Ухвала суду № 32145556, 19.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" червня 2013 р. м. Київ К/9991/45440/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби (далі - Алчевська ОДПІ)

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09.04.2012

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012

у справі № 2а/1270/1874/2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Агенство Сервіс" (далі - Товариство)

до Алчевської ОДПІ

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2012 року Товариство звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило:

визнати нечинним та скасувати наказ Алчевської ОДПІ від 12.01.2012 № 41 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з питань дотримання податкового законодавства з ПДВ за період з 01.01.2011 по 31.08.2011, а також наказ від 18.01.2012 № 63 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з питань дотримання податкового законодавства з ПДВ за період з 01.09.2011 по 30.10.2011;

визнати протиправними дії Алчевської ОДПІ щодо проведення перевірок на підставі зазначених наказів, які були оформлені актами від 10.02.2012 № 310/236-36713483 та від 14.02.2012 № 345/236-36713483;

зобов'язати відповідача утриматись від використання зазначених актів перевірок;

зобов'язати Алчевську ОДПІ вилучити з автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України результати оспорюваних перевірок та поновити у цій базі даних показники податкової звітності позивача за період з 01.01.2011 по 31.10.2011.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09.04.2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012, позов задоволено повністю. У прийнятті цих судових актів попередні інстанції виходили з того, що податковим органом було порушено вимоги чинного законодавства під час призначення та проведення оспорюваних податкових перевірок платника (позивача у справі), а зафіксовані в актах перевірок висновки про порушення Товариством вимог податкового законодавства не є об'єктивними, позаяк не ґрунтуються на результатах безпосереднього дослідження первинних документів позивача.

Посилаючись на невідповідність висновків судів положенням Податкового кодексу України (зокрема, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78 статті 78, пункту 79.2 статті 79) та дійсним обставинам справи, Алчевська ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові акти та повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити касаційні вимоги Алчевської ОДПІ з урахуванням такого.

Як вбачається з установлених судами обставин справи, оспорювані за цим позовом податкові перевірки Товариства були призначені Алчевською ОДПІ у зв'язку з отриманням постанов старшого слідчого по ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області Шершенькова Д.М. від 04.01.2012 та від 09.01.2012 про призначення позапланових невиїзних документальних перевірок за відповідні періоди в рамках кримінальної справи № 10/11/8012.

За змістом підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) до обставин, за яких здійснюється документальна позапланова перевірка, віднесено отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Однак, як встановили суди, постанови слідчого, які слугували підставою для призначення розглядуваних податкових перевірок платника, були винесені після направлення слідчим Шершенькоим Д.М. матеріалів кримінальної справи № 10/11/8012 за підсудністю (що сталося 27.12.2011). Тобто на час прийняття слідчим постанов про призначення перевірок кримінальна справа вже не перебувала у провадженні цього слідчого, що підтверджується, зокрема, копією довідки про рух кримінальної справи (а.с. 28, т.1).

Наведена обставина з урахуванням положень підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України була цілком об'єктивно розцінена судами як спростування існування підстав для призначення документальних позапланових невиїзних перевірок Товариства та, відповідно, як доказ незаконності оспорюваних наказів Алчевської ОДПІ.

Колегія суддів погоджується і з наданою судами правовою оцінкою обставин справи про неправомірність дій податкової інспекції з внесення до автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України висновків, зафіксованих в актах від 10.02.2012 № 310/236-36713483 та від 14.02.2012 № 345/236-36713483.

Так, система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (далі - Порядок).

Як випливає зі змісту підпункту 2.10.3 пункт 2.10 Порядку, співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.16 Порядку якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що сама по собі здійснена ДПІ податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Оскільки у матеріалах справи відсутні докази визначення позивачеві податкових зобов'язань за наслідками проведення спірних податкових перевірок та узгодження таких зобов'язань в установленому порядку, то висновок судів про незаконність відображення у системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України даних, зафіксованих в актах перевірок, слід визнати правильним.

У той же час, суди помилково задовольнили позовні вимоги Товариства в частині визнання протиправними дій Алчевської ОДПІ щодо проведення спірних податкових перевірок.

Так, надаючи правову оцінку зазначеним діям податкового органу, як суд першої інстанції, так і апеляційний суд виходили з того, що дані позовні вимоги підлягають розгляду у судовому порядку.

Однак такий висновок судів не відповідає нормам процесуального права.

Адже у розумінні статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) справа адміністративної юрисдикції ? це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод (стаття 2, пункт 1 частини другої статті 17 КАС).

З наведених процесуальних норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. В контексті наведених приписів КАС підставою для звернення особи за до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та\або виникнення додаткового обов'язку.

А тому дії суб'єкта владних повноважень є такими що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо вони, по-перше, вчинені з перевищенням визначених законом повноважень, та, по-друге, є юридично значимими, тобто мають безпосередній вплив та стан суб'єктивних прав та обов'язків особи.

Втім дії податкового органу з проведення перевірки не відповідають наведеним ознакам, позаяк являють собою лише службову діяльність працівників податкового органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства. Тому саме по собі проведення перевірки не створює для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав у сфері публічних правовідносин.

Чинним процесуальним законодавством також не передбачено можливості подання позову про спонукання суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення дій у майбутньому, що виключає можливість розгляду в судовому поряду і позовної вимоги відносно зобов'язання відповідача утриматись від використання зазначених актів перевірок.

Згідно ж з пунктом 1 частини першої статті 157 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби задовольнити частково.

2. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09.04.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012 у справі № 2а/1270/1874/2012 змінити в частині визнання протиправними дій Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби щодо проведення перевірок на підставі наказів від 12.01.2012 № 41 та від 18.01.2012 № 63, а також в частині зобов'язання відповідача утриматись від використання актів перевірок від 10.02.2012 № 310/236-36713483 та від 14.02.2012 № 345/236-36713483.

У цій частині провадження у справі закрити.

3. В решті постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09.04.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012 у справі № 2а/1270/1874/2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько