Ухвала суду № 3211803, 27.01.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 14/345                                                                                                                               Головуючий суддя у 1-ій

категорія статобліку – 2.11.17                                                                                                          інстанції –  Колодій С.Б.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    27 січня 2009 року                                                                                           м. Дніпропетровськ

            Колегіясуддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого   –  Добродняк І.Ю. (доповідач)

суддів              –   Баранник Н.П., Кожан М.П.. 

при секретарі  –   Тюріна А.Ю.

за участю представників:

позивача          -  Якубович К.О. дов від 27.10.08 

відповідача      -  не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції м. Олександрія Кіровоградської області

напостанову господарського суду Кіровоградської області від 12 травня 2008 року

у справі№ 14/345

за позовомВідкритого акціонерного товариства «Олександрійська фірма «Віра-Сервіс»

доОлександрійської об’єднаної державної податкової інспекції м. Олександрія Кіровоградської області

провизнання дій неправомірними та скасування податкової вимоги -

в с т а н о в и л а :

Відкрите акціонерне товариство «Віра-Сервіс» звернулося до господарського суду Кіровоградської області з адміністративним позовом,в якому просить визнати протиправним дії Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції стосовно застосування позасудової процедури стягнення пені за неповне та несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб та скасувати податкову вимогу від 08.10.07 №1/376.

29.01.08 позивачем подана заява про зміну предмету позовних вимог, згідно якої позивач просить суд, крім зазначених в позовної заяві вимог, визнати нечинним пункт 3.1.14.13 акту перевірки від 31.08.07 № 293/23-10-00211369.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не передбачає позасудового порядку стягнення боргу з податку на доходи найманих працівників, на заборгованість, яка є предметом оскарження, не поширюються положення вказаного Закону стосовно надіслання податкових вимог, права виникнення податкової застави, адміністративного арешту активів, продажу активів, що перебувають у податковій заставі. 

Особливістю оподаткування податком на доходи фізичних осіб є те, що не передбачається подання податкових декларацій з даного податку, тобто узгодження суми такого податного зобов’язання не відбувається, заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб не є узгодженою сумою податкового зобов’язання в розумінні норм Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і, відповідно, не є сумою податкового боргу.

Постановою господарського суду Кіровоградської області  від 12 травня 2008 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції стосовно застосування позасудової процедури стягнення пені за неповне та несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб та скасовано податкову вимогу від 08.10.07 №1/376. В частині визнання нечинним п.3.1.14.13 акту перевірки Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції від 31.08.2007 року № 293/23-10-00211369 провадження у справі закрито

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається  на те, що згідно положень п.1.2. ст.1   Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим зобов’язанням визначено зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами України. Під час перевірки відповідачем встановлено несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету, що стало підставою для нарахування в порядку ст.16 зазначеного Закону пені на суму податкового боргу. Згідно пп.«є» п.19.1 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» платники податку повинні своєчасно сплачувати узгоджені суми податкових зобов’язань, а також суми штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих податковим органом, та пеню, за винятком сум, що оскаржуються в адміністративному або судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні заперечує проти задоволення апеляційної скарги, підтримує доводи, викладені в письмових запереченнях на апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами. Від відповідача надійшла письмова заява, в якій відповідач просить перенести розгляд справи на іншу дату у зв’язку з неможливістю явки представника відповідача в дане судове засідання через відсутність фінансування.

Колегія суддів, керуючись ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає, що неприбуття у судове засідання представника відповідача за викладених ним обставин, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Олександрійською ОДПІ проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.06 по 30.06.07, за результатами якої складено акт №293/23-10-00211369 від 31.08.07. В п.3.1.14.13 акту зазначено, що нарахований податок з доходів фізичних осіб позивачем перераховувався до бюджету при виплаті заробітної плати не в повному обсязі. На підставі результатів перевірки та складеного акту позивачу нарахована пеня в сумі 173583,60 грн. за період з дня виникнення заборгованості – 24.02.04 по день сплати – 27.06.07.

08.10.07 позивачу виставлено першу податкову вимогу №1/376 на суму 173583,60 грн.

Порядок сплати податку з доходів фізичних осіб та осіб, відповідальних за сплату такого податку, визначено Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Відповідно до норм цього Закону в даних правовідносинах позивач не набуває статусу платника податку, а є особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, як працедавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (п.17.1 ст.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»), в розумінні п.1.15 цього ж Закону – є податковим агентом.  

Обов’язки податкового агента визначені в п.19.2 ст.19 цього Закону, згідно якому, особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема,

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок;

б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається.

Згідно пп.пп.20.3.1, 20.3.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент несе відповідальність за погашення сум податкового зобов’язання або податкового боргу з цього податку.

У разів коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку – отримувач  таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу.

Згідно пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Відповідно до пп.3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сумам такого податку надається особливий правовий статус:  у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

В той же час відповідно до п.1.10 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова вимога – письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

Згідно з п.1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг – це податкове зобов’язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Згідно пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 цього Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно пп. 6.2.2 п.6.2 ст.6 цього ж Закону  податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.

Пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання (п.1.4 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

За правилами пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сума податкового зобов’язання самостійно обчислюється платником податків і зазначається у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (п.5.1 ст5 цього ж Закону).

При цьому за визначенням п п.1.11 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» під податковою декларацією розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Визначений Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» порядок оподаткування податком з доходу фізичних осіб не встановлює обов’язку податкового агента подавати податкові декларації з даного податку, податковий розрахунок, який подається податковим агентом на підставі п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», не є документом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, що, відповідно, виключає законодавчо встановлену процедуру узгодження платником податку податкового зобов’язання для такого податкового агента.

Таким чином, приймаючи до уваги, що податкова вимога може мати місце лише в разі узгодженого податкового зобов’язання платника податку, позивач не є платником податку, а суми податку, що підлягають сплаті ним до бюджету, є бюджетним фондом, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неправомірність виставлення податковим органом першої податкової вимоги від 08.10.07 №1/376 та застосування позасудової процедури стягнення пені за неповне та несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області залишити без задоволення, постанову господарського суду Кіровоградської області від 12.05.08 у справі №  14/345 – без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу виготовлено у повному обсязі 04.03.09

Головуючий:                                                                                

І. Ю. Добродняк

Судді:Н. П. Баранник                                                                                                      М. П. Кожан