Постанова № 32109759, 16.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 р. Справа № 804/4079/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Рищенко А. Ю., при секретарі судового засідання -Шайді О.В., за участю: представника позивача - представника відповідача - Лозового О.А., Басова О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Агро-Соя» до Західно-Донбаської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

22.03.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Агро-Соя» (далі по тексту - ТОВ «ТД Агро-Соя», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 11.03.2013 року № 0000061502 про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів на загальну суму 71 469,00 грн., в тому числі 57 175 грн. - за основним платежем та 14 294 грн. - штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось про безпідставність висновків акту перевірки від 19.02.2013 р. №33/15.2-24-37252990 про порушення з боку підприємства порядку ведення податкового обліку, з урахуванням чого позивач вважає, що заниження суми ПДВ на 57 175,00 грн. по податковій декларації за грудень 2012р. не було, задекларовані суми податку віднесенні до складу податкового кредиту ТОВ «ТД Агро-Соя» правомірно та підтверджені належним чином, тому податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, незаконним, а тому підлягає скасуванню.

Відповідачем було направлено до суду письмові заперечення, в якому останній позов не визнав та пояснив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно і підстави для задоволення позову відсутні.

В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи, викладені в позові та запереченні відповідно. Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази приходить до наступних висновків.

На підставі п. 200.10 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку ст.76 розділу ІІ Податкового кодексу України старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування ПДВ та акцизного податку управління оподаткування юридичних осіб Бойко М.С. проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2012р. (звітний (податковий) період) ТОВ «ТД Агро-Соя» (код ЄДРПОУ 37252990).

За результатами камеральної перевірки було складено акт від 19.02.2013р. №33/15.2-24-37252990, за висновками якого позивачем порушено п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: завищено суму податкового кредиту на 57174,50грн. по податковій декларації з ПДВ за грудень 2012 року, що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ на 57175,00грн.

За висновками акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.02.2013р. №33/15.2-24-37252990 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму71469,00грн., з них: 57175грн. - за основним платежем та 14294грн. - штрафних санкцій.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримано позивачем 15.03.2013р.

Під час розгляду справи позивач зазначив, що заява із скаргою на постачальника (ТОВ «Батьківщина») була додана ним до декларації за грудень 2012р., у зв'язку з чим позивач вважає, що виконав належним чином вимоги п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, підстави для збільшення податкового зобов'язання з ПДВ відсутні. Окрім того, позивач вказує, що вимоги податкового органу щодо долучення до податкової звітності копій відповідних документів, що засвідчують факт сплати податку або отримання товару, ним виконано 20.02.2013р. листом №21901.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що податкова накладна від 29.11.2012р. №52/2 на суму ПДВ 57174,50грн. підприємством ТОВ «Батьківщина» (контрагентом-продавцем) не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), що виключає право позивача як покупця на включення сум ПДВ за нею до складу податкового кредиту звітного періоду; так як підприємством позивача не надано до заяви із скаргою на постачальника ТОВ «Батьківщина» копій товарних чеків або інших документів, що підтверджують факт отримання товарів (послуг) від ТОВ «Батьківщина», долученої до податкової декларації, в порушення п.201 ст.201 ПК України завищено суму податкового кредиту на 57175грн. по податковій декларації з ПДВ за грудень 2012 року, що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ.

Аналіз норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Податковим кодексом України встановлено вимоги до документів податкової та бухгалтерської звітності. Так, за приписами ст.201.10 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отже, законодавець чітко визначив, що право покупця (позивача) на податковий кредит спірного періоду залежить від належності податкових накладних, виписаних продавцем (ТОВ «Батьківщина»). При цьому, закон визначає право податкових органів в разі виявлення розбіжності даних податкових накладних з даними Єдиного реєстру податкових накладних на проведення документальної позапланової виїзної перевірки як продавця так і покупця товарів/послуг.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що за відсутності заяви позивача із скаргою на постачальника до декларації із долученими до неї копіями товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, позивачем як покупцем товарів (послуг) порушено встановлений п.201.10 ст.201 ПК України порядок, що виключає право останнього на формування податкового кредиту з сум ПДВ за незареєстрованими накладними, отриманими від ТОВ «Батьківщина».

Судом враховано виконання 20.02.2013р. позивачем вимоги податкового органу про надання копій відповідних засвідчуючих первинних документів, проте, зазначене не спростовує висновки акту від 19.02.2013р. №33/15.2-24-37252990, оскільки ані в строк для подання податкової звітності, ані в день проведення перевірки відповідних документів позивачем не надано. Зворотнього позивачем не доведено.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У відповідності ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не знайшли свого підтвердження та спростовані матеріалами справи, а тому не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Агро-Соя» до Західно-Донбаської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.03.2013 року № 0000061502 - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 22.04.2013 року.

Суддя А.Ю. Рищенко