Рішення № 32107266, 26.06.2013, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/2050/13-ц

2/212/1940/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2013 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу в складі:

головуючого: судді Чайкіна І.Б.

при секретарі: Конограй В.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представника третьої особи: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 Північної міжрайонної державної податкової інспекції ДПС у Дніпропетровській області, треті особи ПАТ Комерційний банк «Правекс-банк», ПАТ «Альфа-Банк», ОСОБА_5, Жовтневий відділ державної виконавчої служби ОСОБА_4 міського управління юстиції про визнання права власності і зняття майна з під арешту,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 Північної міжрайонної державної податкової інспекції ДПС у Дніпропетровській області, треті особи ПАТ Комерційний банк «Правекс-банк», ПАТ «Альфа-Банк», ОСОБА_5, Жовтневий відділ державної виконавчої служби ОСОБА_4 міського управління юстиції про визнання права власності і зняття майна з під арешту, посилаючись на те, що 15.10.2012 року вироком Казанківського районного суду Миколаївської області її зять ОСОБА_5 був засуджений за ч.3 ст.368, ч.2 ст15, ч.1 ст.364, ч.1 с. 190, ч.2 ст15, ч.4 ст.27, ч.4 ст.369, ч.2 ст.15, ч.2 ст.190 КК України відповідно до ч.1 ст.70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посаду судді та посади повязані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у державних установах строком на 3 роки, з конфіскацією ? частини майна. Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Миколаївської області від 25.01.2013 року вищевказаний вирок був залишений без змін і вступив в закону силу. В процесі досудового слідства по обвинуваченню ОСОБА_5 слідчим Макогоном Є.О. безпідставно і незаконно були внесені подання про накладення арешту на її депозитні внески в банківських установах. Постановами Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 29.08.2011 року ці подання були задоволені і накладено арешт на її вклади. Підставою для внесення слідчим Макогоном Є.О. подання стали надумані обставини і припущення про те, що факт розміщення грошових коштів на її депозитних рахунках є удаваним, а її грошові кошти насправді належать ОСОБА_5 Грошові кошти, які знаходяться на вкладах у банківських установах, а саме в ПАТ КБ « Правекс-Банк» сума внеску 100 тис. гривень та 10 тис. доларів США, в ПАТ « Альфа-Банк» сума внесків 5 тис. доларів США та 50 тис. гривень, нею зібрані в процесі всієї її трудової діяльності. Також вказала, що 21.12.2005 року вона при виконанні своїх трудових обовязків прийомоздавальника у ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» вона отримала виробничу травму, внаслідок чого їй було ампутовано дві третини гомілки правої ноги, і було встановлено в 2009 році 3 групу інвалідності безстроково. З цього часу вона не працює та одержує щомісячно регресні виплати в розмірі 800 гривень, а також пенсію по інвалідності щомісячно в розмірі приблизно 1 тис. 320 гривень. Крім того у вересні 2006 року їй було виплачено Фондом соціального страхування одноразову компенсацію за заподіяну шкоду здоровю в розмірі 20 тис. гривень, а надалі згідно рішення Жовтневого районного суду м. кривого Рогу у 2009 році в рахунок відшкодування моральної шкоди вона отримала суму в розмірі 55 тис. гривень. Також вона є акціонером ВАТ « ЦГЗК» з 2005 року і одержує щорічні дивіденди приблизно в сумі 3 тис. 200 гривень. За порадою свого зятя ОСОБА_5 вона розмістила заощадження у вищевказані банківські установи. Нею було зроблена довіреність на розпорядження депозитними договорами на імя дочки ОСОБА_6 та зятя ОСОБА_5, оскільки повністю їм довіряла, та враховуючи свій стан здоровя та інвалідність, передбачала, що можуть виникнути проблеми, які призведуть до того, що вона не зможе відвідувати банківські установи. Також зазначила, що вона не вела і не веде спільного господарства із сімєю ОСОБА_5, спільно з ними не проживає та на їх утриманні ніколи не знаходилась. Права спільної власності на будь-яке майно з ОСОБА_7 вона не має. Вона є інвалідом, потребує постійного лікування, а це потребує значних фінансових коштів, яких вона позбавлена у звязку з незаконним арештом її депозитних вкладів.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги позивачки підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 північної МДПІ ОСОБА_8 звернулась до суду із письмовою заявою, в якій вказала, що не заперечує проти заявлених вимог та просила суд розглянути справу у її відсутність.

Третя особа ОСОБА_5 також надав суду письмову заяву в якій вказав, що з позовними вимогами згодний у повному обсязі та просив суд розглядати справу без його участі.

Жовтневий відділ державної виконавчої служби ОСОБА_4 міського управління юстиції просив суд винести законне та обгрунтоване рішення.

Представник ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» подав заяву до суду, в якій не заперечував проти задоволення позовних вимог та просив розглянути справу без участі представника банку.

Матеріалами справи встановлено, що 15.10.2012 року вироком Казанківського районного суду Миколаївської області її зять ОСОБА_5 був засуджений за ч.3 ст.368, ч.2 ст15, ч.1 ст.364, ч.1 с. 190, ч.2 ст15, ч.4 ст.27, ч.4 ст.369, ч.2 ст.15, ч.2 ст.190 КК України відповідно до ч.1 ст.70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посаду судді та посади повязані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у державних установах строком на 3 роки, з конфіскацією ? частини майна. Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Миколаївської області від 25.01.2013 року вищевказаний вирок був залишений без змін і вступив в закону силу. В процесі досудового слідства по обвинуваченню ОСОБА_5 слідчим Макогоном Є.О. безпідставно і незаконно були внесені подання про накладення арешту на її депозитні внески в банківських установах. Постановами Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 29.08.2011 року ці подання були задоволені і накладено арешт на її вклади. Підставою для внесення слідчим Макогоном Є.О. подання стали надумані обставини і припущення про те, що факт розміщення грошових коштів на її депозитних рахунках є удаваним, а її грошові кошти насправді належать ОСОБА_5 Грошові кошти, які знаходяться на вкладах у банківських установах, а саме в ПАТ КБ « Првакс-Банк» сума внеску 100 тис. гривень та 10 тис. доларів США, в ПАТ « Альфа-Банк» сума внесків 5 тис. доларів США та 50 тис. гривень, нею зібрані в процесі всієї її трудової діяльності. Також вказала, що 21.12.2005 року вона при виконанні своїх трудових обовязків прийомоздавальника у ВАТ « Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» вона отримала виробничу травму, внаслідок чого їй було ампутовано дві третини гомілки правої ноги, і було встановлено в 2009 році 3 групу інвалідності безстроково. З цього часу вона не працює та одержує щомісячно регресні виплати в розмірі 800 гривень, а також пенсію по інвалідності щомісячно в розмірі приблизно 1 тис. 320 гривень. Крім того у вересні 2006 року їй було виплачено Фондом соціального страхування одноразову компенсацію за заподіяну шкоду здоровю в розмірі 20 тис. гривень, а надалі згідно рішення Жовтневого районного суду м. кривого Рогу у 2009 році в рахунок відшкодування моральної шкоди вона отримала суму в розмірі 55 тис. гривень. Також вона є акціонером ВАТ « ЦГЗК» з 2005 року і одержує щорічні дивіденди приблизно в сумі 3 тис. 200 гривень. За порадою свого зятя ОСОБА_5 вона розмістила заощадження у вищевказані банківські установи. Нею було зроблена довіреність на розпорядження депозитними договорами на імя дочки ОСОБА_6 та зятя ОСОБА_5, оскільки повністю їм довіряла, та враховуючи свій стан здоровя та інвалідність, передбачала, що можуть виникнути проблеми, які призведуть до того, що вона не зможе відвідувати банківські установи. Також зазначила, що вона не вела і не веде спільного господарства із сімєю ОСОБА_5, спільно з ними не проживає та на їх утриманні ніколи не знаходилась. Права спільної власності на будь-яке майно з ОСОБА_7 вона не має.

Свідок ОСОБА_6, суду пояснила, що ОСОБА_3 є її рідною матірю, грошові вклади належать її матері. В травні 2011 року мати принесла всі свої документи їм додому, оскільки її квартиру залили сусіди. Мати зробила їй довіреність на отримання коштів по грошовим вкладам в банківських установах, бо вона хворіє та є інвалідом. Всі документи зберігались в папці у неї вдома.

Заслуговують на увагу, те що оскарження ОСОБА_3 в порядку КПК України не передбачено, оскільки вона не є обвинуваченою чи підозрюваною у кримінальній справі, порушеній відносно ОСОБА_5

Ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 липня 2011 року, 17 липня, 19 вересня та 10 жовтня 2012 року, а також в ухвалі колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України як суду касаційної інстанції від 19 січня 2010 року, постановлених у справах з подібних правовідносин, касаційний суд вказав, що право власності особи, яка не є учасником кримінального провадження, має захищатися шляхом звільнення цього майна з-під арешту, тобто законодавство про захист права власті поширюється на ці відносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Позивач набула право власності на майно до винесення постанови про накладення арешту на майно і до винесення постанови про порушення кримінальної справи.

Договори банківських вкладів не визнані не дійсними, а грошові кошти на них розміщені не визнавалася речовими доказами у кримінальній справі.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

При цьому суд, враховує підстави заявленого позову ОСОБА_3, яка посилалася на те, що власником майна є вона, а не особа, відносно якої порушено кримінальну справу, а отже на таке майно не може бути накладено арешт в силу ст.126 КПК України.

Зі змісту постанови про накладення арешту на грошові кошти від 29 серпня 2011 року вбачається, що суд при накладенні арешту на квартиру позивача виходив з того, що у вигляді додаткового покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України може бути призначено конфіскацію майна і з метою забезпечення можливої конфіскації майна, обвинуваченого ОСОБА_5 наклав арешт на грошові рахунки в банківських установах, що належали на праві власності позивачу.

Крім того, вироком Казанківського районного суду Миколаївської області від 15.10.2012 року та Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 25 січня 2013 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ч.3 ст.368, ч.12 ст.15, ч.3 ст.368, ч.1 ст.364, ч.1 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.4 ст.369, ч.2 ст15 ч.2 ст.190 КК України та йому призначене покарання з конфіскацією ? частини майна, що належить йому на праві приватної власності.

Проте цим вироком не вирішено питання про скасування арешту на грошові кошти в банківських установах, оскільки депозитні внески в банківських установах не належали засудженому.

Крім того, згідно п. 10.11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою НБУ №22 від 21.01.2004 року, «зняття арешту з коштів банк здійснює за постановою державного виконавця, прийнятою відповідно до законодавства або за постановою слідчого, коли під час провадження досудового слідства в застосування цього заходу відпаде потреба, а також за рішенням суду, яке надійшло до банку безпосередньо від суду».

Отже, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. В порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, коли арешт на майно накладено при провадженні в кримінальній справі, розглядаються заяви боржників на правильність арешту майна. Саме до цього зводяться роз'яснення, надані Пленумом Верховного Суду України у п. 4 постанови "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" від 27 серпня 1976 року N 6 (в редакції від 30 червня 1978 року N 5).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, оскільки накладений на грошові рахунки в банківських установах арешт обмежує право власності позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 316-319, ч.1 ст. 321, ст..391 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 Північної міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби у Дніпропетровській області, треті особи Публічне Акціонерне Товариство Комерційний банк «Правекс-банк», Публічне Акціонерне Товариство «Альфа-Банк», ОСОБА_5, Жовтневий відділ державної виконавчої служби ОСОБА_4 міського управління юстиції про визнання права власності і зняття майна з під арешту задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на депозитні внески в банківських установах:

1)ПАТ Комерційний банк «Правекс-банк» м. Київ, Кловеький узвіз. 9/2, МФО 321983, ЄДРПОУ 14360920 - в ОСОБА_4 регіональній дирекції, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева.

№ 26354437510559 (депозитний) на ім'я ОСОБА_3 JI.B. згідно договору № 10559 від 28.12.2010 року (сума внеску - 100 тис. грн.); картковий рахунок № 026Т016042090 (для нарахування відсотків) на ім'я ОСОБА_3 JI.B.;

№ 26350437510564 (депозитний) на імя ОСОБА_3 JI.B. згідно договору № 10564 від 28.12.2010 року (сума внеску - 10 тисяч доларів США); картковий рахунок № 026Т16052550 на імя ОСОБА_3 JI.B.

2)ПАТ «Альфа-Банк» м. Київ, вул. Десятинна. 4/6,у відділенні «ОСОБА_4 № 2» МФО 300346 ЄДРПОУ 23494714. м. Кривий Ріг, вул. Мусоргського. 4 :

№ 26309255812302 (депозитний) в національній валюті України і у валюті «долар США», на ім'я ОСОБА_3 згідно договору ДФЛ-229701/69 від 20.05.2011 року (сума внеску 5 тис. доларів США);

№ 26203255812301 (поточний для нарахування відсотків) в національній валюті України і в валюті «доллар США» на імя ОСОБА_3 згідно договору ДФЛ-229718/69 від 20.05.2011(сума внеску - 50 тис. гривень).

Звільнити від арешту депозитні внески в банківських установах:

1)ПАТ Комерційний банк «Правекс-банк» м. Київ, Кловеький узвіз. 9/2, МФО 321983, ЄДРПОУ 14360920 - в ОСОБА_4 регіональній дирекції, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева.

№ 26354437510559 (депозитний) на ім'я ОСОБА_3 JI.B. згідно договору № 10559 від 28.12.2010 року (сума внеску - 100 тис. грн.); картковий рахунок № 026Т016042090 (для нарахування відсотків) на ім'я ОСОБА_3 JI.B.;

№ 26350437510564 (депозитний) на імя ОСОБА_3 JI.B. згідно договору № 10564 від 28.12.2010 року (сума внеску - 10 тисяч доларів США); картковий рахунок № 026Т16052550 на імя ОСОБА_3 JI.B.

2)ПАТ «Альфа-Банк» м. Київ, вул. Десятинна. 4/6,у відділенні «ОСОБА_4 № 2» МФО 300346 ЄДРПОУ 23494714. м. Кривий Ріг, вул. Мусоргського. 4 :

№ 26309255812302 (депозитний) в національній валюті України і у валюті «долар США», на ім'я ОСОБА_3 згідно договору ДФЛ-229701/69 від 20.05.2011 року (сума внеску 5 тис. доларів США);

№ 26203255812301 (поточний для нарахування відсотків) в національній валюті України і в валюті «долар США» на імя ОСОБА_3 згідно договору ДФЛ-229718/69 від 20.05.2011(сума внеску - 50 тис. гривень).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 01.07.2013 року.

Суддя:

ОСОБА_9