Ухвала суду № 32113626, 26.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2013 р. справа № 2а/0470/4425/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Дадим Ю.М. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2012 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Завод Приват-Кабель» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій та визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив з урахуванням доповнень до позову визнати неправомірними дії щодо встановлення визначених Актом № 78/23-2/33116889 від 17.01.2012 року порушень Товариством з обмеженою відповідальністю «НВО Завод Приват-Кабель» чинного законодавства України; визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000172302 від 03.02.2012 року, винесене на підставі Акту № 78/23-2/33116889 від 17.01.2012 року; визнати неправомірними дії щодо встановлення визначених Актом № 59/23-2/33116889 від 21.03.2012 року порушень Товариством з обмеженою відповідальністю «НВО Завод Приват-Кабель» чинного законодавства України; визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000542302/4765/23-2 від 05.04.2012 року, винесене на підставі Акту № 59/23-2/33116889 від 21.03.2012 року; визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000532302/4766/23-2 від 05.04.2012 року, винесене на підставі Акту № 59/23-2/33116889 від 21.03.2012 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2012 року позовні вимоги задоволені. Визнано неправомірними дії щодо встановлення визначених Актом № 78/23-2/33116889 від 17.01.2012 року порушень Товариством з обмеженою відповідальністю «НВО Завод Приват-Кабель» чинного законодавства України. Визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000172302 від 03.02.2012 року, винесене на підставі Акту № 78/23-2/33116889 від 17.01.2012 року. Визнано неправомірними дії щодо встановлення визначених Актом № 59/23-2/33116889 від 21.03.2012 року порушень Товариством з обмеженою відповідальністю «НВО Завод Приват-Кабель» чинного законодавства України. Визнано незаконними та скасовані податкові повідомлення-рішення № 0000542302/4765/23-2 від 05.04.2012 року, 0000532302/4766/23-2 від 05.04.2012 року винесені на підставі Акту № 59/23-2/33116889 від 21.03.2012 року.

Не погодившись з постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову про відмову задоволені позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за січень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія Софтранс», за результатами якої складено акт № 78/23-2/33116889 від 17.01.2012 року.

На підставі зазначеного акту податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення № 0000173202 від 03.02.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 377570 грн. (основний платіж - 377569,00 грн., штрафні санкції - 1,00 грн.).

Висновок податкового органу про заниження податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 377569 грн. зазначений в акті № 78/23-2/33116889 від 17.01.2012 року, зроблений у зв'язку з безпідставністю віднесення до складу податкового кредиту за січень 2011 року податку на додану вартість по правочину між ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель» та ТОВ «Компанія Софтранс» з огляду на нікчемність угоди купівлі-продажу між даними товариствами від 05.01.2011 року № 05/01-11. Висновок про нікчемність даної угоди обумовлена недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах ТОВ «Компанія Софтранс» з його контрагентами ТОВ «Літіс Груп» та ТОВ СП «Укрліфт», що ґрунтується на актах невиїзних документальних перевірок даних підприємств.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт № 59/23-2/33116889 від 21.03.2012 року.

На підставі зазначеного акту податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення № 0000532302/4766/23-2 від 05.04.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 28308,90 грн. (основний платіж - 28304 грн., штрафні санкції - 4,00 грн.) та податкове повідомлення-рішення № 0000542302/4765/23-2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1391183 грн. (основний платіж - 1391181 грн., штрафні санкції - 2 грн.).

Висновок податкового органу про заниження податку на додану вартість на суму 28304 грн. та на прибуток на суму 1391181 грн. зазначений в акті № 59/23-2/33116889 від 21.03.2012 року також ґрунтується на безпідставності віднесення податку на додану вартість до складу податкового кредиту за І квартал 2011 року та валових витрат за І, ІІ квартал 2011 року по правочинах між ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель» та ПП «Ново-Ком» і ТОВ «Укрпромтехснаб», які за висновками податкового органу є нікчемними.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з безпідставності висновків податкового органу про нікчемність угод між позивачем та його контрагентами, що вплинули на формування податкового кредиту та валових витрат.

Такі висновки суду першої інстанції повністю відповідають обставинам справи та нормам матеріально права.

Так, матеріали справи свідчать, що між ТОВ «Компанія Софтранс»(Продавець) та ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель»(Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 05/01-11 від 05.01.2011 року.

На підтвердження реальності даної угоди позивач надав видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, а також платіжні доручення, що підтверджують повний розрахунок за поставлений товар.

14.02.2011 року між ПП «Ново-Ком»(Продавець) та ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель»(Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 2.

На підтвердження реальності даної угоди позивач надав видаткові та податкові накладні, а також платіжні доручення, що підтверджують повний розрахунок за поставлений товар.

24.01.2011 року між ТОВ «Укрпромтехснаб»(Постачальник) та «НВО Завод Приват-Кабель» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 24011.

На підтвердження реальності даної угоди позивач надав видаткові та податкові накладні, а також платіжні доручення, що підтверджують повний розрахунок за поставлений товар.

Придбана у вказаних контрагентах продукція використовувалася у власній виробничій діяльності позивача.

Відповідно до п. 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 135.2 статті 135 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, у разі, якщо платник податку здійснив певні витрати на придбання товарів (робіт, послуг) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності і ці витрати підтверджуються відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, він має право віднести такі витрати до складу валових витрат.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пунктів 198.2, 198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 93.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тому висновок суду першої інстанції про правомірність включення сум податку на додану вартість, сплаченого в ціні придбаного у ТОВ «Компанія Софтранс», ПП «Ново-Ком», ТОВ «Укрпромтехснаб» товару до податкового кредиту та віднесення витрат на придбання товару до валових витрат є обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги про правомірність висновків податкового органу щодо нікчемності правочинів, між позивачем та ТОВ «Компанія Софтранс», ПП «Ново-Ком», ТОВ «Укрпромтехснаб» є безпідставними з огляду на наступне.

Підставою для визнання правочинів нікчемними податковий орган зазначив висновки іншого податкового органу про нікчемність угод.

Проте, зазначені підстави не можна визнати такими, що відповідають закону, оскільки відповідно до положень ст. 228 ЦК України, в редакції від 02.12.2010 року, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Оскільки такий правочин укладається з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства повинен бути наявним суб'єктивний намір сторін (чи однієї сторони) порушувати вимоги закону, а тому для визнання правочину нікчемним необхідно встановити вину сторін (чи однієї з них) у формі умислу при укладанні угоди.

Між тим, податковий орган не зазначив які ж обставини свідчать про наявність такого умислу як з боку позивача, так і з боку ТОВ «Компанія Софтранс», ПП «Ново-Ком», ТОВ «Укрпромтехснаб» при укладанні угод.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка правовідносинам між позивачем та його контрагентами, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду в цій частині відсутні.

Стосовно визнання неправомірними дій щодо встановлення визначених Актами № 78/23-2/33116889 від 17.01.2012 року та № 59/23-2/33116889 від 21.03.2012 року порушень ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель» чинного законодавства України, то за висновками колегії суддів дані вимоги стосуються незгоди з висновками актів № 78/23-2/33116889 від 17.01.2012 року та № 59/23-2/33116889 від 21.03.2012 року.

Проте, акт перевірки за своїм змістом не є ні рішенням суб'єкта владних повноважень, ні нормативно-правовим чи правовим актом індивідуальної дії, а тому не створює і не припиняє права чи обов'язки особи, а лише фіксує встановлені під час перевірки службовими особами певні обставини та висновки даних осіб про наявність порушень податкового законодавства.

Крім того, відповідно до положень ст. 86 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки та з урахуванням висновків про результати розгляду заперечень на акт керівником податкового органу приймається податкове повідомлення-рішення.

Тому, правовим актом за наслідками перевірки податковим органом дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства платником податку, який може вплинути на права та обов'язки такого платника податку є податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувані дії податкового органу, які полягають у визнанні неправомірними дій щодо встановлення визначених актами № 78/23-2/33116889 від 17.01.2012 року та № 59/23-2/33116889 від 21.03.2012 року порушень ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель» чинного законодавства України не порушують права та інтереси позивача, а тому такі позовні вимоги не підлягають розгляду ні в порядку адміністративного судочинства, ні в порядку іншого судочинства.

Пункт 1 частини 1 статті 157 КАС України, передбачає, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, встановлених ст. 157 цього Кодексу.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції в частині вимог про визнання неправомірними дій щодо встановлення визначених Актами № 78/23-2/33116889 від 17.01.2012 року та № 59/23-2/33116889 від 21.03.2012 року порушень ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель» чинного законодавства України підлягає скасуванню із закриттям провадження в даній частині.

Керуючись п. 1, 4 ст. 198 ст. ст. 200, 203, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2012 року - скасувати в частині вимог про визнання неправомірними дій щодо встановлення визначених Актом № 78/23-2/33116889 від 17.01.2012 року порушень Товариством з обмеженою відповідальністю «НВО Завод Приват-Кабель» чинного законодавства України та визнання неправомірними дій щодо встановлення визначених Актом № 59/23-2/33116889 від 21.03.2012 року порушень Товариством з обмеженою відповідальністю «НВО Завод Приват-Кабель» чинного законодавства України і провадження у справі в цій частині закрити.

В решті постанову суду залишити без змін.

Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала виготовлена 13.06.2013 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко