресс Холдінг Лімітед» (Республіка Кіпр), частка у статутному капіталі 0,10% та «Клендаун Лімітед» (Республіка Кіпр), частка у статутному капіталі 99,90%.

Перевіркою встановлено, що ТзОВ «Центр-Проект» (Позивачльник) відповідно до умов договору відновлювальної позики у формі кредитної лінії від 03.11.2008 року, укладеного з нерезидентом «Дегресс Холдінг Лімітед» Республіка Кіпр (Позикодавець), предметом якого є надання Позикодавцем позики у формі відновлювальної кредитної лінії з метою погашення всіх зобов'язань Позичальника перед компанією ТзОВ «Торгова Компанія «Інтермаркет» та ТзОВ «Клен», зареєстровано позику від нерезидента в іноземній валюті в сумі 40000000,00 Євро.

Управлінням Національного банку України у Львівській області позивачу було видане Реєстраційне свідоцтво від 07.11.2008 року № 775, яким засвідчено реєстрацію зазначеного договору позики, що передбачає виконання боргових зобов'язань перед нерезидентом «Дегресс Холдінг Лімітед» за залученою від нього позикою в іноземній валюті з відсотковою ставкою 6,0% річних та терміном погашення до 31 грудня 2013 року.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, кредитні кошти надійшли на рахунок позивача 13.11.2008 року на загальну суму 15070000,00 Євро, яка була відображена у податковому обліку позивача по рахунку 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті».

Перевіркою первинних документів позивача було встановлено, що до складу валових витрат у відповідних податкових періодах включено відсотки за користування вищевказаною позикою у 2010 році на загальну суму 4139806,20 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2010 року на суму 1089247,58 грн., за IV квартал 2010 року 3050558,62 грн.

Таким чином, як правильно встановив суд першої інстанції, оскільки законодавством встановлено особливий порядок визначення складу витрат платника податку у разі сплати процентів за борговими зобов'язаннями та з врахуванням того, що засновниками ТзОВ «Центр-Проект» є 100% нерезиденти, тому сплачені ним відсотки відповідно до договору позики у формі кредитної лінії включені до складу валових витрат 2010 року з дотриманням вимог пп. 5.5.2 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тобто в межах встановленого ліміту

Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дане податкове повідомлення-рішення від 01.12.2012 року № 0003962302/0/40357 в частині визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 492607,00грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 123151,75 грн. є протиправним.

Щодо включення ТзОВ «Центр-Проект» до складу валових витрат вартості послуг, пов'язаних з придбанням (переоформленням) землі колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 02.03.2010 року позивач (Замовник) уклав з ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) договір № 1-2010 про надання консультаційних послуг, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику консультаційні послуги щодо оформлення документів, які підтверджують право оренди або право власності Замовника на земельні ділянки, передбачені договором, на яких знаходяться магазини позивача (всього 8 земельних ділянок, 7 на території м. Львова і 1 на території м. Винники), а також пов'язані з цим послуги. При цьому в договорі зазначено, що за результатами його виконання повинні бути оформлені договори оренди земельних ділянок терміном на 10 років.

Факт виконання сторонами умов зазначеного договору, а саме надання Виконавцем передбачених договором послуг, підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг, підписаним сторонами 25.11.2010 року.

Фактичне використання позивачем зазначених послуг у власній господарській діяльності підтверджується наданими ним копіями ухвал Львівської міської ради, якими вирішено вилучити у попереднього землекористувача ТзОВ «Клен», у якого ТзОВ «Центр-Проект» придбало об'єкти нерухомості, розташовані на земельних ділянках, передбачених договором, за його згодою дані земельні ділянки та передати їх в оренду позивачу, а також зобов'язано позивача укласти з міською радою договори про відшкодування втрат від недоотриманих коштів за фактичне землекористування позивачем зазначеними земельними ділянками, які були укладені.

Також між ТзОВ «Центр-Проект» (Замовник) та ТзОВ «Укрконсалтгруп» (Виконавець) були укладені два договори про надання консалтингових послуг.

Так, 16.03.2009 року був укладений договір № 16-02/03, відповідно до умов якого Виконавець надає консалтингові послуги з аналізу стану та перспектив розвитку об'єктів комерційної нерухомості Замовника, а в консалтингові послуги входить: проведення аналізу технічного стану об'єктів комерційної нерухомості; проведення аналізу документації стосовно об'єктів комерційної нерухомості; проведення дослідження стосовно перспектив розвитку об'єктів комерційної нерухомості; надання усних та письмових рекомендацій стосовно усунення виявлених недоліків та загального розвитку об'єктів комерційної нерухомості.

За результатами виконання умов даного договору сторони склади акт приймання-передачі наданих послуг на суму 85000,00 грн., відповідно до якого Виконавець надав послуги, передбачені в п. 1.2 вказаного договору.

Також 24.04.2009 року між ТзОВ «Центр-Проект» (Замовник) та ТзОВ «Укрконсалтгруп» (Виконавець) був укладений договір № 24-01/04 (із змінами, внесеними шляхом укладення додаткових договорів), відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги щодо оформлення документів, які підтверджують право оренди або право власності Замовника на земельні ділянки, перелік яких наведено у Додатку № 1 до цього Договору, а також пов'язані з цим послуги.

За результатами виконання умов даного договору сторони склали акт приймання-передачі надання послуг, а також акти приймання-передачі документів, відповідно до яких Виконавець передав Замовнику документи, які підтверджують право власності чи право користування (оренди) ТзОВ «Центр-Проект» на земельні ділянки, передбачені вказаним договором.

Копії даних документів (державні акти на право власності на землю, договори оренди земельних ділянок, акти приймання-передачі земельних ділянок), а також розрахунки вартості наданих послуг позивач надав суду.

Факт оплати ТзОВ «Центр-Проект» ФОП ОСОБА_1 та ТзОВ «Укрконсалтгруп» вартості отриманих послуг підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та не заперечується відповідачем.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не встановлює конкретного переліку документів для підтвердження витрат на отримання консультаційних послуг. Тому, для включення таких витрат до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Колегія суддів вважає необґрунтованими твердження податкового органу, з якими погодився суд першої інстанції, про те, що в наданих до перевірки актах приймання-передачі надання послуг не зазначено обсягу наданих послуг, не можливо встановити, які саме послуги були надані та визначити розмір вартості даних послуг, акти не містять інформацію про фактично понесені витрати Виконавцями на виконання цих послуг в розрізі окремих операційних одиниць, а також, що ні до перевірки, ні суду не надано розрахунки про порядок формування вартості послуг, оскільки, як зазначено вище результатом виконання ФОП ОСОБА_1 та ТзОВ «Укрконсалтгруп» своїх зобов'язань за договорами було оформлення і отримання позивачем передбачених ними правовстановлюючих документів на земельні ділянки, а розрахунки вартості послуг були надані позивачем і досліджені судом.

Також колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що встановлена законодавством процедура укладення договорів оренди земельних ділянок, зокрема, тих, які перебувають в комунальній власності, виготовлення технічної та іншої документації на землю, є складною, потребує певних практичних знань і навиків, тому замовлення і використання позивачем консультаційних та інших послуг з цих питань від суб'єктів господарювання, які спеціалізуються на наданні таких консультацій і мають відповідний досвід та практичні знання в даній галузі, є виправданим, обґрунтованим та економічно доцільним з врахуванням того, що належне оформлення права власності та права користування земельним ділянками, на яких знаходяться об'єкти нерухомості ТзОВ «Центр-Проект», є обов'язковим.

За таких обставин колегія суддів вважає правильними і обґрунтованими доводи позивача про правомірність включення ним до складу валових витрат вартості консультаційних послуг про оформлення документів щодо перереєстрації земельних ділянок, отриманих від ФОП ОСОБА_1 та ТзОВ «Укрконсалтгруп», оскільки фактичне надання таких послуг та їх використання у господарській діяльності позивача підтверджується наведеними вище доказами.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки в цій частині вона прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр проект» задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2012 року у справі № 2а-1772/12/1370 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою позов задовольнити.

Скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова від 01 грудня 2011 року № 0003962302/0/40357.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді В.В. Святецький

Н.М. Судова-Хомюк

Постанова складена в повному обсязі 21.06.2013 року