Ухвала суду № 32155820, 03.07.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11 кп-774-202-13

Головуючий в 1 інстанції суддя - Карягіна Н.О.

Доповідач в 2 інстанції суддя - Капелюха В.М.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

2013 року червня 20 дня Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого-судді Капелюхи В.М.

Суддів Мудрецького Р., Чернусь К.П.

При секретарі Матвієнко В.М.

За участю прокурора Харів Н.А.

адвоката ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальне провадження за апеляціями адвоката ОСОБА_1 і державного обвинувача на вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 березня 2013 року яким засуджено

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, раніше не засудженого,

за ст. 121 ч.1 КК України на 5 років позбавлення волі.

Стягнуто з засудженого на користь КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. Мечнікова» витрати затрачені на лікування потерпілого ОСОБА_2 у сумі 8766 гривень 58 копійок.

За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що він, 17.08.2012р., приблизно в 1-20, знаходячись в арці будинку №3 по вул. Харківській, біля нічного клубу «Лабіринт» в м. Дніпропетровську, в ході сварки з раніше незнайомим ОСОБА_2, яка виникла на грунті раптово виниклих неприязних стосунків, реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, умисно наніс останньому один удар ногою в область голови, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді тяжкої закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 3 ступеню, гострої субдуральної гематоми ліворуч, лінійного перелому лобної області черепа ліворуч, після травматичного менінгоенцефаліту, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя.

В апеляції адвоката ОСОБА_1 ставиться питання про зміну вироку суду, а саме зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення на менш тяжке кримінальне правопорушення і застосування до ОСОБА_3 ст. 128 КК України, а в частині призначення покарання призначити йому покарання, не пов'язане з позбавленням волі, посилаючись на те, що він має позитивні характеристики за місцем проживання і навчання, раніше не був судимий, має неповнолітню дитину 2005 року народження, добровільно відшкодував всі збитки завдані потерпілому, самостійно взяв на себе усі витрати, пов'язані з лікуванням потерпілого.

В апеляції державного обвинувача ставиться питання про скасування вироку відносно засудженого ОСОБА_3 в зв'язку з м'якістю призначеного покарання, просить постановити свій вирок, визнати останнього винним у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст. 121 КК України і назначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років, посилаючись на те, що суд не в повному обсязі врахував характеристику особи засудженого, який визнав свою вину частково, що свідчить про те, що він у скоєному щиро не розкаявся.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_1, які підтримали свої апеляції, потерпілого ОСОБА_2, який просив вирок суду змінити, пом'якшити покарання засудженому, призначивши його без позбавлення волі, підтримавши апеляції засудженого і адвоката, думку прокурора, який не підтримав апеляцію державного обвинувача і просив вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи поданих апеляцій, колегія суддів приходить до наступного.

Висновки суду щодо вини ОСОБА_3 в спричиненні потерпілому умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, правильно були кваліфіковані судом, обґрунтовані сукупністю доказів, які у встановленому законом порядку були зібрані, належно досліджені та оцінені судом і є правильними.

Під час досудового слідства і судового розгляду справи ОСОБА_3, як видно з його показань, частково визнав свою вину у скоєному правопорушенню, в спричиненні удару в обличчя ОСОБА_2, який після цього впав на землю.

Ці показання підтверджуються іншими доказами у справі, які не оспорюються в апеляційній інстанції.

Не встановлено по справі будь-яких істотних порушень кримінально-процесуального закону, які могли привести до скасування вироку.

Разом з тим колегія суддів вважає, що вирок суду підлягає зміні в зв'язку з невідповідністю судом призначеного покарання засудженому ступеню тяжкості скоєного злочину і його особі внаслідок суворості призначеного покарання.

Як вбачається з вироку суду, суд 1 інстанції при призначені покарання ОСОБА_3 внаслідок вимог ст. 65 КК України не повній мірі врахував пом'якшувальні обставини по справі і дані про його особу.

У відповідності з вищевказаним законом особі, яка здійснила злочин повинно бути призначене покарання необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_3 раніше не судимий, злочин скоїв вперше, відшкодував повністю причинену матеріальну шкоду, потерпілий просить не позбавляти його волі, вказуючи що ніяких претензій він до нього не має, він навчається в інституті фізичної культури і спорту, має на утриманні малолітню дитину Аліну - 2005 року народження.

Суд першої інстанції перечислив як пом'якшуючи відповідальність, обставини даним про його особу, тим не менше вказав в вироку що у суду не виникає впевненості у тому, що виправлення ОСОБА_3 можливо без реального виконання покарання, не мотивуючи взагалі призначення покарання в вигляді позбавлення волі.

За таких обставин пом'якшуючих покарання засудженому, колегія суддів вважає можливим на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття призначеного покарання з іспитом.

Що стосується інших доводів викладених в апеляціях державного обвинувача і адвоката ОСОБА_1, то на думку колегії суддів вони не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 404, 408 КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу державного обвинувача залишити без задоволення.

Вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 березня 2013 року відносно ОСОБА_3 змінити.

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування призначеного судом покарання якщо він протягом 3 річного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього ст. 76 КК України обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_3 змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти в залі судового засідання.

В іншій частині вирок залишити без зміни.

Судді