Ухвала суду № 32113647, 20.06.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2013 р. справа № 1170/2а-302/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Соломки М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства по виробництву сільськогосподарської техніки «Червона Зірка» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

В січні 2012 року Публічне акціонерне товариство по виробництву сільськогосподарської техніки «Червона Зірка» звернулось до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000682350 від 30.12.2011, яким Публічному акціонерному товариству по виробництву сільськогосподарської техніки "Червона Зірка" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 127 708 грн., в тому числі за червень 2010 року - 39850 грн., липень 2010 року - 29887 грн., вересень 2010 року - 50923 грн., серпень 2011 року - 7048 грн., а також нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8 841 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000682350 від 30.12.2011, яким Публічному акціонернму товариству по виробництву сільськогосподарської техніки "Червона Зірка" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 127 708 грн., в тому числі за червень 2010 року - 39850 грн., липень 2010 року - 29887 грн., вересень 2010 року - 50923 грн., серпень 2011 року - 7048 грн., а також нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8 841 грн.

Постанова, зокрема, обґрунтована тим, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Сторони, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Публічне акціонерне товариство по виробництву сільськогосподарської техніки «Червона зірка» зареєстроване 14.01.1994 року виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради.

У період з 14.12.2011 року по 16.12.2011 року податковим органом на підставі наказу від 12.12.2011 року №4019 та відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України проведено документальну невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Червона зірка» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за червень 2010 року, липень 2010 року, вересень 2010 року та серпень 2011 року з урахуванням відповідей, отриманих від інших ДПІ щодо проведення перевірок по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг).

За результатами перевірки складено акт №1006/23-50/05784437 від 16.12.2011 року, в якому зафіксовано, зокрема, порушення: 1) п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7, з урахуванням вимог п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", позивачем завищено суму податкового кредиту з ПДВ за травень 2010 року на суму 39850 грн., за червень 2010 року на суму 29887 грн., за серпень 2010 року на суму 50923 грн., що призвело до завищення відємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за травень 2010 року на суму 39850 грн., за червень 2010 року на суму 29887 грн., за серпень 2010 року на суму 50923 грн.; 2) п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, з урахуванням п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2. ст.. 215, п. 1 ст. 216, ст.. 228, ст.. 626, ст.. 629, ст.. 650, ст.. 655, ст.. 658, ст.. 662 ЦК, позивачем завищено заявлену суму податкового кредиту з ПДВ за липень 2011 року на суму 7048 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за липень 2011 року на суму 7048 грн., в результаті чого підприємством завищено суму заявленого бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2011 року в розмірі 7048 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000682350 від 30.12.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 127 708 грн., в тому числі за червень 2010 року - 39850 грн., липень 2010 року - 29887 грн., вересень 2010 року - 50923 грн., серпень 2011 року - 7048 грн., а також нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8 841 грн.

За правилами статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається, зокрема: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності ж з пп. 7.4.5 ст. 7 Закону (168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбавання товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство по виробництву сільськогосподарської техніки «Червона Зірка» мало відносини з ТОВ «Аутрайт», ПП «Дол.-В», ТОВ «Компанія Тегра», ТОВ «Міксбуд», ФОП ОСОБА_1

Між ТОВ "Аутрайт" та ПАТ ВСТ "Червона Зірка" укладений договір поставки № 462/341 -ПК від 08.09.2009 та додаткова угода № 1 до нього. На підтвердження виконання умов договору та на підтвердження використання продукції для виробництва позивачем надані податкові накладні, видаткові накладні, рахунок-фактура, виписка з рахунків, план випуску технологічної установки.

ПП "Дол.-В" та ПАТ ВСТ "Червона Зірка" уклали договори на виконання робіт. Виконання робіт за договорами підтверджується актами, рахунками-фактурами, виписками з рахунків, зведеною калькуляцією, калькуляцією, кошторисом.

Між ТОВ "Компанія Тегра та ПАТ ВСТ "Червона Зірка" також були укладені договори на виконання робіт. Виконання договорів підтверджується актом, рахунком-фактурою, виписками з рахунків.

Також між ТОВ "Міксбуд" та ПАТ ВСТ "Червона Зірка" укладені договори на виконання робіт. На підтвердження виконання договорів позивачем надані акти, рахунки-фактури, виписки з рахунків, графік, калькуляція.

Також згідно накладних та рахунків ФОП ОСОБА_1 постачав позивачу продукцію.

Проаналізувавши матеріали справи судом встановлено, що господарські операції за перевіряємий період здійснювалися між позивачем та його прямими контрагентами, що підтверджується належними первинними документами, та в результаті здійснення таких господарських операцій реально змінився майновий стан платника податків - позивача по справі.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач також посилався на кримінальну справу № 90-0031, порушену відносно директора ПП «Престо-Буд» за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Однак, оскільки у даній кримінальній справі відсутній обвинувальний вирок суду, то сам факт порушення кримінальної справи не є підставою для висновку про те, що правочини здійснені без мети настання реальних наслідків.

Згідно ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, 228 (в редакції на момент правовідносин) ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Суд зазначає, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Пленум Верховного Суду України в п. 18 Постанови від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"зазначив, що такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо".

Таким чином, законодавством відокремлено порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачено наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Умисел юридичної особи в даному випадку визначається умислом тієї особи, що укладала угоду, на підставі якої виникло таке зобов'язання.

Доказів наявності умислу у сторін на здійснення правочину його з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (вирок суду про притягнення сторін цього договору до кримінальної відповідальності тощо) відповідач не зазначив.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо правомірності дій податкового органу не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Отже, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук