Постанова № 3211930, 09.02.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ                   УКРАЇНИ

09 лютого 2009 року                                                                                                 м.Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді     Шавеля Р.М.,

суддів                          Пліша М.А. та Стародуба О.П.,

при секретарі –             Романишин О.Р.,

з участю осіб, які взяли участь у справі:

пред-ка відповідача -    Полійчук С.Г., довіреність № 30 від 28.07.2008р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Радехівському районі Львівської обл. на постанову господарського суду Львівської обл. від 24.01.2008р. у справі за позовом Приватного підприємства /ПП/ «Українська продовольча компанія» до Державної податкової інспекції /ДПІ/ у Радехівському районі Львівської обл. про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:o:p>/o:p>

19.11.2007р. позивач ПП «Українська продовольча компанія» звернувся до господарського суду з позовом, в якому, із врахуванням поданого під час розгляду справи уточнення позовних вимог, просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Радехівському районі Львівської обл. № 0000262301/3 від 12.11.2007р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 250658 грн. 30 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 111703 грн. 20 коп. (а.с.3-6, 146).

Постановою господарського суду Львівської обл. від 24.01.2008р. заявлений позов задоволено частково; визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Радехівському районі Львівської обл. № 0000262301/3 від 12.11.2007р. в частині визначення позивачу податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств в сумі 362063 грн. 29 коп., з яких 250452 грн. 01 коп. за основним платежем та 111611 грн. 28 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.154-156).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ДПІ у Радехівському районі Львівської обл., який покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить постанову господарського суду скасувати та винести нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.62-66).

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що чинним законодавством передбачена обов’язковість наявності товарно-транспортних накладних та інших супутніх документів при здійсненні вантажних перевезень товарів. Оскільки таких документів позивачем не було надано під час перевірки, тому податковим органом правомірно визначено, що позивачем безпідставно віднесено вартість товарів, придбаних у СПД Семчак Н.О., до валових витрат, а саме: за IVквартал 2005 року на суму 175323 грн. 43 коп. та за дев’ять місяців 2006 року в сумі 826484 грн., що потягло донарахування податку на прибуток в сумі 362361 грн. 50 коп.

Також господарським судом не враховано вимог пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» при визначенні штрафних санкцій в частині визначення валового доходу по декларації з податку на прибуток підприємств за 2006 рік у зв’язку із невключенням приросту балансової вартості запасів малоцінних та швидкозношувальних предметів на суму 825 грн. 17 коп.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ДПІ у Радехівському районі Львівської обл. підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Радехівському районі Львівської обл. проведено планову виїзну документальну перевірку ПП «Українська продовольча компанія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 31.12.2006р., по результатам проведення якої складено Акт перевірки № 75/2301/20856803 від 21.03.2007р. (а.с.10-25).

Перевіркою встановлено порушення вимог п.5.9 ст.5, пп.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв’язку з чим донараховано податок на прибуток підприємств в сумі 253558 грн., та вимог пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», по причині чого донараховано податок на додану вартість в сумі 2224 грн. і зменшено від’ємне значення на 4344 грн.

На підставі вищевказаного Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000262301/0 від 04.04.2007р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 253558 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 215593 грн. 70 коп. (а.с.7).

По результатам адміністративного оскарження позивачем вищевказаного податкового повідомлення-рішення ДПІ у Радехівському районі Львівської обл., у кінцевому підсумку, винесено нове податкове повідомлення-рішення № 0000262301/3 від 12.11.2007р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 250658 грн. 30 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 111703 грн. 20 коп. (а.с.148), а скарги позивача частково задоволені (а.с.129-142).

Із змісту складеного Акта перевірки слідує, що позивач в порушення вимог п.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відніс до валових витрат вартість товарів, придбаних у СПД Семчак Н.О., яка не є платником податку на прибуток підприємств, без документів, що підтверджують факти поставок – товарно-транспортних накладних.

Також в порушення вимог п.5.9. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» при визначенні валового доходу в декларації з податку на прибуток за 2006 рік не включено приріст балансової вартості запасів малоцінних та швидкозношувальних предметів на суму 12422 грн. 54 коп. (приріст балансової вартості запасів в декларації за 2006 рік відображено сумою 99787 грн., по даних перевірки із врахуванням запасів малоцінних та швидкозношувальних предметів, приріст балансової вартості запасів в декларації з податку на прибуток за 2006 рік повинен становити 112210 грн.).

Частково задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що покликання податкового органу на те, що позивачем безпідставно віднесено до валових витрат сум придбаних товарно-матеріальних цінностей, перевезення яких не підтверджено товарно-транспортними накладними, є безпідставним і суперечить чинному законодавству, при цьому вказані накладні з метою податкового обліку не використовуються.

Щодо визначення валового доходу в декларації з податку на прибуток підприємств за 2006 рік, то суд виходив із змісту рішення податкового органу від 27.08.2007р. про результати розгляду скарги позивача, відповідно до змісту якого позивачем при визначенні валового доходу не включено приріст балансової вартості запасів малоцінних та швидкозношувальних предметів на суму 825 грн. 17 коп., через що застосовані відповідачем санкції є частково правомірними, а тому в стягненні 298 грн. (206 грн. 29 коп. основної заборгованості та 91 грн. 92 коп. штрафних санкцій) слід відмовити (а.с.154-156).

Між тим, з такими висновками господарського суду колегія суддів частково не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»:

п.5.1. - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

пп.5.2.1. - до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

пп.5.3.9. - не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

п.5.9. - платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

пп.11.2.3 «б» - датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж зазначена у статті 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством, - є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Матеріалами справи доводиться, що між позивачем (покупець) та СПД Семчак Н.О. (постачальник) були укладені договори купівлі-продажу товару № 1/1 від 01.08.2005р. та № 7/1 від 07.02.2006р., відповідно до яких СПД Семчак Н.О. зобов’язалася передати у власність позивачу борошно, а позивач зобов’язався прийняти його і оплатити; доставка товару здійснюється за рахунок постачальника; товар вважається переданим покупцю з моменту підписання ним накладної про його прийняття (а.с.30-33).

Фактична поставка товарів позивачу від вказаного контрагента підтверджується накладними та податковими накладними (а.с.34-64, 95-128)., а також Довідкою № 170/170 від 15.08.2007р. про результати виїзної документальної перевірки СПД Семчак Н.О. з питань правових відносин з ПП «Українська продовольча компанія» за жовтень-грудень 2005 року, січень-липень 2006 року (а.с.82-86), згідно якої транспортування товарів здійснювалося за рахунок покупця, що стверджується поясненнями СПД Семчак Н.О.

Представлені бухгалтерські документи складені у відповідності до вимог чинного законодавства, при цьому податковим органом зауважень до їх складання не заявлено.

Щодо покликань апелянта на вимоги Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затв. наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р., які визначають, що товарно-транспортна накладна – це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, то такі колегія суддів відхиляє, оскільки чинне законодавство не передбачає для формування валових витрат платників податків обов’язкової наявності товарно-супровідних документів щодо перевезення придбаних товарів, тобто з метою податкового обліку така не застосується.

Сам же позивач по розглядуваних операціях з СПД Семчак Н.О. не відніс до складу валових витрат понесені витрати на транспортування придбаного товару.

Таким чином, позивачем дотримані вимоги чинного законодавства щодо включення до складу валових витрат вартості придбаних у СПД Семчак Н.О. товарів; при цьому наведені дії позивача відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», яка передбачає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відносно вказаного податковим органом порушення вимог п.5.9. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягає в невключенні при визначенні валового доходу в декларації з податку на прибуток за 2006 рік приросту балансової вартості запасів малоцінних та швидкозношувальних предметів на суму 12422 грн. 54 коп., то колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до рішення ДПА у Львівській обл. № 17049/10/25-05/920 від 27.08.2007р. про результати розгляду повторної скарги скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000262301/0 від 04.04.2007р. в частині 2899 грн. 70 коп. основного платежу з податку на прибуток та 580 грн. штрафної (фінансової) санкції, тобто фактично позивачем при визначенні валового доходу не включено приріст балансової вартості запасів малоцінних та швидкозношувальних предметів на суму 825 грн. 17 коп. (а.с.129-134).

За таких умов позивачем допущено порушення податкового законодавства при формуванні витрат в цій частині, а тому правомірним є визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 206 грн. 29 коп.

В частині нарахування штрафних санкцій, то колегія суддів виходить з вимог пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до яких, уразі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З урахуванням наведеного, розмір штрафних санкцій повинен складати десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, тобто 170 грн.

Таким чином, заявлений позов підлягає до часткового задоволення, а саме: оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в частині визначення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств в сумі 361985 грн. 21 коп., з яких 250452 грн. 01 коп. за основним платежем та 111533 грн. 20 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями; в решті заявлені вимоги до задоволення не підлягають.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги ДПІ у Радехівському районі Львівської обл.є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова господарського суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.195, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Радехівському районі Львівської обл. задоволити частково.

Постанову господарського суду Львівської обл. від 24.01.2008р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Приватного підприємства «Українська продовольча компанія» задоволити частково.

Визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Радехівському районі Львівської обл. № 0000262301/3 від 12.11.2007р. в частині визначення Приватному підприємству «Українська продовольча компанія» податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств в сумі 361985 грн. 21 коп., з яких 250452 грн. 01 коп. за основним платежем та 111533 грн. 20 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Українська продовольча компанія» понесені судові витрати в розмірі 03 (три) грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                                     Шавель Р.М.

Судді:                                                                                                                  Пліш М.А.

                                                                                                                     Стародуб О.П.