Ухвала суду № 32138028, 18.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1328/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

18 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2013 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби України, треті особи : ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", ТОВ "Українська експертна група", ТОВ "Оціночна Компанія "Вега" про зобов'язання вчинити певні дії та утриматись від вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2013р. відмовлено у відкритті провадження у справі.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалу судді - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 199, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, виходив з того, що даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у відкритті провадження у справі, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує дії та рішення Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України в межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-616/11, виданого Шевченківським районним судом міста Києва від 15 березня 2012 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" заборгованості за кредитним договором у розмірі 2 121 355,74 доларів США, що еквівалентно 16 146 487,08 грн., судового збору в сумі 1 700,00 грн. та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 250,00 грн., всього 16 148 437,08 грн.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (п.1 ч2 ст.17 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішеннями, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушені їх права.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час ухвалення судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно з вимогами статті 384 ЦПК України, зазначена скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Згідно правила ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною четвертою статті 82 Закону України "Про виконавче провадження", передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Згідно частини першої статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

З огляду на те, що позивач, як боржник, є стороною виконавчого провадження та що спірні дії та постанови мали місце під час виконання рішення, ухваленого відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України та в межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду міста Києва, а отже, суд дійшов обгрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається

Керуючись ст.ст.195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2013 р.- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І.О.Лічевецький

В.П. Мельничук

.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мельничук В.П.