Постанова № 32129603, 10.06.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2013 р. Справа№ 910/2820/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Остапенка О.М.

Скрипки І.М.

при секретарі судового засідання: Камінській Т.О.

розглядаючи апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Українська страхова група"

на рішення господарського суду міста Києва

від 02.04.2013 року (повний текст підписано 09.04.2013 р.)

у справі №910/2820/13 (суддя - Удалова О.Г.)

за позовом приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Українська страхова група", м. Київ

до приватного акціонерного товариства „Страхова компанія "Інкомстрах", м.Київ

про відшкодування шкоди в порядку регресу 4 511,19 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (надалі - ПАТ «СК «Українська страхова група») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» (надалі - ПАТ «СК «Інкомстрах») про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 4 511,19 грн. та сплачений судовий збір 1 720,50 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.04.2013 року у справі №910/2820/13 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» із зазначеним рішенням не погодилось, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права та невірне надання судом юридичної оцінки обставинам справи, у зв'язку з чим просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2013 року апеляційну скаргу ПАТ «СК «Українська страхова група» на рішення господарського суду м. Києва від 02.04.2013 року прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.06.2013 року.

Позивачем було подано клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутності його представника та письмово повідомлення скаржника про результати прийнятого рішення.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про день, місце та час розгляду справи був повідомлений належно. Відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні у справі докази на предмет правильності юридичної оцінки обставинам справи, повноти їх встановлення, правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду находить апеляційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а судове рішення - скасуванню, з огляду на наступне.

Місцевим господарським судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 27.02.2012 року між ПАТ «СК «Українська страхова група» та громадянином Андрієвським Віталієм Францовичем було укладено договір № 28-0520-12-00044 добровільного страхування наземного транспортного засобу, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті, за яким позивач взяв на себе зобов'язання відшкодувати збитки, яких може зазнати страхувальник у разі настання страхового випадку на умовах КАСКО - пожежа, вибух, стихійне лихо, падіння предметів, напад тварин, пошкодження, знищення, викрадення транспортного засобу «Nissan», державний номерний знак АН 0204 АА (надалі - застрахований автомобіль) (а.с.8-10).

17.03.2012 р. о 17:00 год. на вул. Петровського в м. Донецьку сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водія Андрієвського Віталія Францовича, який керував автомобілем «Nissan», д.н. знак АН 0204 АА та водія Ігнатенка Артема Володимировича, який керував автомобілем «Honda», д.н. знак АН 8030 НН, внаслідок якої обидва транспортних засобів зазнали механічних ушкоджень.

Постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 21.05.2012 р. у справі № 2/0525/942/2012 Ігнатенка А.В. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с.16).

19.03.2012 року страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату у зв'язку з цим страхового відшкодування (а.с.20, 21).

11.04.2012 р. позивачем був складений та підписаний страховий акт № ССКА-1027, яким пошкодження транспортного засобу «Nissan», д.н. знак АН 0204 АА внаслідок ДТП, яка сталася 17.03.2012 року визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 4 511,19 грн. (а.с.23).

Як вбачається з матеріалів справи, страхувальником у розпорядження позивача був наданий рахунок-фактура № СФ-0000491 від 09.04.2012 року на суму 5 143,97 грн., виданий ТОВ «Н Моторс Схід», яким при визначенні розміру страхового відшкодування керувався позивач, сплативши за вирахуванням суми безумовної франшизи (632,78 грн.) страхове відшкодування в розмірі 4 511,19 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4014 від 13.04.2012 р. (а.с.19, 25).

Матеріали справи свідчать, що цивільно-правова відповідальність водія Ігнатенка Артема Володимировича на момент скоєння ДТП була застрахована у ПАТ «СК «Інкомстрах» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/0099222 від 26.03.2011 року (а.с. 53).

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

01.10.2012 року позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 4 511,19 грн. та надав пакет документів, необхідних для вирішення цього питання, однак відповідачем у виплаті страхового відшкодування було відмовлено.

Зокрема, з відповіді ПАТ «Інкомстрах» за вих. №1647 від 30.11.2012 року на адресу позивача, слідує, що відповідач, посилаючись на статтю 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з заявою позивача про виплату страхового відшкодування в порядку регресу №11/3454 від 01.10.2012 року не погодився та вказав, що не має можливості здійснити розрахунок суми страхового відшкодування через відсутність експертного висновку з визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Вирішуючи даний спір та відмовляючи у задоволенні позову повністю, місцевий суд погодився з позицією відповідача та пославшись на відсутність звіту про оцінку шкоди, заподіяної внаслідок ДТП як документу, що визначає розмір збитку у відповідності до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», дійшов висновку, що підстави для стягнення коштів в порядку регресу відсутні.

Проте, з таким висновком судова колегія погодитись не може, оскільки сама по собі відсутність звіту про оцінку витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом не може слугувати підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування за умови підтвердження розміру оціненої шкоди іншими доказами.

Згідно зі статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної особи за заподіяні збитки.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами частини 2 статті 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.04.2012 року платіжним дорученням № 4014 позивач перерахував на рахунок ТОВ «Н Моторс СХід», особи, якою була визначена вартість відновлювального ремонту, 4 511,19 грн. в якості страхового відшкодування за страховим актом ССКА-1027 від 12.04.12, що є доказом фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, зумовленого страховим випадком - дорожньо-транспортною пригодою (а.с.25).

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що довідкою, складеною інспектором ДПС ДАІ м. Донецька на місці дорожньо-транспортної пригоди зафіксовано пошкодження двох дверей автомобіля «Nissan», д.н. знак АН 0204 АА. Отримання вказаним транспортним засобом 17.03.2012 року цих же пошкоджень підтверджуються розгорнутою довідкою ВДАІ ГУ МВС України у Донецькій області № 8980877 про дорожньо-транспортну пригоду від 02.04.2012р. за вих. № 991, а також протоколом огляду транспортного засобу № 384 від 03.04.2012 року (а.с.13-18).

Таким чином, вартість деталей, що підлягають ремонту та обсяг робіт, зазначених у рахунку-фактурі № СФ-0000491 від 09.04.2012 року, яким підтверджується розмір відновлювального ремонту, відповідають характеру ушкоджень, отриманих автомобілем «Nissan», д.н. знак АН 0204 АА у ДТП, що мала місце 17.03.2012 року.

При цьому слід зазначити, що відповідно до п.7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 року №1335/5/1159) значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових колісних транспортних засобів.

Оскільки свідоцтвом про реєстрацію автомобіля «Nissan», д.н. знак АН 0204 АА підтверджується рік його випуску - 2010, а на момент ДТП строк експлуатації останнього не перевищував 5 років, підстав для вирахування фізичного зносу, як на цьому наголошує відповідач, відсутні.

Підсумовуючи наведене, платіжне доручення позивача, на підставі якого було проведено оплату вищевказаного рахунку-фактури є підтвердженням належної виплати страхового відшкодування, а отже, вимогу позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу страхового відшкодування в сумі 4 511,19 грн. судова колегія визнає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, у відповідності до частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія находить апеляційну скаргу позивача обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва від 02.04.2013 року у справі № 910/2820/13 - скасуванню та постановленню нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на скасування апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду, колегія суддів вважає за необхідне провести перерозподіл судових витрат.

Керуючись статтями 41, 43, 79 86, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Українська страхова група" на рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2013 року у справі №910/2820/13 задовольнити.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 02.04.2013 року у справі №910/2820/13 скасувати.

3. Постановити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Інкомстрах» (03150, м.Київ, вул. Червоноармійська, буд.72, оф.32-33, код ЄДРПОУ 31282951) на користь приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) - 4 511,19 грн. (чотири тисячі п'ятсот одинадцять гривень 19 коп.) та витрати по оплаті судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції - 2 580,75 грн. (дві тисячі п'ятсот вісімдесят гривень 75 коп.).

5. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ на виконання даної постанови суду.

6. Матеріали справи № 910/2820/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Мальченко А.О.

Судді Остапенко О.М.

Скрипка І.М.