Постанова № 32137490, 25.06.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"25" червня 2013 р. Справа № 903/199/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В. ,

суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Яковлєв Д.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явивс я;

від відповідача - Олейник І.Ю. (довіреність №18 від 25.01.2013р.);

від третьої особи - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційної скарги позивача-Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Преміум Ресурс» на рішення господарського суду Волинської області від 15.04.2013р. у справі № 903/199/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Преміум Ресурс»

до Приватного сільськогосподарського підприємства «Агротехсервіс»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача:

Державне підприємство «Луцький комбінат хлібопродуктів №2»

про стягнення 189 000 грн. 00 коп. пені,-

Рішенням господарського суду Волинської області від 15.04.2013р. у справі №903/199/13-г (суддя Пахолюк В.А.) відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відпо-відальністю «Дельта Преміум Ресурс» (надалі в тексті - Товариство) до Приватного сільськогоспо-дарського підприємства «Агротехсервіс» (надалі в тексті - Підприємство), третя особа, яка не зая-вляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача: Державне підприємство «Лу-цький комбінат хлібопродуктів №2» (надалі в тексті - Комбінат) про стягнення 189 000 грн. пені.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем не було доведено суду та не подано відповідних доказів несвоєчасного отримання податкової накладної та відсут-ності вини у виконанні зобов'язань, визначених п.4.2 договору №21К-02, факту несвоєчасного надання довіреності №274 на отримання зерна, яка була видана лише 02.11.2012р. на ім'я Савіць-кого Андрія Павловича.(арк.справи 112-116).

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Волинської області від 15.04.2013р. Товариство подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в даній справі та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Скаржник вважає рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим і таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, зазначаючи, що жодного повідомлення про готовність, час та місце здійснення поставки з боку Відповідача на адресу Позивача не надходило. Жоден документ з переліку п.4.4 Договору поставки не був своєчасно в строки наданий покупцеві, що доводить невиконання продавцем умов договору поставки. Скаржник вказує, що всупереч цьо-му судом першої інстанції не було взято до уваги ні умови самого договору ні умови Інкотермс-2000 та проігноровано п.4 ст.265 ГК України, яка визначає обов'язковість викладення умов поставки в договорах поставки відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» та п.2 ст.712 ЦК України, що передбачає застосування до договору поставки загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.(арк.справи 69-73).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.05.2013р. у даній справі апеляційну скаргу Позивача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(арк.спра-ви 120).

Підприємство надало відзив на апеляційну скаргу, в якому повністю заперечує доводи По-зивача та просить суд апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.(арк.справи 137-140).

Представник Відповідача у судовому засіданні 25.06.2013р. заперечив проти доводів апе-ляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Позивача залишити без за-доволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Позивач та Третя особа не забезпечили явки своїх представників в призначене на 25.06. 2013р. судове засідання суду апеляційної інстанції, хоча про місце та час був повідомлений на-лежним чином.(арк.справи 134-136).

Проте, така неявка не перешкоджає розгляду справи, оскільки, ухвалою Рівненського апе-ляційного господарського суду у даній справі від 21.05.2013р. явка представників сторін не визна-валась обов'язковою і колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу по суті за наявних у справі матеріалів.(арк.справи 120).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інс-танції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ПСП «Агротехсервіс»-постачальник та ТзОВ «Дельта Преміум Ресурс»-покупець 26.09.2012р. уклали договір №21К-02 (надалі в тексті - Договір постав-ки), згідно п.1.1 якого постачальник продає, а покупець купує на умовах цього договору сою ук-раїнського походження врожаю 2012 року, що відповідає умовам ДСТУ 4964:2008р., загальною кількістю в заліковій вазі 300 тон, +/-5% в залежності від фактичної ваги поставленої продукції. Загальна сума договору складає 1 260 000 грн.(п.1.3 Договору поставки).

Поставка продукції постачальником здійснюється на умовах ЕXW - Зерновий склад ТзОВ «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» 43022 м.Луцьк, вул.Молодогвардійська,11. Постачальник зобов'язується доставити продукцію на вказане у п.4.1 місце доставки за свій рахунок, а також сплатити послуги по прийманню продукції. Ціна продукції, строк поставки всієї продукції за до-говором визначено з 26 вересня 2012р. до 15 жовтня 2012р.(п.п. 4.1-4.4 Договору поставки).

Договором обумовлено, що поставка партії продукції повинна супроводжуватись обміном сторонами наступними документами:

- накладною Постачальника на партію продукції;

- податковою накладною Постачальника;

- рахунком - фактурою на партію продукції;

- складською квитанцією на продукцію, виписаною зерновим складом; карткою аналізу.

Датою поставки продукції вважається дата складської квитанції на продукцію, виписаною зерновим складом.

Як визначено п.5.1, 5.2.1 Договору поставки приймання-передача продукції здійснюється покупцем у вказаному п.4.1 місці поставки. Приймання-передача продукції за кількістю проводи-ться згідно кількості, вказаній в складській квитанції, що оформлюється продавцем та Зерновим складом при прийманні продукції.

У випадку прострочки поставки продукції покупець має право вимагати від постачаль-ника, а постачальник сплатити пеню в розмыры 0,5% від суми непоставленої продукції за кожен день прострочки поставки.(п.8.4 Договору поставки).

Договір підписано та скріплено відбитками печаток обох сторін.(арк.справи 7-10).

З матеріалів справи вбачається, що платіжним дорученням №1709 від 27.09.2012р. Товари-ство перерахувало Підприємству 1 260 000 грн. передплати за 300 т. сої згідно рахунку №1/09/ 2012р. та договору №21-Л-02 від 26.09.2012р. Крім того, Позивачем було виписано податкову на-кладну.(арк.справи 28, 66).

Матеріалами справи стверджується, що 07.09.2012р. Підприємство та ДП «Луцький комбі-нат хлібопродуктів №2» уклали договір складського зберігання сої №49-зс.(арк.справи 47-48), а 01.10.2012р., на виконання умов Договору поставки, згідно складської квитанції на зерно №144 та проведеного аналізу зерна відповідно до картки №203 від 01.10.2012р. - Відповідач поставив на Зерновий склад 450 010 кг. сої урожаю 2012р.(арк.справи 90-91).

Вбачається, що листом від 01.10.2012р. Підприємство надало письмове розпорядження про переоформлення поставленої на Зерновий склад 450 010 кг сої наступним чином:

- 300 000 кг (залікової ваги) на ТзОВ «Дельта Преміум Ресурс»;

- 150 010 кг (залікової ваги) на ПСП «Стар-Агро».

В матеріалах справи також наявна копія Договору складського зберігання №58-зс від 05 листопада 2012р., укладеного Товариством і ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів №2».(арк. справи 49-50).

Вбачається, що фактично через представника Савицького А.П., який діяв на підставі дові-реності №274 від 02.11.2012р., згідно видаткової накладної №153 від 05.11.2012р., згідно склад-ської квитанції на зерно №154 від 05.11.2012р. та проведеного аналізу зерна відповідно до до картки №180 від 05.11.2012р. - Позивач передав на зберігання Зерновому складу 300 010 кг. сої урожаю 2012р.(арк. справи 64-65, 88-89).

Пропозиції не пізніше 10 днів з моменту отримання перерахувати 189 000 грн. пені згідно п.8.4 Договору поставки, які вбачаються з вимог/досудових попередженнь Позивача від 28.01. 2013р. та від 06.02.2012р. - залишені Відповідачем без відповіді та без задоволення.(арк.справи 13-16).

На підставі ст.ст. 549-551, 611, 612 ЦК України та п.8.4 Договору поставки, за невиконання поставки в період з 16.10.2012р. по 14.11.2012р. Позивач нарахував пеню в розмірі 0,5 % від суми недопоставленої продукції за кожен день прострочки, що складає 189 000 грн. (1 260 000 грн. x 0,5 % x 30 днів прострочки).(арк.справи 4).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні ос-каржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга безпідставна і не підлягає за-доволенню, з огляду на наступне:

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) встановлено, що ци-вільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавcтва, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України), суб'-єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсут-ності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положен-ня ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повин-на вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інте-реси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими закона-ми або договором.

В силу ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відпо-відно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або од-ностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи стверджено, що 26.09.2012р. з моменту укладення сторонами Догово-ру між ними виникли відносини поставки, оскільки момент передачі товару не співпадає з мо-ментом його оплати.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) то-вар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як зазначалося вище і вбачається з матеріалів справи - на виконання умов Договору пос-тавки Відповідачем 01.10.2012р. поставлено на Зерновий склад 450 010 кг сої урожаю 2012р., час-тина якої масою 300 000 кг (залікової ваги) згідно розпорядження першого було переоформлено Зерновим складом на користь Позивача-ТзОВ «Дельта Преміум Ресурс».

Зазначеним фактом суд першої інстанції правомірно обґрунтував висновок, що визначені у п.4.3 Договору поставки строки поставки продукції Відповідачем не було порушено.

Апеляційний господарський суд не приймає до уваги посилання Скаржника, що місцевим господарським судом не було взято до уваги ні умови самого договору ні умови «Інкотермс-2000» та проігноровано п.4 ст.265 ГК України, яка визначає обов'язковість викладення умов поставки в договорах поставки відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інко-термс-2000», оскільки як передбачено правилами «Інкотермс-2000», комерсанти, що бажають зас-тосовувати дані правила повинні чітко зазначати, що їхній договір регулюється «Інкотермс-2000». Однак, з наявної у матеріалах справи копії Договору поставки відсутнє застереження (посилання), що даний договір регулюється правилами «Інкотермс-2000», а лише зазначено у п.4.1, що поставка продукції Постачальником здійснюється на умовах EXW - зерновий склад ТзОВ «Луцький комбі-нат хлібопродуктів №2». Договір поставки також не передбачає обов'язку постачальника повідом-ляти покупця про виконання поставки.

Тому, враховуючи відсутність застереження, що Договір поставки регулюється правилами «Інкотермс-2000» і зважаючи на рекомендаційний характер самих правил «Інкотермс-2000», апе-ляційний суд вважає таким, що не має правових підстав посилання Скаржника на розділ А.7 пра-вил «Інкотермс-2000» щодо обов'язку продавця надати достатнє повідомлення щодо часу і місця надання товару у розпорядження покупця, якого він не надав. Апеляційний суд вважає, що Від-повідач виконав зобов'язання за Договором поставки у повному обсязі

Враховуючи зазначені обставини, висновки місцевого господарського суду про безпідстав-ність позовних вимог є законними, відповідають фактичним обставинам і ґрунтуються на нормах матеріального права, а доводи Позивача їх не спростовують.

Колегія суддів звертає увагу, що досліджуючи умови Договору поставки, суд першої інс-танції послався на відомчі класифікатори умов поставки, затверджені наказом Міністерства фі-нансів України від 20.09.2012р. №1011, а відмовляючи в позові - зазначив про невірність нараху-вання Позивачем пені і безпідставне зазначення термінів нарахування.

З цього приводу, колегія суддів зазначає, що в покликанні на відомчі класифікатори потре-ба відсутня, оскільки, як встановлено апеляційним судом з мотивів, викладених вище - Договір поставки не регулюється правилами «Інкотермс-2000» і умовам відомчих класифікаторів не від-повідає, а обґрунтування безпідставності вказаних строків та невірного нарахування пені є зайвим, оскільки в задоволенні позову відмовлено з мотиву безпідставності самих вимог.

Колегія суддів вважає, що такі обґрунтування відмови в позові судом першої інстанції є помилковим, проте, така помилка в застосуванні норм матеріального права не призвела до прий-няття невірного рішення і не зумовлює зміну або скасування рішення з підстав ч.1 ст.104 ГПК України.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому про-цесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права під час розгляду спору судом першої інстанції, судовою колегією не вста-новлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 46, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Преміум Ресурс» на рішення господарського суду Волинської області від 15.04.2013р. у справі №903/199/13-г - за-лишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційно-му порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №903/199/13-Г повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Савченко Г.І.