Рішення № 32105567, 20.06.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/8445/13-ц

Категорія 54

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

20 червня 2013 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Ільєвої Т.Г.,

при секретарі - Хлуд А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІЛ ГУД-УКРАЇНА" про визнання договору недійсним, стягнення грошових коштів, пені та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ТОВ "ФІЛ ГУД-УКРАЇНА" та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить суд визнати недійним Договір про надання комплексу лікувально - фізкультурних послуг №011871, укладеним між ним та ТОВ «Філ Гуд-Україна», стягнути з ТОВ «Філ Гуд-Україна» на його користь грошові кошти в розмірі 5 600, 00 грн., пеню в розмірі 177 576,00 грн., моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні обставини. 26.05.2010 року між ним та відповідачем було укладено Договір про надання комплексу лікувально - фізкультурних послуг №011871. Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався надавати позивачу вказані послуги в приміщенні Клубу Планети Фітнес по вул. Кудряшова, 16-а, в м. Києві, вартість яких у розмірі 5 600 00 грн. сплатив позивач. Однак, позивачу не було надано відповідачем жодних послуг відповідно до умов Контракту. На неодноразові звернення позивача за місцезнаходженням відповідача з вимогою розірвати договір та повернути сплачені грошові кошти за ненадані послуги, відповідач відповіді не надав, коштів не повернув.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, проти винесення заочного рішення по справі не заперечував.

Відповідач ТОВ «ФІЛ ГУД - Україна» повідомлений належним чином за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою місцезнаходження, в судове засідання не з'явився, свого представника не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у відсутність представника товариства до суду не надходило.

За цих обставин, суд на підставі ч.1 ст.224 ЦПК України, з огляду на відсутність заперечень позивача, визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі даних та доказів.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 26.05.2010 між сторонами укладено контракт (договір) №011871 про надання комплексу платних фізкультурно-оздоровчих послуг.

Відповідно до п. 1.1 договору, ТОВ «Філ Гуд-Україна» надає позивачу комплекс платних фізкультурно-оздоровчих послуг, передбачених прейскурантом відповідача, а позивач зобов'язується сплатити дані послуги та виконувати вимоги відповідача, що забезпечують надання даних послуг.

На виконання умов договору, позивач сплатив вартість послуг в сумі 5 600,00 грн., що підтверджується фіскальним чеком.

Відповідно до п. 1.3 договору, відповідач надає позивачу комплекс послуг та інші платні послуги в клубах «Планети Фітнес» за адресою: м. Київ, вул. Кудряшова, 16-а.

За правилом ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦК України, правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним.

Згідно ч. 1,2, п. 2, 3, 4, 5, 6, 7, 11, 12, 17 ч. З, ч. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору; встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права розірвати договір із споживачем на власний розсуд, якщо споживачеві таке право не надається; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права не повертати кошти на оплату ненаданої продукції у разі розірвання договору з ініціативи продавця (виконавця, виробника); надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати характеристики продукції, що є предметом договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права передавати свої права та обов'язки за договором третій особі, якщо це може стати наслідком зменшення гарантій, що виникають за договором для споживача, без його згоди. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

Відповідно до ч. 5, 6, 7 ст. 18 Закону, якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача: такі положення також підлягають зміні; або договір може бути визнаним недійсним у цілому. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Відповідно до п. 2, 4, 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час використання продукції мають право на належну якість продукції та обслуговування, необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця), звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 зазначеного Закону продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Відповідач без будь-яких попереджень, повідомлень змінив адресу надання послуг, причину припинення надання послуг позивачу не повідомив.

03.09.2012р. позивач звернулась до відповідача з заявою про повернення сплати за договором про надання комплексу лікувально-фізкультурних послуг, однак, на день подання зазначеного позову відповіді від відповідача або коштів за договором не отримав.

Аналізуючи зміст контракту №011871 від 26.05.2010 р. про надання комплексу фізкультурно-оздоровичих послуг, укладеного між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ «Філ Гуд-Україна» з нормами Закону України "Про захист прав споживачів", суд приходить до висновку, що вказані умови є несправедливими, оскільки створюють істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

За правилом, передбаченим ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України, загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 216 ЦК України, якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Враховуючи вищевикладене, контракт №011871 від 26.05.2010 р., укладений між позивачем та відповідачем, підлягає визнанню недійсним на підставі ст. 215 ЦК України та ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», а також на користь позивача з відповідача слід стягнути суму матеріальних збитків у розмірі 5 600,00 грн.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Таким чином, вважаю наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суму пені за невиконання зобов'язань на підставі ч.5 ст.10 Закону у розмірі 3% річних від вартості послуг у розмірі 177 576, 00 грн.

Позивач також заявив вимогу про спричинення моральної шкоди, яка полягає у: душевних стражданнях, яких позивач зазнав, у зв'язку із ненаданням йому належних послуг, порушенням його нормального життєвого ритму.

Спричинену моральну шкоду позивач оцінює в 5 000,00 грн.

Разом з тим, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення із відповідача на його користь моральної шкоди є необґрунтованими та не підтверджено доказами.

Так, у відповідності до п. 2, частини 2 статті 23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Згідно із частинами 3, 4 статті 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Однак, у відповідності до частини 1 статті 60 ЦПК України, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

Виходячи з характеру правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем, глибини фізичних та душевних страждань позивача, відсутності належної доказової бази, вимог розумності і справедливості, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення моральної шкоди.

У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, а також враховуючи, що позивач на підставі п.7 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, на підставі ч.3 ст.88 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягають стягненню судовий збір у розмірі 1 831, 76 грн.

Керуючись та на підставі ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.611, ч.2 ст.651, 901 ЦК України, ст.ст.6, 10-11, ст.ст.57-60, ст.88, ст.208, ч.1-3 ст.209, ст.ст.212-215, ст.218, ст.223, ст.224-226, ст.ст.292, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІЛ ГУД-УКРАЇНА" про визнання договору недійсним, стягнення грошових коштів, пені та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІЛ ГУД - Україна» (код ЄДРПОУ №31721699, зареєстроване місцезнаходження: м. Київ, вул. Кропивницького,10) на користь ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1) - суму грошових коштів за ненадані послуги у розмірі 5 600 (п'ять тисяч шістсот) грн. 00 коп., пеню у розмірі 177 576, 00 грн. (сто сімдесят сім тисяч п'ятсот сімдесят шість) грн. 00 коп. - усього 183 176 (сто вісімдесят три тисячі сто сімдесят шість) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІЛ ГУД - Україна» (код ЄДРПОУ №31721699, зареєстроване місцезнаходження: м.Київ, вул. Кропивницького,10,) в дохід держави суму судового збору у розмірі 1 831 (одна тисяча вісімсот тридцять одна) грн. 76 коп.

В частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Т.Г. Ільєва