Постанова № 32103592, 13.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 червня 2013 року 08:30 № 826/3365/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Промінтерсервіс»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, скасування наказу

суддя Смолій І.В.,

секретар Мар'янченко Д.А.

представники:

від позивача Бугрик С.В. - довіреність №б/н від 22.02.2013 року,

від відповідача Старощук С.В. - довіреність № 4699/9/10 від 10.09.2012 року

На підставі ч. 3 ст. 160 КАСУ в судовому засіданні 13.06.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС, в якому з урахування уточнень просив визнати протиправним та скасувати наказ № 1380 від 24.09.2012 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки TOB «Авіакомпанія «Промінтерсервіс» по взаємовідносинах з TOB «Агропромсервіс Трейд» та TOB «Н.Т.К. Октан» за період з 01.01.2009 року по 31.12.2.011 року, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС № 0003832250 від 26.10.2012 року, № 0003842250 від 26.10.2012 року, № 0000682250 від 11 лютого 2013 року, присудити з Державного бюджету України на користь TOB «Авіакомпанія «Промінтерсервіс» судові витрати у розмірі 2294,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.03.2013 року відкрито провадження у адміністративній справі та закінчено підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті на 18.04.2013 року.

Судове засідання, призначене на 18.04.2013 року, судом відкладалось на 16.05.2013 року з метою зобов'язання представника позивача направити запити до своїх контрагентів для отримання копій вилучених документів.

Судове засідання, призначене на 16.05.2013 року, судом відкладалось на 28.05.2013 року з метою зобов'язання представника відповідача надати письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 13.06.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на обставини викладені в запереченні на позовну заяву, вважає що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ВСТАНОВИВ:

У період з 25.09.2012 року по 01.10.2012 року відповідачем на підставі постанов старшого слідчого СУ ГУМ ВС в м. Києві капітана міліції Безушка А. П. від 19.01.2012 року, наказу № 1380 від 24.09.2012 року та згідно пп. 78.1.11 ст. 78. п. 81.1 ст. 81. п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Промінтерсервіс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з TOB «Агропромсервіс Трейд» та TOB «H.T.K. Октан» за період з 01.01.2009 року по 31.12.201 1 року.

За результатами перевірки було складено акт № 309/22-50/25409368 від 0.10.2012 року, за висновками якого відповідачем було визначено як порушення вимог частин ч. 1,2 ст. 215, ч. 2 ст. 228. ч. 1 ст. 236 ЦК України, п. 87.1 ст. 187. п. 198.6 ст. 198 ПК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з TOB «Агропромсервіс Трейд» та TOB «H.T.K. Октан».

На підставі Акту перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003832250, яким Позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 509010,05 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0003842250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1008543,75 грн.

На вищевказані податкові повідомлення-рішення позивачем було направлено скаргу до Державної податкової служби у м. Києві. За результатами розгляду скарги було прийняте Рішення, відповідно до якого податкове повідомлення-рішення від 26.10.2012 №0003832250 залишено без змін, податкове повідомлення рішення від 26.10.2012 №0003842250 скасовано в частині звання штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 66161,50 грн., а в іншій частині залишено без змін.

Позивачем було направлено повторну скаргу до Державної податкової служби України, Рішенням ДПС України від 12.02.2013 року за № 2160/6/10-2115 скаргу залишено без задоволення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу №1380 від 24.09.2012 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до змісту пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Норми ч. 5 ст. 114 Кримінально-процесуального кодексу України в редакції, що була чинною на момент винесення процесуального документа, передбачають, що постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.

Суд звертає увагу на те, що слідчий є самостійною процесуальною особою у кримінальному процесі, а тому має право приймати рішення для встановлення істини у справі.

Дії слідчого під час здійснення досудового слідства не можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому нормами КАС України, оскільки регламентуються приписами КПК України, а отже перевіряти їх правомірність і законність не уповноважений ні податковий орган, ні суд під час розгляду зазначеної справи.

Згідно п. 78.2 ст. 78 ПК України обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах порушеної кримінальної справи.

Рішення про призначення позапланової перевірки приймається керівником податкового органу за наявності хоча б однієї з підстав, передбачених ст. 78 ПК України.

Податковий орган, отримавши постанову слідчого про проведення такої перевірки, зобов'язаний виконати її та здійснити документальну позапланову виїзну перевірку.

За таких умов, судом не приймається до уваги посилання позивача, як на підставу для скасування спірних наказів, на те, що проведення податкової перевірки на підставі постанови слідчого є безпідставною, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003832250 від 26.10.2012 року та №0000682250 від 11.02.2013 року, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи перевірка позивача проведена на підставі направлення від 24.09.2012р. №2000/22-50П виданого ДПІ у Святошинському районі м. Києва, а також на підставі пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, наказу ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 24.09.12 №1380 та Постанови старшого слідчого в СУ ГУ МВС України в м. Києва від 19.01.2012р. по кримінальній справі №20-3996.

Однією з підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначає отримання постанови слідчого, винесеної ним відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у його провадженні.

При цьому, до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду пункт 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України забороняє, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність перевірки, приймати податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки.

Цією нормою передбачено, що матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби, викладені в акті позапланової виїзної документальної перевірки, що призначена згідно з п.п. 78.1.11. п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України на виконання постанови старшого слідчого СУ ГУМВС України в м. Києві від 19.01.2012р., відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.

Зазначені матеріали можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу ДПС визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Оскільки п. 86.9 ст. 86 та п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України не конкретизують коло осіб, щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку за наявності відповідної постанови компетентної особи, винесеної в порядку кримінально-процесуального законодавства, то відповідну документальну перевірку за постановою слідчого, прокурора, органу дізнання чи суду може бути проведено щодо будь-яких осіб, а тому пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України врегульовує порядок оформлення результатів документальних позапланових перевірок щодо будь-яких осіб, якщо такі перевірки були проведені на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.11 статті 78 Податкового кодексу України, тобто в межах кримінально-процесуального законодавства чи законодавства про оперативно-розшукову діяльність.

Докази набрання законної сили відповідним рішенням суду в кримінальній справі у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, суд вважає, що оскільки перевірка позивача була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону та за відсутності доказів набрання законної сили судовим рішенням в кримінальній справі, у відповідача були відсутні правові підстави для винесення податкових повідомлень-рішень №0003832250 від 26.10.2012 року та №0000682250 від 11.02.2013 року.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються на користь позивача з Державного бюджету України згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України пропорційно до задоволених вимог.

Водночас, судом встановлено, що позивачем сплачено державне мито у розмірі 2294 грн., що фактично є сплатою тільки за майнові вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень, тобто позивачем не сплачено судовий збір у розмірі 34,41 грн. за немайнові вимоги щодо скасування наказів.

Таким чином, несплачена сума державного мита підлягає стягненню з позивача, а відтак, сума судових витрат, здійснених позивачем, присуджується на його користь у розмірі 2259,59 грн.

Керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Промінтерсервіс» задовольнити частково.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0003832250 від 26.10.2012 року та №0000682250 від 11.02.2013 року.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

4.Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 2259,59 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Промінтерсервіс» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Смолій