Ухвала суду № 32145230, 13.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" червня 2013 р. м. Київ К/9991/50090/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М. О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Миргородський завод мінеральних вод" до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Публічне акціонерне товариство "Миргородський завод мінеральних вод" (далі - ПАТ "Миргородський завод мінеральних вод") звернулось до суду з позовом до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області (далі - Миргородська ОДПІ) в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року позов ПАТ "Миргородський завод мінеральних вод" задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Миргородської ОДПІ №0001452303 від 10.08.2010 року. Визнано протиправним та скасовано рішення Миргородської ОДПІ №0001462303 від 10.08.2010 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170, 00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ Миргородської ОДПІ задоволено частково. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.10 скасовано в частині визнання протиправним та скасування рішення Миргородської ОДПІ №0001462303 від 10.08.2010 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170, 00 грн. Прийнято в цій частині нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції Миргородська ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити ПАТ "Миргородський завод мінеральних вод" у задоволені позову.

ПАТ "Миргородський завод мінеральних вод" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу Миргородської ОДПІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Миргородської ОДШ було проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Миргородський завод мінеральних вод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року. За наслідками перевірки складено акт №171/23-420/00382651 від 30.07.2010 року.

В акті перевірки зафіксовано порушення позивачем п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 року №637 та п. 5 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР від 06.07.1995 року, а саме: не оприбуткування готівкових коштів у книзі ОРО на загальну суму 12232, 90 грн.; порушення порядку ведення та порядку використання книги ОРО №1620001074 від11.08.2008 року та книги №1620001096/1 від 13.08.2009 року (на титульних сторінках книг відсутні; про те, коли книга розпочата та закінчена); порушення порядку ведення та порядку використання розрахункових книжок М 1620001074/1 від 11.08.2008 року та №1620001096/1 від 13.08.2009 року (на реєстраційній сторінці РК відсутні записи про те, коли книжка розпочата, закінчена та не вказана загальна сума розрахунків за всіма корінцями розрахункових квитанцій, в корінцях РК не записувалася сума готівки, що вилучалася СГД протягом робочого дня з місця проведення розрахунків).

За виявлені порушення до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції рішенням №0001452303 від 10.08.2010 року в сумі 61164, 50 грн. (за не оприбуткування готівкових коштів у книзі ОРО) та рішенням №0001462303 від 10.08.2010 року в сумі 340, 00 грн. (за порушення порядку ведення,та використання розрахункових книжок).

Санкції, передбачені статтею 1 Указу Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки та ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» за порушення порядку використання книги обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок є адміністративно-господарськими.

Відповідно до статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом

Судами попередніх інстанцій встановлено, що не оприбуткування готівкових коштів та порушення порядку ведення та порядку використання книги обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок були вчинені позивачем 11.08.2008 року, а штрафні санкції були застосовані Миргородською ОДПІ 10.08.2010 року, тобто з порушенням річного строку встановленого ст. 250 Господарського кодексу України.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про неправомірність застосувань штрафних (фінансових) санкцій рішенням №0001452303 від 10.08.2010 року в сумі 61164, 50 грн.

Щодо висновку про визнання протиправним і скасування рішення №0001462303 від 10.08.2010 року в частині застосування штрафних (фінансовим санкцій в сумі 170, 00 грн., суд апеляційної інстанції встановив наступне.

В ході перевірки було встановлено порушення позивачем порядку ведення і порядку використання розрахункових книжок від 11.08.2008 та 13.08.2009 року, на реєстраційній сторінці РК відсутні записи про те, коли книга розпочата, закінчена та не вказана загальна сума розрахунків за всім корінцями розрахункових квитанцій.

Відповідно до ч.3 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункові операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи не прошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або не зберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну передбачена відповідальність двадцять неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 340, 00 грн.

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що рішення №0001462303 від 10.08.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340, 00 грн. за порушення порядку ведення та використання розрахункової книжки від 13.08.2009 року є правомірним.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог ПАТ "Миргородський завод мінеральних вод".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області залишити без задоволення, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М. О. Федоров