Постанова № 3211535, 04.12.2008, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2008 року                                                                                               Справа №2а-5295/08                                                

Львівський окружний адміністративний суд в складі

Головуючого-судді                                     Костіва М.В.

при секретарі судового засідання                                         Мельникович Л.В.

з участю представників:

від позивача: Гурин В.А. (довіреність від 14.10.2008 року);

від відповідача: не з’явилися,

розглянувши справу у відкритому судовому засіданні в м. Львові за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Княгиня Ольга”, м. Львів, до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, м. Львів, про визнання нечинним рішення та зобов’язання видати дозвіл на виконання будівельних робіт,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Княгиня Ольга”, м. Львів, звернулось із позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, м. Львів, про визнання нечинним рішення та зобов’язання видати дозвіл на виконання будівельних робіт.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29.10.2008 р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд на 18.11.2008 р. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.

Представникам сторін роз’яснено їх права згідно зі ст. ст. 49, 51 КАС України. У відповідності до ст. 71 КАСУкраїни справа слухається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що 15.10.2008 р. позивач звернувся до відповідача за отриманням дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва багатофункціонального комплексу у складі торгово-офісних, розважальних об’єктів, житла, дворівневої автостоянки та об’єктів обслуговування комплексу на вул. Кн. Ольги, 1-5 у м. Львові. Однак рішенням №06-1146 від 16.10.2008 р. позивачу було відмовлено у видачі дозволу у зв’язку із ненаданням рішення виконавчого комітету Львівської міської ради про дозвіл на будівництво. Посилається на те, що між позивачем та Львівською міською радою 25.05.2007 р. був укладений договір оренди землі на підставі  ухвали Львівської міської ради №808 від 10.05.2007 р. “Про затвердження ТзОВ “Княгиня Ольга” проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Кн. Ольги, 1-5 у м. Львові”, яка є водночас і дозволом на будівництво. Просить позов задовольнити.

Відповідач у запереченнях посилається на ненадання позивачем необхідних для видачі дозволу на виконання будівельних робіт документів, зокрема, рішення виконавчого комітету про надання дозволу на будівництво. Посилається на те, що ухвалою Львівської міської ради №808 від 10.05.2007 р. “Про затвердження ТзОВ “Княгиня Ольга” проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Кн. Ольги, 1-5 у м. Львові” та договором оренди позивачу було надано дозвіл для будівництва та обслуговування лише житлового кварталу, а не багатофункціонального комплексу у складі торгово-офісних, розважальних об’єктів тощо. Просить у позові відмовити.

На підставі ч.3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 04.12.2008 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 09.12.2008 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням ч.4 ст.167 КАС України.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Ухвалою Львівської міської ради №610 від 01.03.2007 р. “Про погодження ТзОВ “Княгиня Ольга” місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки на вул. Княгині Ольги, 1-5 у м. Львові” позивачу було надано дозвіл на виготовлення відповідного проекту відведення. Ухвалою Львівської міської ради №808 від 10.05.2007 р. “Про затвердження ТзОВ “Княгиня Ольга” проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Кн. Ольги, 1-5 у м. Львові” позивачу було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,6319 га на вул. Кн. Ольги, 1-5 у м. Львові в оренду на 10 років для будівництва та обслуговування житлового кварталу за рахунок земель, що не надані у власність або користування за функцією використання – землі житлової забудови та зобов’язано позивача укласти договір оренди земельної ділянки та провести його державну реєстрацію.

25.05.2007 р. між позивачем (орендар) та відповідачем (орендодавець) був укладений договір оренди землі, за яким позивачу в оренду передавалась земельна ділянка площею 4,6319 га, у т.ч. під забудовою – 1,0508 га, під твердим покриттям – 2,2405 га, під рослинним покровом – 1,3406 га строком на 10 років. У відповідності до п. 3 договору, на земельній ділянці знаходяться об’єкти нерухомого майна – кам’яні нежитлові будівлі. У відповідності до п. п. 1, 15, 16 договору, земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування житлового кварталу, цільове призначення земельної ділянки – землі житлової та громадської забудови, категорія земельної ділянки за функціональним призначенням – землі житлової забудови. Сторони не оспорювали належності розташованих на земельній ділянці об’єктів нерухомого майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України “Про планування і забудову територій”, у разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об’єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво об’єкта. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем була подана заява та виготовлена документація щодо будівництва багатофункціонального комплексу у складі торгово-офісних, розважальних об’єктів, житла, дворівневої автостоянки та об’єктів обслуговування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було долучено до заяви про надання дозволу на виконання будівельних робіт ухвали Львівської міської ради №610 від 01.03.2007 р., №808 від 10.05.2007 р., договір оренди землі, експертний висновок ГУ МЕС України у Львівській області від 09.10.2008 р., висновок експертизи з питань охорони праці та промислової безпеки від 07.10.2008 р., експертний висновок про відповідність об’єкта нормативним актам енергозбереження від 16.09.2008 р., висновок на проект будівництва від 07.10.2008 р. Львівської СЕС, АПЗ від 08.09.2008 р., комплексний висновок державної експертизи від 10.10.2008 р. тощо.

Відповідно до ст. 29 Закону України “Про планування і забудову територій”, дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставіпроектної документації, погодженої та затвердженої в порядку, визначеному законодавством; документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, а у разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, - нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної ділянки на її забудову; рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування; документа про призначення відповідальних виконавців робіт та відомостей про здійснення авторського та технічного нагляду.

Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №273 від 05.12.2000 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2000 р. за №945/5166 “Про затвердження Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт”, було затверджено відповідне положення, згідно із п. 2.1. якого для одержання дозволу на виконання будівельних робіт забудовник (замовник) повинен подати до інспекції держархбудконтролю такі документи: заяву забудовника (замовника); рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування; документ, що посвідчує право власності забудовника (замовника) чи право користування (у тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою, на якій буде розміщено об'єкт містобудування; комплексний висновок державної інвестиційної експертизи; документи про призначення відповідальних виконавців робіт (виконроба, осіб, що виконують технічний нагляд, авторський нагляд); затверджену в установленому порядку проектну документацію (будівельний генеральний план та паспорт фасаду в двох примірниках, пояснювальна записка для реєстрації).

Листом №06-1146 від 16.10.2008 р. відповідач повідомив позивача із наданням відповідних роз’яснень, що внаслідок неподання усіх необхідних документів, йому відмовлено у видачі дозволу на виконання будівельних робіт. При цьому, відповідач зіслався на неподання позивачем лише дозволу на будівництво, не оспорюючи належності подання інших документів, що суперечить ч. 4 ст. 24 Закону України “Про планування і забудову територій”.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, однак, лише якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб’єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, адміністративний суд перевіряє не лише вчинення дії чи бездіяльності на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й чи вчинені вони з використанням повноважень з тією метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, добросовісно, розсудливо і своєчасно.  Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати нечинним рішення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області №06-1146 від 16.10.2008 року про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва багатофункціонального комплексу у складі торгово-офісних, розважальних об’єктів, житла, дворівневої автостоянки та об’єктів обслуговування комплексу на вул. Княгині Ольги, 1-5 у м. Львові.

3. Зобов’язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області видати дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва багатофункціонального комплексу у складі торгово-офісних, розважальних об’єктів, житла, дворівневої автостоянки та об’єктів обслуговування комплексу на вул. Княгині Ольги, 1-5 у м. Львові у 3-денний строк з моменту набрання законної сили постановою суду по справі.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Княгиня Ольга (79044, м. Львів, вул. княгині Ольги, 1-5, ЄДРПОУ 33895366) 3 грн. 40 коп. судового збору.

5. Постанова набирає законної сили у відповідності із ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                                                                                   Костів М.В.

Ухвалою Львівської міської ради №610 від 01.03.2007 р. “Про погодження ТзОВ “Княгиня Ольга” місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки на вул. Княгині Ольги, 1-5 у м. Львові” позивачу було надано дозвіл на виготовлення відповідного проекту відведення. Ухвалою Львівської міської ради №808 від 10.05.2007 р. “Про затвердження ТзОВ “Княгиня Ольга” проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Кн. Ольги, 1-5 у м. Львові” позивачу було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,6319 га на вул. Кн. Ольги, 1-5 у м. Львові в оренду на 10 років для будівництва та обслуговування житлового кварталу за рахунок земель, що не надані у власність або користування за функцією використання – землі житлової забудови та зобов’язано позивача укласти договір оренди земельної ділянки та провести його державну реєстрацію.

25.05.2007 р. між позивачем (орендар) та відповідачем (орендодавець) був укладений договір оренди землі, за яким позивачу в оренду передавалась земельна ділянка площею 4,6319 га, у т.ч. під забудовою – 1,0508 га, під твердим покриттям – 2,2405 га, під рослинним покровом – 1,3406 га строком на 10 років. У відповідності до п. 3 договору, на земельній ділянці знаходяться об’єкти нерухомого майна – кам’яні нежитлові будівлі. Згідно з п. п. 1, 15, 16 договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування житлового кварталу, цільове призначення земельної ділянки – землі житлової та громадської забудови, категорія земельної ділянки за функціональним призначенням – землі житлової забудови.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України “Про планування і забудову територій” у разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об’єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво об’єкта. Однак, таке посилання не заслуговує на увагу як таке, що не стосується спірних відносин. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем була подана заява та виготовлена документація щодо будівництва не житлового кварталу, який був передбачений ухвалою Львівської міської ради №808 від 10.05.2007 р., а багатофункціонального комплексу у складі торгово-офісних, розважальних об’єктів, житла, дворівневої автостоянки та об’єктів обслуговування, будівництво яких не обумовлювалось у договорі оренди земельної ділянки та зазначеній ухвалі. Відповідно, дозвіл на будівництво вказаного позивачем об’єкта органом місцевого самоврядування прийняттям рішення не надавався. Порядок зміни цільового призначення земельної ділянки визначається у ст. 20 ЗК України. Доказів вжиття заходів щодо його дотримання суду не надано. ВАРТО ПОДАТИ ЗАПИТ В ЛМР, ЧИ ЗВЕРТАВСЯ ПОЗИВАЧ З ЦЬОГО ПРИВОДУ.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було долучено до заяви про надання дозволу на виконання будівельних робіт ухвали Львівської міської ради №610 від 01.03.2007 р., №808 від 10.05.2007 р., договір оренди землі, експертний висновок ГУ МЕС України у Львівській області від 09.10.2008 р., висновок експертизи з питань охорони праці та промислової безпеки від 07.10.2008 р., експертний висновок про відповідність об’єкта нормативним актам енергозбереження від 16.09.2008 р., висновок на проект будівництва від 07.10.2008 р. Львівської СЕС, АПЗ від 08.09.2008 р., комплексний висновок державної експертизи від 10.10.2008 р.. На подання інших документів позивач не посилався.

Відповідно до ст. 29 Закону України “Про планування і забудову територій”, дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставіпроектної документації, погодженої та затвердженої в порядку, визначеному законодавством; документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, а у разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, - нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної ділянки на її забудову; рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування; документа про призначення відповідальних виконавців робіт та відомостей про здійснення авторського та технічного нагляду.

Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №273 від 05.12.2000 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2000 р. за №945/5166 “Про затвердження Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт”, було затверджено відповідне положення, згідно із п. 2.1. якого для одержання дозволу на виконання будівельних робіт забудовник (замовник) повинен подати до інспекції держархбудконтролю такі документи: заяву забудовника (замовника); рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування; документ, що посвідчує право власності забудовника (замовника) чи право користування (у тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою, на якій буде розміщено об'єкт містобудування; комплексний висновок державної інвестиційної експертизи; документи про призначення відповідальних виконавців робіт (виконроба, осіб, що виконують технічний нагляд, авторський нагляд); затверджену в установленому порядку проектну документацію (будівельний генеральний план та паспорт фасаду в двох примірниках, пояснювальна записка для реєстрації).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було подано для отримання дозволу усіх передбачених законодавством документів, зокрема, затвердженої в установленому порядку проектної документації (будівельний генеральний план та паспорт фасаду в двох примірниках, пояснювальна записка для реєстрації); рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування; документи про призначення відповідальних виконавців робіт (виконроба, осіб, що виконують технічний нагляд, авторський нагляд). ТРЕБА ВИТРЕБУВАТИ КОПІЇ УСІХ ДОКУМЕНТІВ, ЩО ПОДАВАЛИСЬ.

Листом №06-1146 від 16.10.2008 р. відповідач повідомив позивача із наданням відповідних роз’яснень, що внаслідок неподання усіх необхідних документів, йому відмовлено у видачі дозволу на виконання будівельних робіт. Належних доказів наявності у відповідача передбачених законом підстав для надання дозволу у даному випадку не була доведена суду у встановленому порядку належними доказами.

            Зі змісту листа відповідача №06-1146 від 16.10.2008 р. вбачається, що при наданні відмови у видачі дозволу у зв’язку із неподанням необхідних документів не проводився розгляд документації по суті. Позивач просить зобов’язати відповідача видати дозвіл на виконання будівельних робіт, однак, відповідно до п. 3.2. наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №273 від 05.12.2000 р. дозвіл видається не за результатами самого лише подання необхідних документів, а за результатами розгляду інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю поданих документів по суті. Крім того, відповідно до ст. 29 Закону України “Про планування і забудову територій”, відмова у видачі дозволу на виконання будівельних робіт може надаватись не лише у зв’язку із неповнотою наданих документів, а й у зв’язку із невідповідністю поданих документів вимогам законодавства.

Позивач не позбавлений права повторно звернутись до відповідача за отриманням дозволу на виконання будівельних робіт із наданням усіх передбачених законодавством документів і в разі тримання відмови за результатами розгляду цих документів по суті оскаржити таку відмову у встановленому законодавством порядку.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, однак, лише якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб’єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, адміністративний суд перевіряє не лише вчинення дії чи бездіяльності на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й чи вчинені вони з використанням повноважень з тією метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, добросовісно, розсудливо і своєчасно.  Матеріали справи свідчать, що відповідачем було дотримано зазначені вимоги. Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

6. У позові вдімовити повністю.

7. Постанова набирає законної сили у відповідності із ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                                                                                               Костів М.В. керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163 КАС України, суд, -

Суддя                                                                                                                                   Костів М.В.