Ухвала суду № 32124701, 27.06.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №1817/4028/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Дашутін Ігор ВолодимировичНомер провадження 11/788/272/13 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Вбивство через необережність

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2013 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Безверхого О. М.,

суддів - Моїсеєнко Т. М., Філонової Ю. О.,

з участю прокурора - Савостьянової Л.В.

адвоката ОСОБА_13

засудженого - ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_5

та представника потерпілої - адвоката ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, потерпілої ОСОБА_5 на вирок Сумського районного суду Сумської області від 25 квітня 2013 року, яким:

ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1 раніше не судимий , -

засуджений: за ч.1 ст. 119 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_4:

- на користь ОСОБА_5 40 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди;

- на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області 588 грн. за проведення експертизи.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним і засуджений за скоєння злочину при слідуючих обставинах.

Ввечері ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4, знаходячись в будинку свого домоволодіння , яке розташоване по АДРЕСА_2 разом з мешканцем цього ж села ОСОБА_7 розпивали спиртні напої. В той час, коли ОСОБА_4 сидячи за столом різав кухонним ножем батон, ОСОБА_14, сидівший на протилежній стороні, підвівся із-за столу та зробив крок до ОСОБА_4 При цьому в силу свого тяжкого стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_7 втратив рівновагу і начав було падати вперед на ОСОБА_4, який побачивши падаючого на нього ОСОБА_7, не передбачаючи тяжких наслідків, а саме смерті останнього, витягнув вперед руки з метою, щоб утримати від падіння ОСОБА_7, при цьому забувши про те, що в його правій руці знаходиться ніж, який був повернутий лезом до ОСОБА_7 Падаючи, ОСОБА_7 наштрикнувся лівою стороною грудної клітини на ніж. В результаті цього ОСОБА_4, не маючи наміру на позбавлення життя ОСОБА_7, з необережності спричинив смертельне поранення кухонним ножем ОСОБА_7, який від отриманої травми помер на місці.

У поданих апеляціях :

- прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції не погоджується з вироком суду та посилається на невідповідність призначеного ОСОБА_4 покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та даним про особу засудженого. При цьому зазначає, що суд, призначаючи покарання, не в повній мірі врахував характер та ступінь суспільної небезпеки злочину, вчиненого ОСОБА_4, який відноситься до категорії середньої тяжкості. Також не враховано, що останній має алкогольну залежність і саме на цьому ґрунті був скоєний ним злочин, пов'язаний з позбавленням життя іншої особи. Звертає увагу на те, що судом не була взята до уваги думка потерпілої ОСОБА_5 про призначення засудженому якнайсуворішого покарання. На підставі наведеного просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_4 покарання за ст. 119 ч.1 КК України строком на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

- потерпіла ОСОБА_5 вважає вирок суду незаконним, посилається на поверховість , однобічність проведення досудового слідства, на невірну кваліфікацію злочину скоєного ОСОБА_4, вважає, що злочин скоєно ним навмисно, а не з необережності. Також зазначає, що призначена міра покарання за ст. 119 КК України надто м'яка і не відповідає характеру скоєного злочину та особі засудженого. При цьому, вказує на те, що ОСОБА_4 не розкаявся щиросердно у скоєному злочині, не приніс їй вибачення як потерпілій і лише частково відшкодував завдану матеріальну шкоду. Крім того, не погоджується з відмовою судом в задоволенні їй цивільного позову в частині стягнення матеріальної шкоди і часткового задоволення моральної шкоди. За цих підстав просить скасувати вирок суду , а справу направити на додаткове розслідування.

Заслухавши доповідь судді про суть вироку та поданих апеляцій, міркування прокурора Савостьянової Л.В. на підтримку прокурорської апеляції та про часткову підтримку апеляції потерпілої щодо збільшення розміру відшкодування їй моральної шкоди, вислухавши пояснення учасників процесу, виконавши вимоги ст.ст. 318, 319 КПК України, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи вказаних апеляцій, колегія суддів вважає, що вищезазначені апеляції підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у скоєнні злочину за обставин, зазначених у вироку, відповідає фактичним обставинам, підтверджуються розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Так, сам засуджений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні вищевказаного злочину і з його пояснень вбачається, що він не бажав смерті ОСОБА_7, за життя з останнім не сварилися, товаришували, допомагали один одному.

Із показів свідка ОСОБА_8 вбачається, що йому як лікарю в Яструбинській Амбулаторії загальної практики сімейної медицини ІНФОРМАЦІЯ_2 в пізній час на мобільний телефон телефонувала ОСОБА_5, яка перебувала у схвильованому стані і просила викликати швидку допомогу, повідомляючи про те, що її чоловіка зарізали. Вважаючи, що ОСОБА_7 живий, він зателефонував до Сумського районного відділення швидкої допомоги, а потім і колишній працівниці Яструбинської АЗПСМ ОСОБА_9 щодо надання негайної медичної допомоги ОСОБА_7, а через 25 хвилин йому зателефонувала ОСОБА_9 і повідомила, що ОСОБА_7 вже мертвий, так як отримав удар ножем в серце.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 22-40 год. за проханням лікаря Яструбинської АЗПСМ ОСОБА_8 вона їздила до подвір'я ОСОБА_4, і коли зайшла до кухні будинку, то побачила ОСОБА_7, який лежав на підлозі і біля нього на підлозі була калюжа крові. Вона почала у нього прощупувати пульс, однак він був відсутній, зіниці не реагували на світло, тіло було тепле і вона зрозуміла, що ОСОБА_7 був мертвий. Від ОСОБА_5 вона дізналась, що смертельне поранення ножем її чоловік отримав від ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_10 показав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 він, працюючи фельдшером бригадної медичної допомоги СЦРКЛ, перебуваючи на цілодобовому чергуванні біля 22-30 годині отримав виклик на швидку допомогу в с. Яструбине, де чоловіку спричинено ножове поранення . При прибутті на місце, в кімнаті будинку, яка слугує кухнею, він побачив на підлозі ОСОБА_7, який лежав спиною на підлозі, ноги його були піджаті під себе, сорочка розстебнута. При прощупуванні пульсу не було, зіниці не реагували на світло, тіло було холодне. Він зрозумів, що ОСОБА_7 був мертвий і зафіксував його біологічну смерть. Від дружини померлого він дізнався, що смертельне поранення ножем ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_4

Крім того, винність підсудного підтверджується протоколом відтворення обстановки та обставин події з підозрюваним ОСОБА_4, під час якого він розповів та показав як саме було нанесено ним ножем смертельне покарання в груди ОСОБА_7 ( т.2 а.с. 60-66).

Згідно висновку судово - медичної експертизи від 17 жовтня 2012 року за № 826 на трупі ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження у виді: проникаючої гострої травми грудної клітини, неповних переломів хрящів 4-5 ребер, рани перікарда, рани передньої стінки лівого шлуночка серця з проникненням в порожнину, рани міжшлуночкової перегородки , рани задньої стінки правого шлуночка, саден лобної ділянки. Всі ці тілесні ушкодження ( крім саден) виникли від колото-ріжучої дії знаряддя, яке має колото- ріжучі властивості. Тілесні пошкодження у вигляді проникаючого пошкодження грудної клітини є небезпечними для життя і мають прямий причинний зв'язок з настанням смерті і кваліфікуються як тяжкі. Садна виникли від дії тупого предмету і могли виникнути при падінні на площину, небезпечними для життя не є, мають ознаки легких тілесних пошкоджень. Всі тілесні пошкодження мають ознаки зажиттєвих, спричинені незадовго до настання смерті. Смерть ОСОБА_7 наступила внаслідок проникаючого колото-різаного пошкодження грудної клітини з пошкодженням серця, гострої крововтрати. ( т.1 а.с. 71-73).

Із висновку додаткової судово -медичної експертизи від 23 жовтня 2012 року за № 826-д вбачається, що за наслідками відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_4, механізм утворення тілесних пошкоджень, виявлених на трупі ОСОБА_7 відповідає механізму заподіяння пошкоджень, продемонстрованому ОСОБА_4 при відтворенні обстановки та обставин події.

Таким чином, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно дослідив всі зібрані по справі докази і обґрунтовано визнав ОСОБА_4 винним у вчиненні вбивства ОСОБА_7 через необережність і вірно кваліфікував його злочинні дії за ст. 119 ч. 1 КК України.

Що стосується доводів апеляції потерпілої ОСОБА_5 щодо суттєвої однобічності і неповноти судового слідства в зв'язку з не дослідженням доводів захисту про те, що злочин скоєно ОСОБА_4 навмисно, а не з необережності , то на думку колегії суддів вони є надуманими і не підтверджені відповідними доказами.

Колегія суддів вважає, що у процесі досудового слідства та при розгляді справи в суді були встановлені і досліджені всі обставини, з'ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи, допитані всі особи, показання яких мають істотне значення для справи.

На думку колегії суддів у вироку відповідно до положень ст. 65 КК України були належним чином умотивовані висновки суду щодо призначеного кримінального покарання засудженому ОСОБА_4 Таке покарання відповідає ступеню тяжкості скоєного злочину та особі засудженого, є необхідним і достатнім для його виправлення, а тому посилання прокурора та потерпілої на м'якість призначеного покарання є безґрунтовні.

Доводи потерпілої ОСОБА_5 про безпідставну відмову в стягненні з ОСОБА_4 на її користь відшкодування в якості судових витрат за надану правову допомогу також не заслуговують на увагу, оскільки це не відноситься до судових витрат й стягнення таких витрат у кримінальному судочинстві не передбачено кримінально - процесуальним законом

В задоволенні позовних вимог про відшкодування витрат на поховання було обґрунтовано судом відмовлено, оскільки потерпіла ОСОБА_5 документально підтвердила ці витрати тільки на таку суму, яка їй вже була відшкодована родичами винного.

Що стосується вирішеного у вироку питання про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди, то на переконання колегії суддів суд першої інстанції без достатніх підстав й належного мотивування значно занизив розмір відшкодування такої шкоди, пославшись на врахування вимог розумності та справедливості й часткове вже відшкодування моральної шкоди, яку було відшкодовано лише на 3038 грн.

Насамперед, при розв'язанні такого цивільного позову суд повинен був виходити з розміру заявлених позовних вимог та враховувати те, що моральну шкоду було заподіяно злочинними діями , пов'язаними з позбавленням життя близької людини для потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_5, яка в результаті цього понесла та продовжує нести тривалі й тяжкі за характером і обсягом моральні страждання та переживання, втратила нормальний уклад свого життя, вимушена тепер сама виховувати та утримувати свою неповнолітню дочку.

Тому, колегія суддів вважає, що вирок суду підлягає зміні шляхом збільшення стягнення з засудженого ОСОБА_4 грошової суми на відшкодування моральної шкоди на користь цивільного позивача ОСОБА_5, визначивши розмір такого відшкодування в сумі 80000 грн.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст.362, 365, 366, 367, 373, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції прокурора та потерпілої ОСОБА_5 задовільнити частково.

Вирок Сумського районного суду Сумської області від 25 квітня 2013 року відносно засудженого ОСОБА_4 - змінити в частині вирішення цивільного позову про відшкодування моральної шкоди, прийнявши рішення про стягнення з засудженого ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 80000 ( вісімдесят тисяч) грн. в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди.

В іншій частині вирок суду залишити без зміни.

СУДДІ:

Безверхий О. М. Моїсеєнко Т. М. Філонова Ю. О.