Постанова № 32103413, 21.06.2013, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/2355/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2013 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіДанилюк У.Т. при секретарі Манзяк Ю.Ю. за участі:представників відповідачарозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління юстиції в Хмельницькій області про визнання неправомірними та скасування наказів зобов'язання поновити на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась в суд з позовом до Головного управління юстиції в Хмельницькій області про визнання неправомірними та скасування наказів, зобов'язання поновити на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 23 квітня 2013 року її було звільнено з посади головного спеціаліста відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції з формулюванням "за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов'язків, покладених на неї трудовим доовором". Вказує, що накази про притягнення її до дисциплінарної відповідальності №215/04к від 22.03.2013 року та №170/04к від 04.03.2013 року, а також наказ про звільнення №229/04к від 23.04.2013 року є незаконними та такими, що видані з порушенням вимог чинного законодавства та за відсутності фактичних для того підстав. Будь-яких обгрунтувань систематичного невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором, відовідачем не наведено. В пред'явлених звинуваченнях відсутня її вина, а самі звинувачення носять характер некомпетентності та упередженості, неправильного застосування норм права. Окрім цього, звільняючи її, відповідач не витребував згоди Первинної профспілкової організації реєстраторів речового права на нерухоме майно Кам'янець-Подільської місцевої профспілкової організації "Харчовик", членом якої вона є. А тому просить вищевказані накази скасувати, поновити її на посаді та стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позивач в судове засідання не з'явилась, однак до суду подала клопотання про розгляд справи без її присутності.

Представники відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечили та просили повністю відмовити в їх задоволенні з наданих в письмових запереченнях на позовну заяву підставах.

Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 працювала на посаді головного спеціаліста відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції і наказом в.о. начальника Головного управління юстиції у Хмельницькій області №229/04к від 23.04.2013 року була звільнена з посади за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов'язків, покладених на неї трудовим договором.

Відповідно до ч.1 ст.21 КзПП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові.

На підставі п. 3 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірваний у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

Згідно зі ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", за передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю.

Судом встановлено, що наказом Головного управління юстиції у Хмельницькій області №170/04к від 04.03.2013 року позивачу за неналежне виконання своїх посадових обов'язків та допущені порушення вимог чинного законодавства оголошено догану. При винесенні даного наказу відповідач виходив з наступного. 14 січня 2013 року заявник ОСОБА_4 подав заяву про державну реєстрацію права власності на виробничо-складські та побутові приміщення за адресою АДРЕСА_1. За результатами розгляду даної заяви державний реєстратор 28.01.2013 року прийняла рішення №146090 про відмову у державній реєстрації прав та їх обмежень, мотивуючи тим, що подані заявником документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, зокрема: адреса незавершених будівництвом складських приміщень, визначена в договорі купівлі-продажу від 22.07.2003 року (АДРЕСА_2), не співпадає з адресою виробничо-складських та побутових приміщень, визначеною в декларації про готовність об'єкта до експлуатації (АДРЕСА_1), а також з адресою, визначеною в договорі оренди землі (АДРЕСА_1).

Зазначено, що згідно з п.13 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703 (далі - Порядок), у разі подання не в повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію, яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття. Державний реєстратор зупиняє розгляд заяви про державну реєстрацію на строк, що не перевищує п'яти робочих днів з моменту отримання заявником рішення про зупинення розгляду такої заяви.

Також відмічено, що відповідно до п.8-1 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон), під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно.

Проте в порушення вказаних норм державним реєстратором не було зроблено жодних запитів з даного питання та не зупинено розгляд справи.

Разом з цим, подані ОСОБА_4 для реєстрації документи були отримані ним в наступному порядку: 22.07.2003 року заявник придбав разом з ОСОБА_5 в рівних частках незавершені будівництвом складські приміщення будівлі по АДРЕСА_2, про що укладений договір купівлі-продажу приміщень від 22.07.2003 року.

Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав, виданим Кам'янець-Подільським МБТІ від 16.06.2011 року №30314412 за ОСОБА_4 на підставі цього договору була зареєстрована 1/2 частка незавершених будівництвом складських будівель по АДРЕСА_1.

31.01.2012 року між Кам'янець-Подільською міською радою та ОСОБА_4 укладений договір оренди земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1

20.07.2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області була складена декларація про готовність об'єкта до експлуатації за №ХМ 14212122987 (адреса - АДРЕСА_1).

11.10.2012 року виконком Кам'янець-Подільської міської ради прийняв рішення №1894 "Про надання адреси складським приміщенням по АДРЕСА_1, відповідно до якого зазначеним складським приміщенням надана адреса АДРЕСА_1 та вказано на необхідність ОСОБА_4 звернутись до Кам'янец-Подільської міської ради для внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

24.10.2012 року виготовлений технічний паспорт на приміщення складів по АДРЕСА_1.

13.12.2012 року виконавчим комітетом Кам'янець-Подільської міської ради прийнято рішення №2357 "Про оформлення права власності на комплекс виробничо-складських та побутових приміщень по АДРЕСА_1 за ОСОБА_4

Представником відповідача зазначено, що вказані приміщення знаходились за адресою АДРЕСА_1, і лише після прийняття виконком Кам'янець-Подільської міської ради рішення від 11.10.2012 року даному нерухомому майну адресу АДРЕСА_1. Недоліком в поданих документах є те, що в договорі купівлі-продажу 22.07.2003 року зазначена адреса незавершених будівництвом приміщень - АДРЕСА_2, а Кам'янець-Подільським МБТІ проведено державну реєстрацію за цим договором у 2011 році за адресою АДРЕСА_1; тому в даному випадку державному реєстратору необхідно було звернутись до МБТІ з запитом про надання інформації щодо підстав реєстрації нерухомого майна за вказаною адресою в порядку п.8-1 ч.2 ст.9 Закону. Окрім цього ОСОБА_4 не подано документу, яким внесені зміни до договору оренди землі в частині адреси орендованої земельної ділянки; також, враховуючи, що ним було придбано 1/2 частки незавершених будівництвом складських будівель, а подано документи для оформлення права власності на 1/1 частки вже закінченого будівництвом об'єкта, тому державний реєстратор повинен був вимагати додаткових документів, зокрема й відповідного договору, за яким до нього перейшла інша 1/2 частки. А тому вказує, що заявником не було подано весь перелік документів, необхідних для реєстрації. Аналізуючи викледене суд погоджується з тим, що в державного реєстратора не було підстав для відмови у державній реєстрації лише на підставі того, що в поданих заявником документах різна адреса комплексу виробничо-складських та побутових приміщень.

22.03.2013 року наказом Головного управління юстиції у Хмельницькій області за №215/04к позивачу за неналежне виконання своїх посадових обов'язків та допущені порушення вимог чинного законодавства оголошено догану. З даного наказу вбачається, що підставою для його винесення було наступне. Так, 25 січня 2013 року до реєстраійної служби Кам'янець-Подільського управління юстиції надійшла заява від ОСОБА_6 про державну реєстрацію права власності (спільної сумісної) на квартиру за ОСОБА_6, ОСОБА_7 та померлим ОСОБА_8 11 лютого 2013 року за №324992 позивач прийняла рішення про державну реєстрацію та зареєструвала право власності (спільної сумісної) на квартиру за вказаними особами, порушивши п.7 ст.16 Закону, відповідно до якого державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Також зазначається, що згідно п.9 Порядку заявник під час подання заяви про державну реєстрацію пред'являє органові державної реєстрації прав документ, що посвідчує його особу; згідно п.28 Порядку - для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно заявник також подає копію реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків.

Відповідачем зроблено висновок, що оскільки особа померла, то зазначені документи неможливо було подати, а тому й підстав державної реєстрації права власності за померлою особою немає.

Відповідно до ч.5 ст.9 Закону у разі подання заяви уповноваженою особою така особа пред'являє органові державної реєстрації прав, крім документа, що посвідчує особу, документ, що підтверджує її повноваження.

Згідно ч.3 ст.17 Закону документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Суд погоджується з посиланнями представника відповідача, що згідно ч.4 ст.25 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. В зв'язку з тим, що один із співвласників помер, для проведення державної реєстрації не були надані усі необхідні документи, а подане свідоцтво про право власності на житло від 16.05.1996 року вже не посвідчує право спільної сумісної власності за ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а тому державний реєстратор мала підстави для відмови в порядку п.4 ч.1 ст.24 Закону - подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом.

23.04.2013 року наказом Головного управління юстиції у Хмельницькій області №299/04к ОСОБА_3 було звільнено із займаної посади за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов'язків, покладених на неї трудовим договором. Підставою для винесення даного наказу було наступне. Так, 04.04.2013 року начальником реєстраційної служби головного управління юстиції проведено перевірку фактів за результатами розгляду скарги гр-на ОСОБА_9 до Державної реєстраційної служби України щодо відмови йому державним реєстратором ОСОБА_3 у державній реєстації права власності на нерухоме майно. Встановлено, що 11.01.2013 року ОСОБА_9 подав заяву про державну реєстрацію права власності на літню кухню. Разом із заявою було подано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, державний акт на право приватної власності на землю та технічний паспорт на жилий будинок індивідуального житлового фонду. Зазначено, що державний реєстратор мала всі підстави для відмови в державній реєстрації на літню кухню в порядку п.4 ч.1 ст.24 Закону у зв'язку з невідповідністю поданих документів вимогам, встановленим цим Законом або неможливістю встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, оскільки державна реєстрація права власності на літню кухню неможлива, тому що це господарська будівля. Вказує, що разом з цим позивач прийняла рішення про зупинення розгляду заяви, обгрунтовуючи це тим, що не подані всі необхідні документи (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси; технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна), а 04.02.2013 року нею було відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень, оскільки заявником у зазначений строк не надано необхідних документів. Зазначається, що цим позивач порушив п.1 ч.2 ст.9 Закону, згідно якого державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Представник відповідача посилається на те, що згідно зі ст.186 Цивільного кодексу України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом. Вказує, що житловий будинок в даному випадку є головною річчю, а літня кухня - приналежністю.

Також відмічає, що оскільки використання земельної ділянки здійснюється за її цільовим призначенням, а цільового призначення земельної ділянки для будівництва літньої кухні не існує, то дане право власності зареєструвати неможливо (про що зазначала і позивач в поясненнях від 04.04.2013 року на скаргу ОСОБА_9).

Вказує, що позивач прийняла рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію для надання документів, отримання та надання яких заявником є неможливим, а тому він і не міг усунути обставини, зазначені державним реєстратором.

Таким чином, здійснити державну реєсстрацію права власності на літню кухню, яка є господарською будівлею, як окремого об'єкта нерухомого майна, згідно чинного законодавства неможливо, оскільки це не відповідає його вимогам.

Посилання позивача на те, що заяви про державну реєстрацію права та їх обтяжень від ОСОБА_9 та ОСОБА_6 приймали інші державні реєстратори, не спростовують факту допущених порушень.

Наказом від 23.04.2013 року №299/04к також відмічено, що протягом року до державного реєстратора ОСОБА_3 неодноразово застосовувались заходи дисциплінарного стягнення за неналежне виконання своїх посадових обов'язків та допущені порушення вимог чинного законодавства у вигляді оголошення догани (накази від 04.03.2013 року №170/04к та від 22.03.2013 року №215/04к), що свідчить про систематичне невиконання без поважних причин посадових обов'язків.

Відповідно до п.2.2 Посадової інструкції головного спеціаліста відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції (затвердженої 19.04.2012 року) головний спеціаліст встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно.

Згідно з п.4.1-4.2 вказаної Інструкції головний спеціаліст несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього завдань. За порушення законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно головний спеціаліст несе, зокрема, дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому законом.

Зазначеним наказом (враховуючи наказ №307/04к від 26.04.2013 року про внесення змін до наказу від 23.04.2013 року №299/04к) позивача було звільнено із займаної посади на підставі п.3 ч.1 ст.40 КзПП України.

Позивач вказує на те, що, звільняючи її за вказаним пунктом, відповідач не витребував згоди Первинної профспілкової організації реєстраторів речового права на нерухоме майно Кам'янець-Подільської місцевої профспілкової організації "Харчовик", членом якої вона є, про що суд зазначає наступне.

В Наказі від 23.04.2013 року №299/04к вказано, що у Кам'янець-Подільському міськрайонному управлінні юстиції та його структурних підрозділах не утворено первинних профспілкових організацій і ОСОБА_3 не є членом первинної профспілкової організації. Представник відповідача зазначив, що Головне управління юстиції у Хмельницькій області не володіло інформацією про те, що позивачка є членом профспілкової організації; будь-яких заяв про відрахування членських внесків профспілковій організації "Харчовик" до відповідача не надходило.

Суд враховує, що згідно Протоколу від 09.03.2013 року №1 установчих зборів первинної профспілкової організації реєстраторів речового права на нерухоме майно реєстраційної служби Кам'янець-Подільської місцевої профспілкової організації "Харчовик" було створено первинну профспілкову організацію реєстраторів речових прав на нерухоме майно реєстраційнї служби Кам'янець-Подільської місцевої профспілкової організації "Харчовик", вирішено приєднатись до Кам'янець-Подільської місцевої профспілкової організації "Харчовик" та визнано її статут.

Рішенням від 13.03.2013 року №2 профспілкового комітету Кам'янець-Подільської місцевої профспілкової організації "Харчовик" вирішено взяти на облік первинну профспілкову організацію реєстраторів речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Кам'янець-Подільської місцевої профспілкової організації "Харчовик", яка є організаійною ланкою Кам'янець-Подільської місцевої профспілкової організації "Харчовик".

13.03.2013 року за №440 профспілковим представником Фіголь С.В. було надіслано на адресу начальника Головного управління юстиції у Хмельницькій області повідомлення про створення первинної профспілкової організації реєстраторів речового права на нерухоме майно реєстраційної служби Кам'янець-Подільської місцевої профспілкової організації "Харчовик".

Суд враховує, що згідно з ч.1 ст.43 КзПП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Відповідно до ч.2 ст.252 КзПП України зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

Разом з цим, відповідно до ст.1 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" член профспілки - особа, яка входить до складу профспілки, визнає її статут та сплачує членські внески.

Відповідно до п.3.3 Статуту Кам'янець-Подільської місцевої профспілкової організації "Харчовик" вступ до профспілки здійснюється шляхом подання письмової заяви в первинну організацію Профспілки про бажання стати членом Профспілки, визнання статуту Профспілки та підтвердження зобов'язання виконувати членські обов'язки.

Згідно з ч.2 ст.7 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" підставою для вступу до профспілки є заява громадянина (працівника), подана в первинну організацію профспілки. При створенні профспілки прийом до неї здійснюється установчими зборами.

Однак позивачем не надано та не зазначено про наявність будь-яких заяв, поданих в первинну організацію профспілки, про вступ до неї чи про бажання стати її членом. Не містить відповідних положень про прийом ОСОБА_3 до профспілки і Протокол від 09.03.2013 року №1 установчих зборів первинної профспілкової організації реєстраторів речового права на нерухоме майно реєстраційної служби Кам'янець-Подільської місцевої профспілкової організації "Харчовик".

Відповідно до п.6.4 Статуту Кам'янець-Подільської місцевої профспілкової організації "Харчовик" щомісячні членські внески складають один відсоток від заробітної плати та інших виплат, що здійснюються роботодавцем на користь працівника, однак будь-яких підтверджень відрахувань таких внесків до профспілки позивачем суду не надано. Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що позивач не була членом первинної профспілкової організації, а тому згоди останьої на її звільнення не потрібно.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1-2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд вважає, що відповідач довів, що при винесенні оскаржуваних наказів діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством.

Оскільки суд дійшов висновку щодо законного звільнення позивача з займаної посади, підстави для її поновлення на посаді відсутні. Отже, відсутні й підстави для вирішення питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

На підставі наведеного та керуючись статтями 9, 11, 69-71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 26 червня 2013 року

Суддя/підпис/У.Т. Данилюк"Згідно з оригіналом" Суддя У.Т. Данилюк