Ухвала суду № 32110333, 27.06.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк М.Ф.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"27" червня 2013 р. Справа № 806/725/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Капустинського М.М.

Малахової Н.М.,

при секретарі Сидорук Р.М. ,

за участю представників позивача - Марчука О.Д., Голяченка А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "16" травня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пожсервіс" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними, визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пожсервіс".

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 23.01.2013 р. №000040222 та № 000039222.

В задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій щодо проведення документальної перевірки відмовлено.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Житомирі (далі ДПІ у м. Житомирі), посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить судове рішення в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову. Зокрема, апелянт посилається на те, що поза увагою суду першої інстанції залишилися та обставина, що господарські операції позивача з ТОВ "Різано- Трейд" не мали реального товарного характеру, а тому угоди є нікчемними.

Судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, а тому не є предметом розгляду в суді апеляційної інстанції.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи убачається, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Пожсервіс" (далі ТОВ) з питань взаємовідносин з ТОВ "Різано-Трейд" в листопаді, грудні 2010року та березні 2011року, податковим органом складено акт №7114/22-2/33020041/0100 від 25.12.2012 року.

Згідно висновків акту перевірки позивачем порушено п.3.1 ст.3, пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1,пп.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3. ст.5 та пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до завищення валових витрат на суму 24529 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Різано-Трейд", які мали місце в листопаді та грудні 2010року.

Також, на думку податкового органу позивачем порушено вимоги пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.2 п.7.4,п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 19622 грн. за результатами господарських операцій ТОВ «Пожсервіс» із ТОВ "Різано-Трейд", які мали місце в листопаді та грудні 2010року.

Таких висновків податковий орган дійшов у зв"язку з тим, що вважав угоди поставки недійсними, а правочини, укладені ТОВ "Пожсервіс" із ТОВ "Різано-Трейд" нікчемними. За своєю суттю вказані порушення зведені виключно до невизнання податковим органом господарських операцій Позивача по придбанню матеріальних цінностей у ТОВ "Різано-Трейд", що мали місце 23 листопада 2010року та 27 грудня 2010року.

За результатами перевірки ДПІ у м. Житомирі винесено податкові повідомлення - рішення:

- №000040222 від 23.01.2011року, відповідно до якого підприємству були збільшені грошові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 24529,00грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 6132,00грн.;

- №000039222 від 23.01.2011року, відповідно до якого підприємству були збільшені грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 19622,00грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 4906,00грн.

Разом з тим, при проведенні перевірки податковий орган прийшов до висновку про невизнання і господарської операції позивача по придбанню у ТОВ "Різано-Трейд" мотопомпи пожежної МП-1600 ( валові витрати в сумі 44800,00грн. та 8960,00грн. податкового кредиту), що мали місце 28 березня 2011року, однак вказані обставини не було враховано при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень - рішень .

Скасовуючи зазначені податкові повідомлення-рішення суд прийшов до обгрунтованого висновку, що їх винесено всупереч вимог чинного законодавства та без врахування всіх обставин, що мали значення для справи, а тому є протиправними.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що були чинні на день виникнення таких відносин.

Так, за приписами п.п.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано податковим органом, позивачем до складу валових витрат віднесено суми по придбанню матеріальних цінностей у ТОВ "Різано-Трейд" 23.11.2010 року та 27.12.2010 року.

По вказаних господарських операціях, судом першої інстанції досліджено первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові та видаткові накладні, рахунки - фактури, платіжні доручення, подорожні листи), які підтверджують факт придбання і поставки вказаного товару та його оплату (а.с. 51-68).

Використання зазначених матеріальних цінностей позивачем в господарській діяльності також, підтверджено актами списання та відомостями на списання матеріалів (а.с.151-158).

Враховуючи вищевикладені обставини, позивачем правомірно було віднесено до валових витрат суму коштів по вказаних господарських операціях. Такі дії узгоджуються з правовими нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі № 000040222 від 23.01.2011року щодо збільшення ТОВ "Пожсервіс" грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 24529,00грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 6132,00грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, є правильними висновки суду першої інстанції щодо протиправності податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі №000039222 від 23.01.2013року, відповідно до якого ТОВ "Пожсервіс" яким збільшені грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 19622,00грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 4906,00грн.

Як встановлено судом першої інстанції, господарські операції ТОВ "Пожсервіс" з ТОВ "Різано-Трейд", які мали місце в листопаді та грудні 2010року, підтверджено належними доказами, а саме первинними документами.

Позивачем за отримані товари в листопаді 2010року ТОВ "Різано-Трейд" було сплачено 61156,80грн., в тому числі 10192,80грн. податку на додану вартість, а за отримані товари в грудні 2010року - 56581,20грн., в тому числі 9430,20грн. податку на додану вартість, а тому у відповідності до вимог Закону України "Про податок на додану вартість", вказані суми були віднесені до податкового кредиту за листопад та за грудень 2010року.

Такі дії позивача узгоджуються з приписами Закону України "Про податок на додану вартість".

Так, відповідно до пп. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 даного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, якими були позивач та його контрагент ТОВ "Різано- Трейд" на момент здійснення вказаних господарських операцій.

За змістом пп. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону)

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону.

Однак, при дослідженні судом першої інстанції податкових накладних від 23.11.2010року та від 27.12.2010року, виданих позивачу ТОВ "Різано-Трейд", встановлено, що вони за змістом та формою відповідають пп7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" .

Як зазначалося вище, придбані матеріальні цінності використані позивачем у власній господарській діяльності, а тому товариством правомірно сформовано податковий кредит, оскільки вказані господарські операції підтверджено первинними документами, які за своїм змістом та формою відповідають Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", придбані позивачем товари відображено в бухгалтерському та податковому обліку та використано в господарській діяльності.

Досліджені судом первинні документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача, а тому, вказані документи є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій, а відтак є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Заперечуючи проти позову податковим органом, всупереч вимогам ст.71 КАС України, не надано жодних належних та відповідних доказів того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних (недійсних) правочинів або того, що такі відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Як убачається з матеріалів справи, а саме змісту акту перевірки, підставою для винесення оспорюваних податкових повідомлень-рішень стало те, що угоди щодо придбання матеріальних цінностей в листопаді та грудні 2010року між позивачем та ТОВ "Різано-Трейд" носили нікчемний характер та порушували публічний порядок.

Посилаючись на вимоги ст. ст. 203, 215, 228 ЦК України, ч. 1 ст. 207 ГК України, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що правочини, укладені між позивачем та його контрагентом спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ними, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим ст. 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

При цьому встановлено, що за спірними угодами контрагент ТОВ "Різано Трейд" виконав повністю взяті на себе зобов'язання, а позивач, в свою чергу, провів повний розрахунок за товар.

Разом з тим, при визнанні угод нікчемними податковим органом не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.

Так само, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання податкового органу на порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва щодо окремих фізичних осіб, які не мають жодного відношення до створення та діяльності ТОВ "Пожсервіс", а тому не може підтверджувати незаконність визначення позивачем своїх податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість за вказані періоди.

Окрім того, виходячи з приписів ч.4 ст.72 КАС України тільки вирок суду у кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов"язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, тому матеріали досудового слідства в кримінальній справі не можуть мати преюдиційний характер під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "16" травня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: М.М. Капустинський Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "27" червня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Пожсервіс" вул.Островського,5,м.Житомир,10006

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014