Рішення № 32107480, 25.06.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Копія:

Справа № 206/4078/2012 Провадження № 22-ц/772/1707/2013Головуючий в суді першої інстанції:Клапоущак С.Ю.Категорія: 46 Доповідач: Стадник І. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

25 червня 2013 року м. Вінниця Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого, судді Стадника І.М.,

Суддів: Міхасішина І.В., Войтко Ю.Б.,

при секретарі Яблонській І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про поділ майна подружжя та встановлення порядку користування квартирою,-

встановила:

В червні 2012 року ОСОБА_3 звернулася в районний суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна набутого під час шлюбу. З урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог (т. 2, а.с. 29) просила виділити їй в цілому квартиру АДРЕСА_1 визнавши за нею право власності на дану квартиру, земельну ділянку АДРЕСА_2, визнавши за нею право власності на цю ділянку; пральну машину LG, холодильник Snaige, телевізор Sony, пилосос Tomas, спальний гарнітур, кухонні меблі. В свою чергу ОСОБА_2 просила виділити грошову компенсацію 1/2 вартості земельної ділянки, за кадастровим номером 05100136300:01:058:0091, площею 0,0700 га, яка розташована по вул. Москаленка в місті Вінниці в розмірі 54768 грн., 2 торгівельні точки №1001 та №984 на Центральному ринку міста Вінниці, автомобіль ВАЗ 2172, державний номер НОМЕР_1, грошові кошти в розмірі 15000 доларів США, товар в торгівельних точках на суму 150000 грн., тренажер, диван, шафу-купе. Також просила стягнути з відповідача судові витрати: судовий збір в розмірі 3326 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 8000 грн.

Відповідач ОСОБА_2 позов ОСОБА_3 не визнав, просив в його задоволенні відмовити, та подав зустрічний позов про поділ спільного майна подружжя. З урахуванням заяв про уточнення і зменшення позовних вимог просив визнати за ним та ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку квартири номер АДРЕСА_1 за кожним. Визнати як за ним, так і за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку земельної ділянки АДРЕСА_2. Крім того, просив встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/2 ідеальній частці спільної сумісної власності згідно додатку 2 висновку №1278 судової будівельно-технічної експертизи, складеного ТОВ «Подільський центр судових експертиз» 21 листопада 2012 року, виділивши в користування ОСОБА_2 кімнати поз. 7 - площею 17,0 кв. м., балкон площею 1,0 кв. м., загальною площею 18,0 кв. м., виділивши ОСОБА_3 в користування кімнату поз. 3 площею 11,7 кв. м., балкон 1,0 кв. м., загальною площею 12,7 кв. м., приміщення коридору поз. 1 площею 10,2 кв. м., кухні поз. 2 площею 7,6 кв. м., туалету поз. 4 площею 1,3 кв. м., ванної кімнати поз. 5 площею 3,0 кв. м., кімнату поз. 6 - площею 8,8 кв. м. залишити в спільному користуванні. Також просив виділити йому телевізор Sony, пилосос Tomas, кухонний стіл, диван; виділити ОСОБА_3 тренажер, спільний гарнітур, комп'ютер; залишити в спільному користуванні газову плиту, холодильник Snaige, пральну машину LG, кухонну стінку, шафу-купе.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20 травня 2013 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про поділ майна подружжя та встановлення порядку користування квартирою задоволені частково.

Майно, набуте ОСОБА_3 та ОСОБА_2 під час шлюбу загальною вартістю 476592 грн. поділено. Виділено ОСОБА_3:

земельну ділянку АДРЕСА_2, площею 0,0700 га, із стягненням на користь ОСОБА_3 внесеної попередньо на депозитний рахунок суду грошової компенсації в сумі 54768 грн.,

2/3 частки квартири АДРЕСА_1

Виділено ОСОБА_3 наступне рухоме майно: пральну машину LGвартістю 2000 грн., холодильник Snaige вартістю 2000 грн., телевізор Sony вартістю 200 грн., кухонні меблі вартістю 3000 грн., комп'ютер (системний блок, монітор, клавіатуру, мишку, колонки) вартістю 3000 грн., газову плиту вартістю 1000 грн., диван вартістю 3000 грн., а всього рухомого майна на загальну суму 14200 грн.

Виділено ОСОБА_2 1/3 частку квартири АДРЕСА_1

Виділено ОСОБА_2 наступне рухоме майно: спальний гарнітур вартістю 5000 грн., тренажер вартістю 2500 грн., пилосос Tomas вартістю 2000 грн., шафу-купе вартістю 4000 грн., а всього рухомого майна на загальну суму 13500 грн.

Встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 відповідно до якого виділено в користування ОСОБА_2 кімнату позначену №3 - площею 11,7 кв. м., балкон 1,0 кв. м., загальною площею 12,7 кв. м., виділено ОСОБА_3 кімнату позначену №7 - площею 17,0 кв. м., балкон площею 1, 0 кв. м., кімнату позначену №6 - площею 8,8 кв. м. загально площею 26,8 кв. м., залишено в спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приміщення коридору позначеного №1 площею 10,2 кв. м., кухню позначену №2 площею 7,6 кв. м., туалет позначений №4 площею 1,3 кв. м., ванну кімнату позначену №5 площею 3,0 кв. м.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 2536 грн. 43 коп. витрат на правову допомогу, 711,06 грн. сплачених при подачу позову про поділ майна подружжя витрат з судового збору.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 03. липня 2012 року у вигляді арешту на квартиру номер АДРЕСА_1 та речі, які знаходяться у вказаній квартирі, а саме пральну машину, холодильник, телевізор, пилосос, тренажер, спільний гарнітур, диван, шафу-купе, кухонні меблі.

Не погодившись із рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необгрунтованість рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, просив скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6 вимоги апеляційної скарги підтримали на умовах, викладених у ній. Представник третіх осіб ОСОБА_7 апеляційну скаргу визнала, просить залишити рішення в силі лише в частині відмови в позовних вимогах ОСОБА_3 про поділ майна, яке насправді належить її довірителям - батькам відповідача ОСОБА_4 і ОСОБА_5

Позивач ОСОБА_3 та її представник, повідомлені в установленому порядку про дату, час і місце розгляду справи, до суду не з'явилися, що відповідно до статті 305 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляції та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно з статтею 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідає.

Судом встановлено, що сторони по справі перебували у шлюбі, який укладений 21 липня 2002 року та розірваний рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 18 квітня 2012 року, яке набуло чинності 04 травня 2012 року.

В сторін від шлюбу народилася донька - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка залишилася проживати та перебуває на утриманні матері, а батько сплачує на її утримання аліменти.

За час шлюбу сторонами придбано квартиру, земельну ділянку, а також рухоме майно.

Так, 17 березня 2006 року ОСОБА_2 придбана квартира АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 17 березня 2006 року. Право власності ОСОБА_2 на зазначену квартиру зареєстроване в ВООБТІ 05 квітня 2006 року.

21 червня 2011 року ОСОБА_3 7/10 часток та ОСОБА_9 3/10 часток була придбана земельна ділянка за кадастровим номером 051010000:058:0010, площею 0,1000 га по вул. Москаленка в м. Вінниці, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.06.2011 року.

27 лютого 2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 був укладений договір поділу земельної ділянки, яка перебуває у спільній частковій власності відповідно до кадастрового плану, виготовленого Вінницькою регіональною філією Центру ДЗК в лютому місяці 2012 року та з метою припинення спільної часткової власності таким чином: ОСОБА_3 набула право власності на окрему земельну ділянку площею 0,0700 га, ОСОБА_9, на був право власності на окрему земельну ділянку площею 0,0300 га. Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_10

ОСОБА_3 отримано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №622604, відповідно до якого земельній ділянці призначено кадастровий номер 0510136300:01:058:0091.

Сторони також не заперечували, що в шлюбі ними придбане рухоме майно: пральна машина LG- 2000 грн., холодильник Snaige- 2000 грн., телевізор Sony- 200 грн., кухонні меблі - 3000 грн., комп'ютер (системний блок, монітор, клавіатура, мишка, колонки) - 3000 грн., газова плита - 1000 грн., диван - 3000 грн., спальний гарнітур - 5000 грн., тренажер - 2500 грн., пилосос Tomas- 2000 грн., шафа-купе - 4000 грн., а всього рухомого майна на суму 27700 грн.

Зазначене майно, як набуте подружжям за час шлюбу, відповідно до статті 60 СК України належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Згідно з статтею 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

З рішення суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Статтею 71 СК України встановлено способи та порядок поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя і вказано, що зазначене майно ділиться між подружжям в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Частинами 4, 5 статті 71 СК України передбачено, що присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Правильно встановивши обсяг майна, що є спільною сумісною власністю подружжя і підлягає поділу, суд першої інстанції поділив його з порушенням встановленого порядку.

Так, визнаючи за позивачем ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 0,0700 га в цілому, суд виходи із того, що зазначена земельна ділянка є неподільною, а відтак не підлягає поділу.

Відповідно до частини 2 статті 183 ЦК України неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення. Цільовим призначенням спірної земельної ділянки площею 0,0700 га є будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а висновок суду про те, що даний об'єкт не може бути поділений між сторонами через втрату свого цільового призначення, враховуючи його площу та конфігурацію, не можна вважати обґрунтованим.

Крім того, визнаючи за позивачкою право власності на земельну ділянку в цілому та присуджуючи відповідачу грошову компенсацію суд не врахував вимоги частини 4 статті 71 СК України відповідно до якої присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

За відсутності згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених статтею 365 ЦК України.

Відповідач ОСОБА_2 згоди на присудження грошової компенсації замість його частки в праві спільної сумісної власності не давав, а відтак земельна ділянка підлягає розподілу порівну між сторонами. Внесена позивачкою на депозит суду сума компенсації підлягає поверненню їй.

Крім того, при поділі квартири, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя суд першої інстанції без передбачених законом підстав відступив від засад рівності часток подружжя в спільному майні.

Виділяючи позивачці 2/3, а відповідачу -1/3 зазначеної квартири суд виходив із того, що на утриманні позивачки ОСОБА_3 знаходиться неповнолітня дитина, а розмір аліментів, які вона одержує, недостатній для забезпечення фізичного і духовного розвитку дитини.

Проте колегія суддів не погоджується з таким висновком суду.

Відповідно до статей 180, 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Поза увагою суду першої інстанції залишились ті обставини, що ОСОБА_2 сплачує аліменти на користь ОСОБА_3 в розмірі 600 грн. на місяць, несе витрати по задоволенню потреб дитини у відпочинку, приймає участь у вихованні й розвитку дитини. Зазначений розмір аліментів складає половину від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановлений законом (1210 грн.).

Тому колегія суддів приходить до висновку про поділ спірної квартири із дотриманням засад рівності часток учасників спільної сумісної власності.

Проте визначаючи порядок користування квартирою відповідно до ідеальних часток співвласників (по 1/2 частці) колегія суддів не може погодитися із варіантом 2 судової будівельно-технічної експертизи, про який просить відповідач, оскільки відповідно до вказаного варіанту одному із співвласників відходять нежитлові приміщення (кухня, коридор), а житлове приміщення - кімната, навпаки залишається у спільному користуванні.

Тому колегія суддів встановлює порядок користування квартирою відповідно до 1 варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи, відповідно до якого відхилення від ідеальних часток співвласників є мінімальним, ОСОБА_3 виділяються дві кімнати меншого розміру, а ОСОБА_2 - одна кімната більшого розміру та в спільному користуванні залишаються нежитлові приміщення.

Щодо поділу рухомого майна, то воно підлягає реальному розподілу між подружжям.Вимога відповідача про залишення певного рухомого майна у спільному користуванні до задоволення не підлягає, так як перелік майна дозволяє його розподілити із мінімальною різницею у вартості, що підлягає стягненню на користь сторони, якій виділено майна на меншу суму.

У зв'язку із зміною судового рішення, відповідно до частини 5 статті 88 ЦПК України колегія суддів відповідно змінює розподіл судових витрат. Так, позивачкою заявлені вимоги на суму 463092 грн., а присуджено на суму 238646 грн. (51,53%). Вимоги ж відповідача в частині вартості витребуваного ним майна задоволено повністю. Тому на користь позивачки з відповідача підлягають до стягнення судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог - 1717,15 грн., а на користь відповідача - 4161,66 грн.

Не підлягають до задоволення вимоги позивачки про стягнення на її користь витрат на правову допомогу, так як нею не обґрунтовано розмір таких витрат, не надані відповідні документи, які б свідчили про надання такої правової допомоги в межах провадження в цій цивільній справі (відсутні угода, акт виконаних робіт, тощо).

В частині відмови в задоволенні вимог позивачки ОСОБА_3 про визнання об'єктами спільної сумісної власності автомобіля, торгівельних точок на ринку, готівки та їх розподілу рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і сторонами не оспорюється, а тому підлягає залишенню без змін.

Порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини справи, невірно визначився з характером правовідносин, що виникли між сторонами та допустив неправильне застосування матеріального закону, що призвело до неправильного вирішення справи.

Тому рішення суду відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 304, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 травня 2013 року в частині вимог про поділ майна подружжя та встановлення порядку користування майном скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 і ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 ідеальну частку квартири АДРЕСА_1, а також на 1/2 ідеальну частку земельної ділянки АДРЕСА_2

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 ідеальну частку квартири АДРЕСА_1, а також на 1/2 ідеальну частку земельної ділянки АДРЕСА_2

Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а саме: надати ОСОБА_3 кімнату поз. 3 - площею 11,7 кв. м., кімнату поз. 6 - площею 8,8 кв. м., балкон площею 1,0 кв. м., загальною площею 21,5 кв. м. Надати ОСОБА_2 кімнату поз. 7 - площею 17,0 кв. м., балкон площею 1,0 кв. м., загальною площею 18, кв. м. Приміщення коридору поз. 1 площею 10,2 кв. м., кухні поз. 2 площею 7,6 кв. м., туалету поз. 4 площею 1,3 кв. м., ванної кімнати поз. 5 площею - 3,0 кв. м. залишити у спільному користуванні.

Виділити ОСОБА_3 наступне рухоме майно: пральну машину LG вартістю 2000 грн., холодильник Snaige вартістю 2000 грн., телевізор Sony вартістю 200 грн., кухонні меблі вартістю 3000 грн., комп'ютер (системний блок, монітор, клавіатуру, мишку, колонки) вартістю 3000 грн., газову плиту вартістю 1000 грн., диван вартістю 3000 грн., а всього рухомого майна на загальну суму 14200 грн.

Виділити ОСОБА_2 наступне рухоме майно:спальний гарнітур вартістю 5000 грн.,тренажер вартістю 2500 грн.,пилосос Tomas вартістю 2000 грн., шафу-купе вартістю 4000 грн.,а всього рухомого майна на загальну суму 13500 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 700 грн. різниці у вартості рухомого майна.

Змінити розподіл судових витрат. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати по справі в розмірі 1714,15 грн. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі в розмірі 4161,66 грн.

Повернути ОСОБА_3 з депозитного рахунку ТУ ДСА України у Вінницькій області (рахунок №37310009000080, код 26286152, банк отримувача ГУ ДКСУ у Вінницькій області, код банку отримувача 802015)внесені нею грошові кошти в сумі 54768 (п'ятдесят чотири тисячі сімсот шістдесят вісім) гривень (квитанція №9864964 від 26 квітня 2013 року).

В решті рішення Вінницького міського суду від 20 травня 2013 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ Стадник І.М.Судді: З оригіналом вірно: Суддя апеляційного суду /підпис/ Міхасішин І.В. /підпис/ Войтко Ю.Б. Стадник І.М.