Ухвала суду № 32124451, 02.07.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №1811/1296/2012 Головуючий у суді у 1 інстанції - Яковець Олександр ФедоровичНомер провадження 11/788/281/13 Суддя-доповідач - Ященко В. А. Категорія - Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ященка В. А.,

суддів - Демченка М. О., Філонової Ю. О.,

з участю прокурора Матеко А.В.

захисника ОСОБА_3

засудженого ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_3 на вирок Роменського міськрайонного суду від 25 квітня 2013 року, яким,

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше судимий 7.10.2011 року за ст.ст.185 ч.3, 304 ч.1 ККУ

на 4 роки позбавлення волі, відповідно до ст.75 ККУ звільнений

відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки,

засуджений за ст.309 ч.1 КК України на 1 рік позбавлення волі.

Відповідно до ст.71 КК України, до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за попереднім вироком у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі і остаточно за сукупністю вироків призначено 4 роки 1 місяць позбавлення волі.

Судом прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_4 588 грн. 48 коп. на користь експертної установи за проведені по справі експертні дослідження.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 визнаний винним і засуджений за те, що у квітні 2012 року у селі Беєво-Комуна на покинутій присадибній ділянці висіяв 4 рослини коноплі, які після їх дозрівання зірвав та переніс до себе додому у АДРЕСА_1 де їх висушив, зірвав суцвіття та сховав частину у будинку, а іншу частину біля сараю в своєму господарстві.

23 серпня 2012 року під час обшуку в будинку ОСОБА_4 під ліжком було виявлено та вилучено частину особливо небезпечного наркотичного засобу «Канабіс», а іншу частину цього наркотичного засобу було вилучено у дворі біля сараю, всього було знайдено та вилучено 15,551 гр. особливо небезпечного наркотичного засобу «Канабіс».

Захисник засудженого не погоджуючись вироком суду подав апеляцію у якій вказує, що суд допустив помилку засудивши ОСОБА_4 за незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту. При цьому захисник посилається на те, що ОСОБА_4 з 19 жовтня по 14 листопада 2012 року добровільно пройшов курс лікування у психіатричній лікарні з діагнозом «Психічні розлади та розлади поведінки внаслідок вживання канабіоїдів. Гостра інтоксикація». Отже, на думку захисника ОСОБА_4 добровільно пройшовши курс лікування і повинен був звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст.309 ч.4 КК України, але суд цього не зробив та постановив вирок, який є незаконним. Зважаючи на це, захисник просить вирок суду скасувати та звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст.309 ч.4 КК України.

Вислухавши доповідь судді, думку засудженого та його захисника, які в повному обсязі підтримали апеляцію і просили скасувати вирок суду та звільнити засудженого від кримінальної відповідальності на підставі ст.309 ч.4 КК України, прокурора, який вважав, що вирок суду є законним та обґрунтованим, а тому прокурор просив цей вирок залишити без змін, провівши судові дебати та вислухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи викладені у апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Висновки суду про те, що ОСОБА_4 незаконно придбав, виготовив та зберігав наркотичні засоби - «Канабіс» вагою 15,551 грн., без мети збуту і таким чином вчинив злочин передбачений ст.309 ч.1 КК України у поданій апеляції фактично не оспорюється.

Таким чином, даний вирок оспорюється лише в частині, щодо можливості застосування до ОСОБА_4 порядку звільнення його від кримінальної відповідальності за злочин передбачений ст.309 ч.1 КК України, відповідно до вимог ст.309 ч.4 КК України.

Ст.309 ч.4 КК України дійсно передбачає можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності за дії передбачені ч.1 ст.309 КК України, за умови, що особа добровільно звернулась до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії.

Колегія суддів вважає, що у даному випадку ОСОБА_4 не може бути звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст.309 ч.4 КК України, тому що:

По перше, закон вимагає, щоб це звернення було добровільним і мало на меті лікування та не мусить бути вимушеним і переслідувати мету ухилення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Матеріали справи вказують на те, що протиправні дії ОСОБА_4 працівниками міліції були виявлені 23 серпня 2012 року і вже 24 серпня 2012 року відносно ОСОБА_4 була порушена кримінальна справа за ст.309 ч.1 КК України. ОСОБА_4 була вручена копія даної постанови. 20 вересня 2012 року кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ст.309 ч.1 КК України була спрямована до суду. ОСОБА_4 ж до лікувального закладу звернувся лише 19 жовтня і проходив курс лікування до 14 листопада 2012 року. За таких обставин, колегія суддів вважає, що у даному випадку відсутня ознака «добровільність» і всі дії пов'язані з лікуванням ОСОБА_4 є вимушеними та такими, що направлені на ухилення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

По друге, закон передбачає, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона розпочала, або пройшла лікування від наркоманії. В той же час, з детально досліджених судом доказів випливає, що з 19 жовтня по 14 листопада 2012 року ОСОБА_4 лікувався не від наркоманії, і це підтвердили в судовому засіданні, як лікарі, що лікували ОСОБА_4 так і експерти. Суд доволі детально дослідив всі ці обставини і прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_4 дійсно перебував у лікарняній установі, але від наркоманії не лікувався, що не дає підстав для його звільнення від кримінальної відповідальності за ст.309 ч.4 КК України.

Таким чином, доводи апеляції захисника, щодо порушення судом закону у зв'язку з незастосуванням до ОСОБА_4 вимог ст.309 ч.4 КК України є необґрунтованими, а тому передбачених законом підстав для задоволення апеляції та скасування вироку суду, немає.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст.362,365,366,377 КПК України, 1960 року та п.п.11 і 15 Перехідних положень КПК України, 2012 року, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Роменського міськрайонного суду від 25 квітня 2013 року відносно ОСОБА_4 залишити без змін, а апеляцію захисника ОСОБА_3 - без задоволення.

СУДДІ:

Ященко В. А. Демченко М. О. Філонова Ю. О.