Ухвала суду № 3211894, 22.01.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

                                                                                                                                             Суддя 1 інстанції – Ушаков Т.С.

                                                                                                                                             Суддя – доповідач – Ханова Р.Ф.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

22 січня 2009 року                                                                              справа № 2-а-19726/08/1270

зал судового засідання №2 у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів:                       Бадаховій Т.П.

                                   Василенко Л.А.                        

при секретарі судового засідання

Чуріковій Я.О.за участю представників: від позивача:не з′явивсявід відповідача:Клиновський Д.В. - за дов. від 23.12.2008 р.

Тарабановський Є.Л. - за дов. від 31.01.2009 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Лутугинського державного науково-виробничого валкового комбінату  на постанову Луганського

окружного адміністративного судувід 20 жовтня 2008 рокупо адміністративній справі№ 2-а-19725/08 (суддя Ушаков Т.С.)за позовомЛутугинського державного науково-виробничого валкового комбінату  доСпеціалізованої  державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську про

скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2008 року (арк. справи 123-124) відмовлено у задоволенні позову Лутугинського державного науково-виробничого валкового комбінату. 

В апеляційній скарзі (арк. справи 137-140) та під час апеляційного розгляду справи позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Відповідач в своїх запереченнях та під час апеляційного розгляду справи доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхилив, і просив постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з тих підстав, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Відповідачем проведена виїзна планова документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2006 року по 31 березня 2008 р., за результатами якої складено акт від 13 серпня 2008 року № 574/08-3/00187369 (арк. справи 15-106).

В ході перевірки встановлені, зокрема, порушення пункту 4 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року № 303 (із змінами та доповненнями) та п.п.6.2., 6.4. пункту 6 «Інструкції про порядок нарахування та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища», затвердженої наказом ДПА України від 19.07.1999 року № 162/379 (із змінами та доповненнями), а саме - позивачем невірно визначені обсяги розміщення відходів - відпрацьованих акумуляторних батарей, та незастосування при обчисленні суми збору за викиди пересувними джерелами забруднення коригуючих коефіцієнтів до нормативів збору, визначених за місцем податкової реєстрації, в результаті чого позивачем було занижено величину збору за забруднення навколишнього природного середовища за перевірений період у сумі 6494,94 грн.

За наслідками зазначеного акту перевірки відповідачем згідно з підпунктами „б”, „в” п.п.4.2.2. п.4.2. ст.4, п.п.17.1.3. п.17.1. ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. із змінами та доповненнями) (надалі – Закон № 2181)  прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 00013308013/0 від 19 серпня 2008 року про донарахування збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 6494,94 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2771,76 грн., на загальну суму 9266,70 грн. (арк. справи 7).

Відповідно до статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" (від 25 червня 1991 року (із змінами та доповненнями) збір за забруднення навколишнього природного середовища належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 року (із змінами та доповненнями) передбачено, що порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» визначено, що суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно на підставі затверджених лімітів (щодо скидів і розміщення відходів) виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерел коригуючих коефіцієнтів, наведених відповідно в таблицях додатків 1 і 2. Суми збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення, обчислюються платниками збору самостійно на підставі нормативів збору за ці викиди виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду відповідно до таблиць 1.4-1.6 додатка 1 і визначених за місцем реєстрації платників коригуючих коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.1, 2.2 додатка 2.

Відповідно до підпункту 1.2. пункту 1 «Інструкції про порядок нарахування та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища» (№162/379, затвердженої 19.07.1999 р. спільним наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та ДПА України), передбачено, що ця Інструкція визначає єдиний на території України порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також відповідальність платників за достовірність даних про обсяги викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, розміщені відходи та за правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати збору.

Підпунктом 6.2 пункту 6 Інструкції № 162/379 передбачено, що суми збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення (Пвп), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року, виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду, на основі нормативів збору за такі викиди та визначених за місцем податкової реєстрації коригуючих коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.1, 2.2 додатка 2 до Порядку, і визначаються за формулою.

Згідно підпункту 6.4 пункту 6 Інструкції № 162/379 суми збору, який справляється за розміщення відходів (Пвп), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору та коригуючих коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.4, 2.5 додатка 2 до Порядку, і визначаються за формулою.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у перевіряємому періоді з 1 жовтня 2006 року по 31 березня 2008 перебував на обліку відповідача. Таким чином, при визначенні суми збору за забруднення навколишнього природного середовища за викиди пересувними джерелами забруднення позивачу необхідно було застосовувати до нормативів збору коригуючі коефіцієнти величиною 1,35 та 1,25, замість чого позивач здійснював розрахунок податку використовуючи коригуючий коефіцієнт для населених пунктів з численністю до 100 тис. чоловік та коригуючий коефіцієнт для організаційно-господарських та культурно-побутових центрів місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій величиною 1. Оскільки позивач не застосував вищевказані коефіцієнтів, то  занизив суму збору за забруднення навколишнього природного середовища за перевірений період у розмірі 5723,79 грн.

В результаті перевірки встановлено, що у IVкварталі 2007 року та у І кварталі 2008 року до об'єкту обчислення збору за розміщення відходів не було включено фактичні обсяги розміщення відходів - відпрацьованих акумуляторних батарей, про що в бухгалтерському обліку зроблені відповідні записи. Таким чином, у IVкварталі 2007 року було утворено та розміщено 0,106 тн. відпрацьованих свинцевих акумуляторних батарей. У І кварталі 2008 року було утворено та розміщено  0,1485 тн.  відпрацьованих свинцевих акумуляторних батарей та 0,406 тн. відпрацьованих лужних батарей.

Колегія суддів вважає, що до об'єкту обчислення збору за розміщення відходів за IVквартал 2007 року та І квартал 2008  року позивачем вищевказані відходи включені не були, в результаті чого ним занижено збір за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 771,15 грн. При цьому у перевіреному періоді позивач мав дозволи на розміщення відходів у 2006, 2007, 2008 роках.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції обставини справи досліджені у повному обсязі та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Лутугинського державного науково-виробничого валкового комбінату  на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2008 року у справі № 2-а-19726/08  – залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2008 року у справі № 2-а-19726/08 за позовом Лутугинського державного науково-виробничого валкового комбінату до Спеціалізованої  державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення – залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 22 січня 2009 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті  22 січня 2009 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                         Р.Ф. Ханова

Судді:                                                                                                      Т.П. Бадахова

                                                                                                                  Л.А. Василенко

З оригіналом згідно:

Суддя                                                    Р.Ф. Ханова