Ухвала суду № 32134640, 02.07.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6221/13 Справа № 185/2844/13 Головуючий у 1 й інстанції - Болдирєва У.М. Доповідач - Максюта Ж.І. Категорія 26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2013 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі :

головуючого - Максюти Ж.І.

суддів - Слоквенка Г.П., Кочкової Н.О.

при секретарі - Солод О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»

на рішення Павлоградського міського суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2013 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди спричиненої внаслідок травми під час виконання трудових обов'язків, в якому вказував на те, що він працював на підприємстві відповідача і за цей час, при виконанні своїх трудових обов'язків, отримав виробничу травму. Висновком МСЕК йому було встановлено 50% втрати професійної працездатності. Просив суд стягнути завдану моральну шкоду в розмірі 100 000 гривень.

Рішенням Павлоградського міського суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди задоволені частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 5000 грн. Також судом було вирішено питання про розподіл судових витрат по справі (а.с. 35-36).

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновку суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди (а.с. 40-44).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Судом 1 інстанції встановлено, що за час роботи позивач отримав виробничу травму, через що йому висновком МСЕК від 24.02.2011 року встановлено 50% втрати професійної працездатності (а.с.24).

Задовольняючи позовні вимоги і стягуючи з відповідача 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, суд правильно керувався ст. 1167 ЦК України та ст. 237-1 КЗпП України і виходив із того, що через те, що відповідач не створив безпечних умов праці, позивач втратив професійну працездатність, і вимушений постійно лікуватися у зв'язку професійними захворюваннями, які він отримав, працюючи в шкідливих умовах праці.

Присуджений розмір страхової виплати судом першої інстанції належним чином вмотивований з урахуванням усіх обставин, що визнані судом істотними, відповідно до засад цивільного законодавства та ст.2371 КЗпП України.

Не заслуговують на увагу і доводи відповідача про те, що суд не призначив експертизу для встановлення факту спричинення моральної шкоди, оскільки наявність такого висновку при вирішення справ по відшкодування моральної шкоди не є обов'язковим для суду.

Посилання апелянта на ст. 256 ЦПК України та Постанову Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» - не можна прийняти до уваги, оскільки вони не мають правового значення для вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що відповідальність за моральну шкоду до 01 січня 2008 року повинен нести Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а з вищевказаної дати взагалі скасовано відшкодування моральної шкоди, завданої застрахованому працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я при виконанні трудових обов'язків - протирічать абзацу 9 пункту 5 Рішення № 20рп/2008 Конституційного Суду України (справа про страхові виплати).

Що стосується доводів скарги ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про те, що позивачем не надано жодного доказу, яким би підтверджувався факт спричинення йому моральної шкоди в зв'язку з втратою працездатності, то вони не можуть бути прийняті до уваги, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності в результаті трудової діяльності на підприємствах відповідача йому спричинена моральна шкода.

Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не спростовують правильність висновків суду 1 інстанції, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 213, 214 ЦПК України, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» - відхилити.

Рішення Павлоградського міського суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді :