Постанова № 3211926, 09.02.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ               УКРАЇНИ

09 лютого 2009 року                                                                                                 м.Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді     Шавеля Р.М.,

суддів                          Пліша М.А. та Стародуба О.П.

при секретарі –             Романишин О.Р.,

з участю осіб, які взяли участь у справі:

пред-ка позивача -        Співак І.Г., довіреність № 609 від 28.08.2008р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Борщівський спиртовий завод» на постанову господарського суду Тернопільської обл. від 04.04.2008р. у справі за адміністративним позовом Державного підприємства /ДП/ «Борщівський спиртовий завод» до Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції /МДПІ/ Тернопільської обл. про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и л а:

            18.01.2008р. позивач ДП «Борщівський спиртовий завод» звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Борщівської МДПІ № 0000912302/0 від 24.12.2007р., яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість /ПДВ/ за вересень 2007 року на суму 43670 грн. (а.с.2-5).

Постановою господарського суду Тернопільської обл. від 04.04.2008р. в задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.60-61).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову господарського суду оскаржив позивач ДП «Борщівський спиртовий завод», який покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову господарського суду та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задоволити (а.с.66-69).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при заявленні суми ПДВ до відшкодування по декларації за вересень 2007 року підприємством дотримані вимоги пп.7.5.1. п.7.5., пп.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». При отриманні від контрагентів товарно-матеріальних цінностей у травні 2007 року за правилом першої події (дата отримання податкової накладної) підприємство включило зазначені у цих накладних суми ПДВ до складу податкового кредиту. Не оплачена в даному податковому кредиті у складі ціни придбання сума податкового кредиту за правилами пп.7.7.2 «б» п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» перенесена позивачем до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Провівши у серпні 2007 року розрахунки з постачальниками і сплативши їм в ціні придбання оспорювану суму ПДВ, платник податку, за наявності у вересні 2007 року від’ємного значення між сумами податкового зобов’язання та податкового кредиту у декларації у вказаний період, включив зазначену суму до складу бюджетного відшкодування.

Таким чином, завищення позивачем бюджетного відшкодування за вересень 2007 року на суму 43670 грн. фактично є відсутнім; наведена позиція платника податків відповідає змісту листа ДПА України № 14110/5/16-1116 від 28.11.2005р.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника позивача на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Як слідує з матеріалів справи, 22.10.2007р. позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2007 року із Розрахунком коригування сум ПДВ, Розрахунком суми бюджетного відшкодування та Заявою про повернення суми бюджетного відшкодування із зазначенням суми бюджетного відшкодування ПДВ до повернення на рахунок підприємства 298110 грн., в тому числі 43670 грн. по податкових накладних, виданих контрагентами позивача у травні 2007 року, по яких оплату проведено у серпні 2007 року (а.с.35-38).

Протягом 05.12.2007р.-18.12.2007р. працівниками Борщівської МДПІ проведено виїзну позапланову перевірку ДП «Борщівський спиртовий завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за вересень 2007 року, по результатам якої складено Акт перевірки № 1454/23-02/00375119 від 19.12.2007р. (а.с.10-26).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп.7.7.1, 7.7.2. п.7.7, пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.5.1. п.7.5., пп.7.7.5 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на 43670 грн., а саме підприємством в рядок 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування за вересень 2007 року неправомірно проставлено суму неоплаченого у попередньому звітному періоді податкового кредиту за накладними попереднього податкового періоду в розмірі 43670 грн.

На підставі наведеного Акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000912302/0 від 24.12.2007р., яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ за вересень 2007 року на суму 43670 грн. (а.с.27).

Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що виникнення права на бюджетне відшкодування безпосередньо пов’язане із правильністю формування податкового кредиту за звітний період, яким у розглядуваному випадку є календарний місяць. Виходячи із змісту вимог пп.7.4.1. п.7.4., пп.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», включення до суми податкового кредиту попереднього періоду (серпень 2007 року) 43670 грн. по податкових накладних за травень 2007 року, з огляду на дату вчинення першої з подій (отримання податкових накладних), не відповідає наведеним вимогам вказаного Закону (а.с.60-61).

Між тим, з такими висновками господарського суду погодитися не можна, з наступних підстав.

            Відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, діючій на момент виникнення спірних відносин):

п.7.5. - датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

пп.7.5.1. - дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

пп.7.5.2. - для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті;

пп.7.7.1. - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

пп.7.7.2. - якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно листа ДПА України № 14110/5/16-1116 від 28.11.2005р. залишок від'ємного значення податку після бюджетного відшкодування, включений до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, підлягає бюджетному відшкодуванню в послідуючих звітних періодах у разі проведення розрахунків за товари (послуги) в частині від'ємного значення податку.

            Системний аналіз вищевказаних норм вказує на те, що чинне законодавство (як і діюче на момент виникнення спірних відносин) не ставить настання права на бюджетне відшкодування в залежність від звітного періоду та не обмежує суми бюджетного відшкодування звітним періодом, тобто не ставить настання бюджетного відшкодування в залежність від того, коли в отримувача товару виникло зобов’язання перед постачальниками, а визначає, що суми податку на додану вартість мають бути сплачені у попередньому податковому періоді постачальникам товарів.

Також податкове законодавство не містить норм, які б у спірному правовідношенні прямо вказували на порушення з боку платника податків формування податкового кредиту та дозволяли зменшувати суму бюджетного відшкодування.

            Окрім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що Закон України «Про податок на додану вартість» передбачає, що у разі фактичної несплати платником податку у попередньому звітному податковому періоді сум ПДВ, підтверджених виданими податковими накладними, такий платник податку втрачає право на бюджетне відшкодування в наступному податковому періоді з включенням цих сум до складу податкового кредиту; в подальшому при підтвердженні фактичної сплати бюджетне відшкодування є можливим.

            Таким чином, ДП «Борщівський спиртовий завод» не порушувало в частині суми 43670 грн. вимог пп.7.7.1, 7.7.2. п.7.7, пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.5.1. п.7.5. Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затв. наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997р., а в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, які з достовірністю підтверджують доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтовують неправомірність прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення.

            В підтвердження наведеного колегія суддів враховує також зміст листа ДПА України №20296/7/16-1417 від 12.10.2005р, згідно якого при заповненні рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування платник податку може врахувати суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, які фактично сплачені отримувачем товарів (послуг) у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), включаючи й суми податку, які фактично були сплачені у такому ж попередньому податковому періоді при ввезенні на митну територію України товарів (супутніх послуг).

            При розгляді даного спору колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що згідно пп.4.4.2 п.4.4. Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та іншими цільовими фондами” уразі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

            Таким чином, облік бюджетного відшкодування з ПДВ має накопичувальний характер, тому попереднім податковим періодом для вересня 2007 року є всі податкові періоди, що йому передують, і зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2007 року на 43670 грн. є неправомірним.

Інші висновки постанови господарського суду колегія суддів вважає безпідставними і помилковими, оскільки такі не відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість».

За таких обставин заявлений позов є підставним і обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова господарського суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.195, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Борщівський спиртовий завод» задоволити.

Постанову господарського суду Тернопільської обл. від 04.04.2008р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Державного підприємства «Борщівський спиртовий завод» задоволити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської обл. № 0000912302/0 від 24.12.2007р. про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2007 року на суму 43670 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Борщівський спиртовий завод» понесені судові витрати в розмірі 03 (три) грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                                     Шавель Р.М.

Судді:                                                                                                                  Пліш М.А.

                                                                                                                     Стародуб О.П.