Постанова № 3211954, 02.02.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2009 року м.Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Шавеля Р.М.,

суддів Пліша М.А. та Стародуба О.П.,

при секретарі Романишин О.Р.,

з участю осіб, які взяли участь у справі:

пред-ка позивача - Пятковської І.П., довіреність № б/н від 30.01.2009р.,

пред-ка відповідача - Карпина Я.С., довіреність № 14028/9/10-008 від 14.05.2008р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова на постанову господарського суду Львівської обл. від 20.11.2007р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Малого підприємства /ТзОВ МП/ «Матекс» до Державної податкової інспекції /ДПІ/ у Залізничному районі м.Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и л а:o:p>/o:p>

31.08.2007р. позивач ТзОВ МП «Матекс» звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати нечинним та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м.Львова № 0000672302/0/7526 від 07.02.2007р. про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 14700 грн., з яких 9800 грн. за основним платежем та 4900 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та № 0000881720/0/7527 від 28.02.2007р. про визначення податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 2621 грн. 38 коп. (а.с.2-4).

Під час розгляду справи позивачем подано до суду заяву про часткову відмову від заявлених позовних вимог в частині визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м.Львова № 0000881720/0/7527 від 28.02.2007р. (а.с.44), яка була прийнята судом згідно ухвали від 18.10.2007р. (а.с.46-47).

Постановою господарського суду Львівської обл. від 20.11.2007р. заявлений позов задоволено; визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м.Львова № 0000672302/0/7526 від 07.02.2007р. про визначення ТзОВ МП «Матекс»податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 14700 грн., з яких 9800 грн. за основним платежем та 4900 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.52-55).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову господарського суду оскаржив відповідач ДПІ у Залізничному районі м.Львова, який покликаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову господарського суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.60-61).

Апелянт вказує, що при винесенні рішення судом не враховано, що за позивачем згідно даних бухгалтерського обліку рахується кредиторська заборгованість, яка виникла в результаті проведення господарських операцій з СП «Оборонсоюз», по якій сплив строк позовної давності в IV кварталі 2005 року в сумі 39200 грн. Відповідно до наданих ревізорам документів погашення кредиторської заборгованості ТзОВ МП «Матекс» перед вищевказаним контрагентом станом на 30.09.2006р. не проводилося.

Звідси, позивач в порушення вимог пп.4.1.6. п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включив до складу валового доходу кредиторську заборгованість, по якій минув строк позовної давності у IV кварталі 2005 рокув сумі 39200 грн.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання поданої апеляційної скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Як слідує з матеріалів справи, протягом 31.01.2007р.-20.02.2007р. працівниками ДПІ у Залізничному районі м.Львова проведено планову документальну перевірку ТзОВ МП «Матекс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2003р. по 30.09.2006р., по результатам якої складено Акт перевірки № 421/23-0/13824168 від 23.02.2007р. (а.с.8-31).

Перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог п.1.25, пп.4.1.6. п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств за IV квартал 2005 рокуна суму 9800 грн.

На підставі наведеного Акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000672302/0/7526 від 07.02.2007р., яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 14700 грн., з яких 9800 грн. за основним платежем та 4900 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.6).

Окрім цього, під час перевірки було встановлено, що згідно даних бухгалтерського обліку (рах.631) за позивачем рахується кредиторська заборгованість, що виникла в результаті проведення господарських операцій з СП «Оборонсоюз», по якій минув строк позовної давності в IV кварталі 2005 року; договір купівлі-продажу № 4 від 27.07.1999р., накладна № 7 від 08.09.1999р. і податкова накладна від 08.09.1999р. вилучені Кременчуцьким МУ УМВС України в Полтавській обл., що стверджується протоколом виїмки від 28.01.2000р.

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до умов п.3 договору купівлі-продажу № 4 від 27.07.1999р., укладеного між позивачем та СП «Оборонсоюз», розрахунки за придбаний товар здійснюються на умовах попередньої оплати; у випадку виникнення надмірної поставки товару продавець зобовязаний оплатити додатково прийнятий товар протягом трьох банківських днів з моменту отримання товару. Поставка товару мала місце 08.09.1999р. на суму 35880 грн., що стверджується представленою копією накладної № 7 від 08.09.1999р. Виходячи з умов договору та норм чинного на час виникнення господарських зобовязань ЦК УРСР, строк позовної давності по даному договору минув 11.09.2002р.

Таким чином, при визначенні податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств відповідачем були порушені вимоги ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки строк для самостійного визначення податковим органом суми податкових зобовязань тривалістю 1095 днів сплив.

Окрім цього, в порушення вимог п.2.3.2. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затв. наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р. відповідачем в Акті перевірки не обґрунтовано, чому саме в IV кварталі 2005 року сума 39200 грн. підлягала включенню до валових доходів платника податків, а також не враховано, що сума поставки згідно копії податкової накладної № 7 від 08.09.1999р. складає 35880 грн. (а.с.52-55).

Між тим, з такими висновками господарського суду погодитися не можна, з наступних підстав.

Згідно з пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою.

Відповідно до пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 цього Закону ця сума заборгованості включається до валового доходу.

Під час проведення перевірки позивача податковим органом було встановлено, що документи, які торкаються господарських операцій з СП «Оборонсоюз» вилучені Кременчуцьким МУ УМВС України в Полтавській обл., що стверджується протоколом виїмки від 28.01.2000р. (а.с.40).

За таких умов розрахунок заниження суми податку на прибуток здійснювався відповідачем на підставі оборотно-сальдової відомості по рахунку 631, оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 та книги продажу та придбання.

Згідно оборотно-сальдових відомостей кт. сальдо по взаєморозрахунках з СП «Оборонсоюз» становить 57399 грн. (в тому числі ПДВ 9566 грн. 50 коп.); згідно книги продажу та придбання повернення товару здійснено в сумі 10359 грн. (в тому числі ПДВ 1726 грн. 50 коп.).

Звідси, кредиторська заборгованість ТзОВ МП «Матекс» по зобовязаннях перед СП «Оборонсоюз» складає 39200 грн.; така облікована позивачем в журнал-ордері по рах.631 станом на 31.12.2002р. (а.с.15-16).

Окрім цього, відповідно до бухгалтерських документів (рах.631 за період з 01.10.2003р. по 30.09.2006р., рах.301, 311, декларацій по податку на прибуток за 2005 рік, книги обліки придбання товарів (робіт, послуг)), погашення вказаної кредиторської заборгованості позивачем не проводилося.

Таким чином, позивачем відображено в регістрах бухгалтерського обліку кредиторську заборгованість в сумі 39200 грн. на користь СП «Оборонсоюз», з яким в останнього були господарські стосунки.

Наявність кредиторської заборгованості у позивача свідчить про те, що валові витрати були визначені за оприбуткуванням товарів платником податку без їх оплати.

Якщо по закінченні терміну позовної давності (тобто загального строку для захисту права за позовом особи, право якої порушено), загальний строк якого відповідно до ст.257 ЦК України встановлюється в три роки, боржник не розрахувався за отримані раніше товари, сума його заборгованості за цими товарами є безповоротною фінансовою допомогою відповідно до пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Тобто, заборгованість за товари, відвантажені за договором купівлі-продажу, набуває статусу безповоротної фінансової допомоги в податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, і підпадає під дію пп.4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону, яким визначено, що валовий дохід включає доходи з інших джерел, зокрема, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги.

Отже, вартість цих товарів вважається доходом з інших джерел і оподатковується у загальновстановленому порядку відповідно до законодавства.

Внаслідок того, що у IV кварталі 2005 року позивач за даними бухгалтерського обліку мав вищезазначену заборгованість, однак не поніс жодних витрат на придбання товарів (робіт, послуг), відповідач дійшов вірного висновку про те, що позивач в порушення вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включив до складу валового доходу кредиторську заборгованість, по якій минув строк позовної давності.

В частині визначення періоду, протягом якого минув строк позовної давності для стягнення кредиторської заборгованості перед СП «Оборонсоюз», колегія суддів виходить з наступного.

Вирішуючи спір, господарський суд покликався на умови договору купівлі-продажу № 4 від 27.07.1999р., укладеного між позивачем та СП «Оборонсоюз», однак копія такого в матеріалах є відсутньою.

Окрім цього, встановлена податковим органом сума кредиторської заборгованості не оспорюються позивачем, ним також не представлено документів (додаткових угод, листів), які б свідчили про визначення (збільшення) договірними сторонами строків проведення розрахунків за отриманий товар.

На момент відвантаження товарів діяв ЦК УРСР, ст.165 якого передбачала, що якщо строк виконання зобовязання не встановлений або не визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання у будь-який час.

Однак, ЦК України, який набув чинності з 01.01.2004р., передбачає, що у розглядуваному випадку перебіг позовної давності за такими зобовязаннями починається від дня, коли у кредитора виникає право предявити вимогу про виконання зобовязання (ч.5 ст.261).

За розглядуваних відносин таке право у кредитора виникає з моменту відвантаження товарів.

Згідно ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебіг позовної давності, до нового строку не зараховується.

Згідно п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила про позовну давність застосовуються до позовів, строк предявлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Оскільки в період, охоплений перевіркою, сума кредиторської заборгованості (журнал-ордер по рах.631 на 31.12.2002р.) перед СП «Оборонсоюз» не була погашеною, відображалася платником податків у своєму обліку, не включалася до складу валового доходу і не оподатковувалася, чим фактично визнавалася позивачем, тому податковий орган вірно визначив період спливу строку позовної давності як IV квартал 2005 року.

Будь-яких інших документів, які б свідчили про безпідставність наведених дій відповідача, позивач не представив, не подав своїх заперечень до акту перевірки.

За таких обставин заявлений позов слід вважати безпідставним, тому в його задоволенні слід відмовити.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова господарського суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.195, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова задоволити.

Постанову господарського суду Львівської обл. від 20.11.2007р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Малого підприємства «Матекс» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова про скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий: Шавель Р.М.

Судді: Пліш М.А.

Стародуб О.П.