Ухвала суду № 3211896, 03.02.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий суддя 1 - ї інстанції Кірієнко В.О.                            справа № 2-а-13325/08/0570      

Суддя-доповідач Дяченко С.П.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

03  лютого   2009року                                                                                                м. Донецьк

 зал судового засідання №3 у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Дяченко С.П.,

суддів:                       Сіваченко І.В.,

                                    Нікуліна О.А.,

при секретарі судового                    Кірсановій  М.В.,

засідання                                            

за участю представників:

позивача

відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

 Бережного Р.В.,

 Мочкаєва Ю.І.,

Державної податкової інспекції в м. Торезі Донецької області                                                                      

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від10 листопада 2008 рокупо адміністративній справі№ 2-а-13325/2008 (суддя Кірієнко В.О.)за позовомДержавного підприємства «Торезантрацит»

до

Державної податкової інспекції в м. Торезі Донецької області                                                                      

                                                                                                                                                                                                                                                                                про

визнання недійсними податкових повідомлень - рішень, -   

ВСТАНОВИЛА:

 Позивач- Державне підприємство «Торезантрацит» звернулося до  суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Торезі про визнання недійсним податкових повідомлень – рішень, посилаючись на те , що  на підставі акту невиїзної документальної перевірки з питань граничних строків сплати земельного податку, забруднення навколишнього середовища, ПДВ від 24.01.2008 року № 59/15-0/23266906  до підприємства були застосовані штрафні санкції у вигляді стягнення додаткової суми штрафу в розмірі 20 % і 50 % від суми податкового зобов'язання по земельному податку, забрудненню навколишнього середовища, ПДВ за затримку більше 70 і 90 календарних днів сплати податкового зобов'язання рішеннями № 0000221510/0, № 0000231510/0, № 0000241510/0, № 0000251510/0. № 0000261510/0 від 30.01.2008 року.

 Позивач вважає, що штрафні санкції в сумі 155 156,34 грн. за затримку граничного строку сплати узгоджених сум податкового зобов'язання були застосовані до підприємства неправомірно. Просив  визнати  недійсними податкові повідомлення - рішення від 30.01.2008 року: № 0000221510/0, № 0000231510/0, № 0000241510/0, № 0000251510/0, № 0000261510/0.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2008 року  позов Державного підприємства «Торезантрацит» задоволений. Визнано недійсними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Торезі Донецької області:  № 0000221510/0,  № 0000231510/0,  № 0000241510/0, № 0000251510/0, № 0000261510/0 від 30.01.2008 року.

           В апеляційній скарзі Державна податкова  інспекція в м. Торезі Донецької області                                                                        просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

 При апеляційному перегляду справи  представник позивача просив залишити постанову суду першої  інстанції без змін , апеляційну скаргу – без  задоволення ;  представник відповідача - постанову скасувати ,  ухвалити нове рішенням , яким  у  задоволенні позовних вимог - відмовити .

            Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,   представників сторін , перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

          Позивач -  державне підприємство «Торезантрацит» є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Торезької міської ради Донецької області 29.04.2003р.,  включений до Єдиного державного реєстру  підприємств та  організацій України за № 32366906,    знаходиться на обліку платника податків в ДПІ м. Торезі з 29.04.2003р.; здійснює свою діяльність у відповідності до Статуту, затвердженого наказом Міністра вугільної промисловості України № 35 від 20 січня 2006 року.

24.01.2008 року відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати земельного податку, забруднення навколишнього природного середовища, ПДВ, за результатами якої складено акт № 59/15-0/32366906 від 24.04.2008 року

Згідно вищезазначеному акту про результати проведення невиїзної документальної перевірки ДП  «Торезантрацит» з питання своєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по земельному податку, платі за забруднення навколишнього середовища, ПДВ було встановлено, що в порушення п.п.5.3.1. п.5.3 ст..5 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III , платником несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкових зобов'язань у сумі 155 156,34 грн.

          Як встановлено  судом першої інстанції ,  сторонами не оспорються суми і дати сплати

податкових зобов»язань .Суть спору полягає в правомірності твердження відповідача про порушення позивачем граничного строк) сплати узгоджених податкових зобов'язань.

Статтею 1 Закону України ""Про систему  оподаткування" передбачено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита, не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Відповідно до ст.9 цього Закону  України, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів)  у встановлені законами терміни.

Порядок сплати зобов'язань платників податків також встановлений Законом України № 2181-111 від 21.12.2000 р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який с спеціальним законом про оподаткування.

Підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 1 7 Закон України  №2181 (у редакції  п.п.1 7.1.7 пункту  17.1 статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 20.02.2003 р. № 550-1V) передбачає, що у разі,  коли платник податків не сплачує узгоджену суму податковою зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом,  такий платник  податку   зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем  граничного строку  сплати узгодженої суми податковою зобов'язання - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем  граничного  строку  сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. - у розмірі двадцяти відсотків  погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем  граничного строку  сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у роз;мірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів  відповідно до загального строку  затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Підпунктом 17.1.7. п.17.1 Закону  України № 2181 встановлений обов'язок платника податків сплатити штраф, зокрема у розмірі десяти відсотків від узгодженої суми податкового зобов'язання, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, тобто самим Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Слід зазначити, що відповідно до абзацу першого його преамбули та п. 19.6. ст. 19 цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, закони та інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить нормам цього Закону

Строки сплати узгодженого податкового зобов'язання доволі чітко встановлені цим законом у п. 5.3.1. ст. 5 та передбачають обов'язок платника податків сплатити суму податкового   зобов'язання,   зазначену  у   поданій   ним   податковій   декларації,   протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного є і року, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпункт 4.1.4. визначає, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що може, зокрема, дорівнювати календарному року. При ньому, цей підпункт (з урахуванням останнього речення частини другої) пов'язує строк подачі декларації з базовим податковим (звітним) періодом, визначеним відповідним законом з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну  податкову службу в Україні" органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами  України,  іншими  нормативно-правовими  актами  органів державної  влади.

 Відтак , щоб визначати порядок спрямування сплачених платником податків до бюджету коштів у погашення тих чи інших податкових зобов'язань , орган державної влади повинний мати на це відповідне повноваження, яке було б прямо передбачене Законом або іншим нормативно-правовим актом.

Суд вважає, що у діючому на момент прийняття спірного повідомлення - рішення законодавстві,  відсутні повноваження податкового органу на визначення податкових зобов'язань (боргу), у погашення яких , спрямовуються сплачені платником податків,  кошти.

Враховуючи відсутність у відповідача повноважень перешкоджати праву платника податків самостійно розпоряджатися належними йому коштами при виборі податкових зобов'язань, які погашаються, суд вважає, що зарахування коштів іншим чином, ніж це зазначене позивачем (окрім випадків з розподілом пені) у відповідних платіжних документах, не відповідає приписам законодавства.

Відповідно до п.1.2 ст1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,  податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

У даному випадку відповідачем не визначалося податкове зобов'язання, а була застосована штрафна санкція, яка згідно до п.1.5 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є - платою у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

За наслідками викладеного та відповідно до нормативного припису ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом якого, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, колегія суддів вважає, що  постанову суду першої інстанції слід залишити  без змін , апеляційну скаргу – без задоволення.

Ухвала в повному обсязі виготовлена   6 лютого  2009 року.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.3 ст. 198,   ст. 200, ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів-

УХВАЛ И ЛА :

Апеляційну скаргу  Державної податкової   інспекції у м. Торезі  Донецької області   залишити без задоволення.

Постанову  Донецького  окружного адміністративного суду від  10 листопада  2008 року по справі №2-а-13325/08 за позовом Державного підприємства «Торезантрацит» до Державної податкової  інспекції у м. Торезі Донецької області  про визнання недійсним податкових повідомлень - рішень –  залишити без змін.

 Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця  з дня складення ухвали  в повному обсязі.

Головуючий: ( підпис)                                                                   Дяченко С.П.

Судді ( підпис )                                                                              Сіваченко І.В.

           ( підпис)                                                                                 Нікулін О.А.

З  оригіналом вірно:

Суддя – доповідач                                                              Дяченко С.П.

Головуючий суддя 1 - ї інстанції Кірієнко В.О.                            справа № 2-а-13325/08/0570      

Суддя-доповідач Дяченко С.П.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

03  лютого   2009року                                                                                                м. Донецьк

 зал судового засідання №3 у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Дяченко С.П.,

суддів:                       Сіваченко І.В.,

                                    Нікуліна О.А.,

при секретарі судового                    Кірсановій  М.В.,

засідання                                            

за участю представників:

позивача

відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

 Бережного Р.В.,

 Мочкаєва Ю.І.,

Державної податкової інспекції в м. Торезі Донецької області                                                                      

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від10 листопада 2008 рокупо адміністративній справі№ 2-а-13325/2008 (суддя Кірієнко В.О.)за позовомДержавного підприємства «Торезантрацит»

до

Державної податкової інспекції в м. Торезі Донецької області                                                                      

                                                                                                                                                                                                                                                                                про

визнання недійсними податкових повідомлень - рішень, -   

ВСТАНОВИЛА:

 Позивач- Державне підприємство «Торезантрацит» звернулося до  суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Торезі про визнання недійсним податкових повідомлень – рішень, посилаючись на те , що  на підставі акту невиїзної документальної перевірки з питань граничних строків сплати земельного податку, забруднення навколишнього середовища, ПДВ від 24.01.2008 року № 59/15-0/23266906  до підприємства були застосовані штрафні санкції у вигляді стягнення додаткової суми штрафу в розмірі 20 % і 50 % від суми податкового зобов'язання по земельному податку, забрудненню навколишнього середовища, ПДВ за затримку більше 70 і 90 календарних днів сплати податкового зобов'язання рішеннями № 0000221510/0, № 0000231510/0, № 0000241510/0, № 0000251510/0. № 0000261510/0 від 30.01.2008 року.

 Позивач вважає, що штрафні санкції в сумі 155 156,34 грн. за затримку граничного строку сплати узгоджених сум податкового зобов'язання були застосовані до підприємства неправомірно. Просив  визнати  недійсними податкові повідомлення - рішення від 30.01.2008 року: № 0000221510/0, № 0000231510/0, № 0000241510/0, № 0000251510/0, № 0000261510/0.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2008 року  позов Державного підприємства «Торезантрацит» задоволений. Визнано недійсними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Торезі Донецької області:  № 0000221510/0,  № 0000231510/0,  № 0000241510/0, № 0000251510/0, № 0000261510/0 від 30.01.2008 року.

           В апеляційній скарзі Державна податкова  інспекція в м. Торезі Донецької області                                                                        просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

 При апеляційному перегляду справи  представник позивача просив залишити постанову суду першої  інстанції без змін , апеляційну скаргу – без  задоволення ;  представник відповідача - постанову скасувати ,  ухвалити нове рішенням , яким  у  задоволенні позовних вимог - відмовити .

            Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,   представників сторін , перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

          Позивач -  державне підприємство «Торезантрацит» є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Торезької міської ради Донецької області 29.04.2003р.,  включений до Єдиного державного реєстру  підприємств та  організацій України за № 32366906,    знаходиться на обліку платника податків в ДПІ м. Торезі з 29.04.2003р.; здійснює свою діяльність у відповідності до Статуту, затвердженого наказом Міністра вугільної промисловості України № 35 від 20 січня 2006 року.

24.01.2008 року відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати земельного податку, забруднення навколишнього природного середовища, ПДВ, за результатами якої складено акт № 59/15-0/32366906 від 24.04.2008 року

Згідно вищезазначеному акту про результати проведення невиїзної документальної перевірки ДП  «Торезантрацит» з питання своєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по земельному податку, платі за забруднення навколишнього середовища, ПДВ було встановлено, що в порушення п.п.5.3.1. п.5.3 ст..5 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III , платником несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкових зобов'язань у сумі 155 156,34 грн.

          Як встановлено  судом першої інстанції ,  сторонами не оспорються суми і дати сплати

податкових зобов»язань .Суть спору полягає в правомірності твердження відповідача про порушення позивачем граничного строк) сплати узгоджених податкових зобов'язань.

Статтею 1 Закону України ""Про систему  оподаткування" передбачено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита, не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Відповідно до ст.9 цього Закону  України, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів)  у встановлені законами терміни.

Порядок сплати зобов'язань платників податків також встановлений Законом України № 2181-111 від 21.12.2000 р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який с спеціальним законом про оподаткування.

Підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 1 7 Закон України  №2181 (у редакції  п.п.1 7.1.7 пункту  17.1 статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 20.02.2003 р. № 550-1V) передбачає, що у разі,  коли платник податків не сплачує узгоджену суму податковою зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом,  такий платник  податку   зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем  граничного строку  сплати узгодженої суми податковою зобов'язання - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем  граничного  строку  сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. - у розмірі двадцяти відсотків  погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем  граничного строку  сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у роз;мірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів  відповідно до загального строку  затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Підпунктом 17.1.7. п.17.1 Закону  України № 2181 встановлений обов'язок платника податків сплатити штраф, зокрема у розмірі десяти відсотків від узгодженої суми податкового зобов'язання, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, тобто самим Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Слід зазначити, що відповідно до абзацу першого його преамбули та п. 19.6. ст. 19 цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, закони та інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить нормам цього Закону

Строки сплати узгодженого податкового зобов'язання доволі чітко встановлені цим законом у п. 5.3.1. ст. 5 та передбачають обов'язок платника податків сплатити суму податкового   зобов'язання,   зазначену  у   поданій   ним   податковій   декларації,   протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного є і року, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпункт 4.1.4. визначає, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що може, зокрема, дорівнювати календарному року. При ньому, цей підпункт (з урахуванням останнього речення частини другої) пов'язує строк подачі декларації з базовим податковим (звітним) періодом, визначеним відповідним законом з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну  податкову службу в Україні" органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами  України,  іншими  нормативно-правовими  актами  органів державної  влади.

 Відтак , щоб визначати порядок спрямування сплачених платником податків до бюджету коштів у погашення тих чи інших податкових зобов'язань , орган державної влади повинний мати на це відповідне повноваження, яке було б прямо передбачене Законом або іншим нормативно-правовим актом.

Суд вважає, що у діючому на момент прийняття спірного повідомлення - рішення законодавстві,  відсутні повноваження податкового органу на визначення податкових зобов'язань (боргу), у погашення яких , спрямовуються сплачені платником податків,  кошти.

Враховуючи відсутність у відповідача повноважень перешкоджати праву платника податків самостійно розпоряджатися належними йому коштами при виборі податкових зобов'язань, які погашаються, суд вважає, що зарахування коштів іншим чином, ніж це зазначене позивачем (окрім випадків з розподілом пені) у відповідних платіжних документах, не відповідає приписам законодавства.

Відповідно до п.1.2 ст1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,  податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

У даному випадку відповідачем не визначалося податкове зобов'язання, а була застосована штрафна санкція, яка згідно до п.1.5 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є - платою у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

За наслідками викладеного та відповідно до нормативного припису ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом якого, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, колегія суддів вважає, що  постанову суду першої інстанції слід залишити  без змін , апеляційну скаргу – без задоволення.

Ухвала в повному обсязі виготовлена   6 лютого  2009 року.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.3 ст. 198,   ст. 200, ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів-

УХВАЛ И ЛА :

Апеляційну скаргу  Державної податкової   інспекції у м. Торезі  Донецької області   залишити без задоволення.

Постанову  Донецького  окружного адміністративного суду від  10 листопада  2008 року по справі №2-а-13325/08 за позовом Державного підприємства «Торезантрацит» до Державної податкової  інспекції у м. Торезі Донецької області  про визнання недійсним податкових повідомлень - рішень –  залишити без змін.

 Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця  з дня складення ухвали  в повному обсязі.

Головуючий:                                                                   Дяченко С.П.

Судді :                                                                              Сіваченко І.В.

                                                                                          Нікулін О.А.

Головуючий суддя 1 - ї інстанції Кірієнко В.О.                            справа № 2-а-13325/08/0570      

Суддя-доповідач Дяченко С.П.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

( вступна та резолютивна частина )

03  лютого   2009року                                                                                       м. Донецьк

 зал судового засідання №3 у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Дяченко С.П.,

суддів:                       Сіваченко І.В.,

                                    Нікуліна О.А.,

при секретарі судового                    Кірсановій  М.В.,

засідання                                            

за участю представників:

позивача

відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

 Бережного Р.В.,

 Мочкаєва Ю.І.,

Державної податкової інспекції в м. Торезі Донецької області                                                                      

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від10 листопада 2008 рокупо адміністративній справі№ 2-а-13325/2008 (суддя Кірієнко В.О.)за позовомДержавного підприємства «Торезантрацит»

до

Державної податкової інспекції в м. Торезі Донецької області                                                                      

                                                                                                                                                                                                                                                                                про

визнання недійсними податкових повідомлень - рішень, -   

                                                                   УХВАЛ И ЛА :

Апеляційну скаргу  Державної податкової   інспекції у м. Торезі  Донецької області   залишити без задоволення.

Постанову  Донецького  окружного адміністративного суду від  10 листопада  2008 року по справі №2-а-13325/08 за позовом Державного підприємства «Торезантрацит» до Державної податкової  інспекції у м. Торезі Донецької області  про визнання недійсним податкових повідомлень - рішень –  залишити без змін.

 Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця  з дня складення ухвали  в повному обсязі.

Головуючий:                                                                   Дяченко С.П.

Судді :                                                                              Сіваченко І.В.

                                                                                          Нікулін О.А.