Постанова № 32129618, 02.07.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2013 р. Справа№ 5011-7/4529-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Авдеєва П.В.

Куксова В.В.

секретар судового засідання - Майданевич Г.А.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 02.07.2013 року по справі № 5011-7/4529-2012 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «МТС України» на рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2013 року у справі № 5011-7/4529-2012 (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 01.04.2013 року)

за позовом заступника прокурора міста Чернігова в інтересах держави в

особі Регіонального відділення Фонду державного майна України

по Чернігівській області

до приватного акціонерного товариства «МТС Україна»

про внесення змін до договору № 32-11

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Чернігова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «МТС Україна» про внесення змін до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 32-11 від 04.03.2011 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 31.05.2012 року у справі № 5011-7/4529-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2012 року, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.01.2013 року касаційну скаргу Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області задоволено частково, скасовано рішення господарського суду міста Києва від 31.05.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2012 року, справу № 5011-7/4529-2012 направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Під час нового розгляду рішенням господарського суду міста Києва від 14.03.2013 року у справі № 5011-7/4529-2012 позов задоволено повністю. Внесено зміни до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №32-11 від 04.03.2011 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області та приватним акціонерним товариством «МТС Україна», а саме викласти п. 3.1 договору в наступній редакції: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 з урахуванням змін і доповнень і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (перший місяць оплати за новими орендними ставками) - вересень 2011 року 4999,11 грн.». Стягнуто з приватного акціонерного товариства «МТС Україна» в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 073,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, відповідач, приватне акціонерне товариство «МТС Україна», звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення суду повністю та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи. Скаржник зазначає, що місцевим господарським судом не взято до уваги те, що позивачем не надано належних допустимих доказів на підтвердження істотних змін стану об'єкту оренди, як законодавчо визначеної підстави для зміни розміру орендної плати. Також, судом залишено поза увагою те, що методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна не передбачено зміни погодженого у договору оренди розміру орендної плати у зв'язку з внесенням змін до ставок орендної плати. Крім того, судом невірно застосовано п. 3.5 договору, оскільки він є імперативною нормою та на його підтвердження позивачем не надано доказів зміни стану об'єкта оренди.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2013 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 5011-7/4529-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді: Авдеєв П.В., Куксов В.В.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2013 року по справі № 5011-7/4529-2012 відновлено строк на подання апеляційної скарги приватним акціонерним товариством «МТС України» та прийнято її до провадження і призначено перегляд рішення на 02.07.2013 року.

Прокуратурою міста Чернігова на підставі ст. 96 ГПК України надано до суду заперечення на апеляційну скаргу, в якому прокурор просить у задоволенні апеляційної скарги відповідача на рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2013 року у справі № 5011-7/4529-2012 відмовити повністю, а рішення залишити без змін.

18.06.2013 року від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області надішли письмові пояснення по суті спору, в яких позивач просить у задоволенні апеляційної скарги відповідача на рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2013 року у справі № 5011-7/4529-2012 відмовити повністю, а рішення залишити без змін.

Крім того, в поясненнях зазначено, що у зв'язку з неможливістю участі представника позивача у судовому засіданні просить здійснити розгляду справи без їх участі.

Прокурор в судовому засіданні надав свої пояснення та просив рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2013 року залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «МТС України» - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи викладене, а також наявність в матеріалах справи всіх необхідних для перегляду рішення доказів, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутністю представника відповідача, проти чого також не заперечує прокурор, присутній у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступ прокурора, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2013 року по справі № 5011-7/4529-2012 - залишається без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2011 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (орендодавець, позивач) та приватним акціонерним товариством «МТС Україна» (орендар, відповідач) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 32-11 (договір) (а.с. 8-10).

Відповідно до умов договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування без права приватизації, передачі в суборенду, переходу права власності третім особам державне майно - ј частину радіовежі (реєстровий номер 08589044.19.АААААЖА902) (майно), розміщене за адресою: м. Ніжин, вул. Студенства, 2, що перебуває на балансі Управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Чернігівській області (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 10.12.10 р. і становить за незалежною оцінкою 142 695,77 грн.

Згідно з п. 1.2 договору, майно передається в оренду для розміщення обладнання стільникового мобільного зв'язку.

Пунктом 7.1. договору встановлено, що орендодавець зобов'язаний передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.

У відповідності до п. 2.1 договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі майна.

Актом приймання-передачі від 04.03.2011 року орендодавець передав, а орендар прийняв в користування, без права приватизації, передачі в суборенду, переходу права власності третім особам державне майно - ј частину радіовежі (реєстровий номер 08589044.19.АААААЖА902) (майно), розміщене за адресою: м. Ніжин, вул. Студенства, 2, що перебуває на балансі Управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Чернігівській області (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 10.12.10 р. і становить за незалежною оцінкою 142 695,77 грн. (а.с. 11).

Відповідно до п. 10.1 договору строк його дії сторонами погоджено з 04.03.2011 року до 02.03.2014 року включно.

Згідно з п. 3.1 Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786 з урахуванням змін і доповнень до неї і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку грудень 2010 року - 3595,93 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди - березень 2011 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за січень-березень 2011 року.

В обґрунтування позовних вимог заступник прокурора посилається на те, що з 20.09.2011 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 961 від 14.09.2011 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629 "Про затвердження Методики оцінки вартості об'єктів оренди, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів" та від 04.10.1995 № 786 "Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна".

Орендодавцем листом № 18-4-03333 від 24.10.2011 року було надісланодля підписання проект угоди про внесення змін до договору (а.с. 17-18).

Відповідач листом № NT-11-18761 від 16.12.2011 року повідомив позивача про наявність згоди на підвищення орендних ставок, проте зміни до договору запропонував здійснити при переукладенні договору (а.с. 16).

Листом № NT-12-2341 від 14.02.2012 року з посиланням на лист позивача № 18 4 03333 від 24.10.2011 року відповідач повідомив про свою незгоду на збільшення розміру орендної плати (а.с. 14-15).

Відповідно до ст. 2 Закон України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, істотними вважаються насамперед ті умови договору, які названі такими за законом.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" однієї з істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.

Як передбачено п. 2 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України.

Приписами ст. 632 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, тобто є вільною, за винятком випадків, визначених законом, у яких ціни (тарифи, ставки тощо) встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Пунктом 3 ст. 762 Цивільного кодексу України зазначено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Згідно з п. 3.5 Договору сторони дійшли згоди, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України № 961 від 14.09.2011 року, яка набрала чинності 20.09.2011 року, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 "Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна".

Додатком 2 до методики встановлено ставку орендної плати за використання нерухомого державного майна за цільовим призначенням для розміщення операторів телекомунікацій, які надають послуги з рухомого (мобільного) зв'язку, операторів та провайдерів телекомунікацій, які надають послуги з доступу до Інтернету в розмірі 40%.

Приписами ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Позивачем дотримано порядок, передбачений ст. 188 Господарського кодексу України та надіслано пропозицію орендарю про зміну умов договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 32-11 від 04.03.2011 року.

З огляду на визначення нових орендних ставок, зміна яких є підставою для зміни умов договору, орендодавець обґрунтовано звернувся до орендаря з пропозицією про внесення до договору змін у частині розміру орендної плати.

Позивач звертався з пропозицією № 18-4-03333 від 24.10.2011 року щодо внесення змін до договору оренди до відповідача. Отримавши заперечення відповідача № NT-11-18761 від 16.12.2011 року щодо внесення змін до Договору позивачу ніщо не перешкоджало звернутись з позовом до суду раніше (позов подано лише в квітні 2012 року).

Згідно п. 5 ст. 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги про затвердження п. 3.1. договору в редакції «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 з урахуванням змін і доповнень і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (перший місяць оплати за новими орендними ставками) - вересень 2011 р. 4999,11 грн.» - є обгрунтованими та підлягають заловоленню.

Аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 5011-32/4602-2012 та від 12.11.2012 року № 5011-3/4960-2012.

Інші доводи апеляційної скарги внаслідок їх безпідставності та необґрунтованості не можуть бути підставою для скасування рішення місцевого суду.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2013 року у справі № 5011-7/4529-2012 - залишається без змін.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «МТС України» на рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2013 року у справі № 5011-7/4529-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2013 року у справі № 5011-7/4529-2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 5011-7/4529-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Яковлєв М.Л.

Судді Авдеєв П.В.

Куксов В.В.