Ухвала суду № 32107098, 05.03.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1625/3345/12 Номер провадження 11/786/263/2013 Категорія: ч.2 ст.286 - Т.З Головуючий у 1-й інстанції Кіндяк Ігор Степанович Доповідач Гонтар А. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого - судді Гонтар А.А.,

суддів: Денисенко Л.М., Костенка В.Г.

за участю прокурора Деряги Л.М.

захисника-адвоката ОСОБА_1

представників потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника цивільного відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією цивільного відповідача Приватне акціонерне товариство « Страхова компанія « ПЗУ Україна» на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 12 листопада 2012 року,-

В С Т А Н О В И ЛА:

Цим вироком

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин Республіки Польща, уродженець м. Сохачев, Республіка Польща, Поляк, освіта середня спеціальна, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює ПП « Дам Пол», проживає: АДРЕСА_2, тимчасово проживає: АДРЕСА_1, не судимий

- засуджений за ч.2 ст.286 КК України на чотири роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України, звільнений від призначеного покарання з іспитовим строком один рік та з покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України.

Вирішено цивільні позови по справі. А саме: - стягнуто з засудженого на користь держави в особі фінвідділу Київської районної ради в м. Полтава 2365,29грн. за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_8; - стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_10 81634,00 грн. матеріальної шкоди та 150000,00 грн. моральної шкоди; - стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_8 25000,00 грн. моральної шкоди.

Вирішено питання про речові докази.

Заставу повернуто ОСОБА_6

Згідно вироку суду, ОСОБА_5, 08.05.2012 р. близько 08.00 год., керуючи автомобілем «ДАФ» 95ХР, д.н.з. НОМЕР_3, який належить громадянину Республіки Польща ОСОБА_12 та виконуючи трудові обов'язки, на 337 км. автодороги Київ-Харків із сторони м. Києва у напрямку м. Полтави в районі ТЦ «Метро» здійснив наїзд на стоячий попереду автомобіль НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_8, який зупинився на перехресті на червоне світло світлофора.

В результаті ДТП водію автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_8, згідно висновку судово-медичної експертизи № 1023 від 27.06.2012 року, спричинені легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткостроковий розлад здоров'я, а пасажир автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_10, згідно висновку судово-медичної експертизи № 1187 від 27.06.2012 року, отримала тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.

Причиною дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків, згідно висновку авто-технічної експертизи №77 від 11.05.2012 року, стали порушення п.12.3 Правил дорожнього руху України з боку водія автомобіля «ДАФ» 95XF д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_5 А саме, згідно п.12.3 Правил дорожнього руху України, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

В апеляції представника цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» ставиться питання про скасування вироку суду в частині стягнення з ПрАТ СК « ПЗУ Україна» матеріальної та моральної шкоди на користь потерпілих та про постановлення в цій частині нового вироку, яким в задоволенні позовних вимог до ПрАТ СК « ПЗУ Україна» відмовити у повному обсязі. Апелянт вважає, що судом першої інстанції безпідставно було залучено ПрАТ СК «ПЗУ Україна» в якості цивільного відповідача, а також без його згоди визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи та розміру цивільних позовів. Стверджує, що під час судового розгляду було встановлено, що ПрАТ СК «ПЗУ Україна» не є власником транспортного засобу, не є Страхувальником яким забезпечено даний транспортний засіб, а тому відсутні будь - які правові підстави як для притягнення ПрАТ СК «ПЗУ Україна» в якості цивільного відповідача , так і для стягнення з нього матеріальної та моральної шкоди на користь потерпілих від злочину.

Інші учасники судового розгляду вирок не оскаржили.

Зі змісту заперечень цивільних позивачів-потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_8 вбачається, що вони вважають, що матеріалами справи повністю спростовуються безпідставні твердження апелянта щодо неправомірності залучення ПрАТ СК «ПЗУ Україна» в якості цивільного відповідача та стягнення з нього на користь потерпілих матеріальної та моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, представника цивільного відповідача, який підтримав апеляцію в повному обсязі; заперечення представників потерпілих та захисника засудженого, які не вбачають підстав для задоволення апеляції, оскільки цивільний відповідач на даний час фактично добровільно відшкодував більшу частину коштів стягнутих судом; прокурора Дерягу Л.М., яка вважає, що апеляція підлягає задоволенню, а позови залишенню без розгляду, оскільки збитки фактично відшкодовані; перевіривши матеріали справи та доводи апеляції; провівши судові дебати, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчинені злочину, за який він засуджений ґрунтуються на зібраних у справі доказах, стосовно яких відповідно до вимог ч.1 ст.229 і статті 301-1 КПК України судом першої інстанції докази не досліджувались і ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.

У відповідності до зібраних по справі доказів, дії ОСОБА_5 кваліфіковані судом за ч.2 ст.286 КК України і також ніким не оспорюються.

Також ніким не оспорюються призначена засудженому міра покарання та розмір коштів стягнутих з засудженого за позовом прокурора за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_8

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що 08.11.2012 року потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_8 подали до суду позовні заяви, якими просили стягнути з ПрАТ СК «ПЗУ Україна», відповідно, на користь потерпілої ОСОБА_10 81634,00 грн. матеріальної шкоди та 150000 грн. моральної шкоди, а на користь потерпілого ОСОБА_8 25000,00 грн. моральної шкоди (т.2 а.с.149-150, 165-166). Постановою суду від 08.11.2012 року суд залучив до участі в справі якості цивільного відповідача ПрАТ СК «ПЗУ Україна» (т.2 а.с.181) та цього ж дня без участі представника цивільного відповідача та без з'ясування його думки з приводу поданих позовів та без його згоди на спрощений порядок розгляду справи, але зі згоди інших учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи та розміру цивільних позовів, які не оспорювались ніким з присутніх в залі суду учасників судового розгляду. Зі змісту протоколу судового засідання вбачається, що після допиту підсудного, потерпілого ОСОБА_8 та представника потерпілої ОСОБА_3, суд оголосив перерву до 09.11.2012 року для ознайомлення ПрАТ СК «ПЗУ Україна» з позовними заявами потерпілих, а наступного дня у відсутності представника ПрАТ СК «ПЗУ Україна», дослідивши лише матеріали справи, які характеризують особу підсудного - закінчив судове слідство (т.2 а.с.182-185). Вироком від 12.11.2012 року суд повністю задовольнив цивільні позови потерпілих до ПрАТ СК «ПЗУ Україна».

В подальшому, постановою від 02.01.2013 року суд, поновив ПрАТ СК «ПЗУ Україна» термін на апеляційне оскарження вироку від 12.11.2012 року. Тим самим, суд встановив, як поважність причин пропуску цивільним відповідачем строку на апеляційне оскарження вироку, так і його право в апеляційному порядку оспорювати фактичні обставини справи, які, як вбачається з матеріалів справи, не досліджувались в ході судового слідства.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що висновки суду в частині стягнення з ПрАТ СК «ПЗУ Україна» матеріальної та моральної шкоди є передчасними. В зв'язку з цим вирок підлягає скасуванню в частині вирішення цивільних позовів потерпілих до ПрАТ СК «ПЗУ Україна».

За змістом ст.365 КПК України в редакції 1960 року, апеляційна інстанція не вправі перевіряти висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, стосовно яких відповідно до вимог ч.1 ст.299 і ст. 301-1 цього Кодексу докази не досліджувались.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що судом першої інстанції, з посиланням на ст.299 КПК України в редакції 1960 року, не досліджувались докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги потерпілих. За таких обставин, апеляційні вимоги щодо дослідження цих доказів та додаткових матеріалів в апеляційній інстанції та постановлення апеляційною інстанцією нового вироку в частині вирішення цивільних позовів - не ґрунтуються на законі.

Таким чином, апеляція підлягає частковому задоволенню, вирок суду - скасуванню, а справа направленню на новий розгляд в частині цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 365,366,374 КПК України (1960 р.), розділом XI «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» частково задовольнити.

Вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 12 листопада 2012 року щодо ОСОБА_5 в частині вирішення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_8 скасувати, а кримінальну справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

В іншій частині вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 12 листопада 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без змін.

С У Д Д І :

ГОНТАР А.А. ДЕНИСЕНКО Л.М. КОСТЕНКО В.Г.