Постанова № 32072035, 26.06.2013, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/2256/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2013 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМатущака В. В. при секретаріКоновчук Т.В. за участі:представника позивача: Блажкевича С.В. представника відповідача: Тарасюка П.Г.розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" до Дунаєвецької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" звернулося з позовом до Дунаєвецької МДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000322340 від 04.07.2012 року та № 0000392240 від 07.08.2012 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.10.2012 року в справі №2270/5707/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" до Дунаєвецької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень позовні вимоги задоволено, податкові повідомлення-рішення Дунаєвецької міжрайонної державної податкової інспекції № 0000322340 від 04.07.2012 року та № 0000392240 від 07.08.2012 року визнано протиправними та скасовано.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012 року постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" до Дунаєвецької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.04.2013 року постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012 у справі № 2270/5707/12 скасовано, а справу № 2270/5707/12 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що працівниками податкової інспекції проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складений акт № 540/2240/34544034 від 19.06.2012 року та винесено податкові повідомлення-рішення № 0000322340 від 04.07.2012 року щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 223 547,25 грн., з яких 218 699 грн. основного платежу та 4 848,25 грн. штрафних санкцій, та № 0000332340 від 04.07.2012 року щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 27 350 грн., з яких 21 952 грн. основного платежу та 5 398 грн. штрафних санкцій.

В результаті проведеної перевірки виявлено порушення п.п. 138.10.2, п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, яке полягає у занижені суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за перевіряємий період в розмірі 218 699 грн., а також порушення п. 198.1 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, в розмірі 21 595 грн.

За результатами адміністративного оскарження ДПС у Хмельницькій області скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000332340 від 04.07.2012 року в частині основного платежу на 360 грн., в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга без задоволення. В зв'язку з цим відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000392240 від 07.08.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 26 990 грн.

З прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується та вказує, що між ним та ПП "Інтертехнологія", ЗАТ "Порцелакінвест", ТОВ "Промислові мастила", ПП ОСОБА_1 укладались договори про надання консультаційних послуг, а також договори поставки товарів (робіт, послуг), згідно умов яких вказані контрагенти зобов'язуються надати послуги (доставити товар) а позивач прийняти та оплатити їх. Вказує, що ним отримано та оплачено доставлений контрагентами товари (роботи, послуги), які в подальшому оприбутковані та використані у його господарській діяльності. Факт здійснення фінансових операцій, вчинених на виконання умов укладених договорів, а також факт проведення даних операцій по бухгалтерському та податковому обліку підтверджується відповідними видатковими та податковими накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), актами виконаних робіт, платіжними дорученнями. Просить визнати протиправними та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, просить задоволити позовні вимоги з підстав викладений у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, у задоволенні адміністративного позову просить відмовити, також надав суду письмові заперечення проти позову, у яких детально викладена позиція податкового органу стосовно предмету даного позову та зазначені підстави, на які посилається відповідач. Вважає прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000322340 від 04.07.2012 року та № 0000392240 від 07.08.2012 року правомірними та просять відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що працівниками Дунаєвецької МДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року. В результаті проведеної перевірки виявлено порушення позивачем п.п. 138.10.2, п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, яке полягає у занижені суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за перевіряємий період в розмірі 218 699 грн., а також порушення п. 198.1 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, в розмірі 21 595 грн. На підставі виявлених порушень складено акт № 540/2240/34544034 від 19.06.2012 року та винесено податкові повідомлення-рішення № 0000322340 та № 0000332340 від 04.07.2012 року.

За результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000392240 від 07.08.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 26 990 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору № 2010/27/12 від 27.12.2010 року, укладеного між позивачем та ПП "Інтертехнологія", в період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року ПП "Інтертехнологія" надало позивачу послуги по пошуку потенційних покупців на зовнішніх ринках. Згідно наданих послуг складено акт виконаних робіт від 30.06.2011 року на загальну суму 785 000 грн. без ПДВ. Розрахунок за надані послуги проведено векселем серії АА № 1020581, який підлягає сплаті в ЗАТ "Альфа Банк" м. Київ.

Згідно договору № 2011/11/01 від 01.11.2011 року, укладеного між позивачем та ПП ОСОБА_1, остання надала консультаційні послуги, а саме пошук потенційних покупців. Відповідно до наданих послуг ПП ОСОБА_1 надано акт виконаних робіт від 10.01.2012 року на загальну суму 50 000 грн. За отримані послуги позивачем здійснено оплату 12.01.2012 року в сумі 20 000 грн., 02.02.2012 року згідно платіжного доручення № 232 в сумі 10 000 грн., 11.04.2012 року згідно платіжного доручення № 283 в сумі 5 500 грн., 08.05.2012 року згідно платіжного доручення № 325 в сумі 8 497 грн.

02.08.2011 року між позивачем та ЗАТ "Порцелакінвест" укладено договір № РІ-020811 на виконання ремонтно-будівельних та інжинірингових робіт, відповідно до умов якого ЗАТ "Порцелакінвест" провело технічне обслуговування будівельних конструкцій ливарного цеху позивача, про що складено відповідний звіт. ЗАТ "Порцелакінвест" надано акт виконаних робіт № ОУ-0000155 від 30.09.2011 року на загальну суму 45 000 грн., в т.ч. ПДВ 7 500 грн., та акт виконаних робіт № ОУ-0000001 від 13.01.2012 року на загальну суму 45 000 грн., в т.ч. ПДВ 7 500 грн.

Згідно договору № 38/102 від 31.03.2011 року, укладеного між позивачем та ТОВ "Промислові мастила", останнє поставило позивачу мастильні матеріали, технічні рідини та іншу продукцію, яка входить в асортиментний профіль компанії. Даний товар позивачем отримано, що підтверджується належним чином оформленими податковими накладними.

Реальність правовідносин позивача з контрагентами підтверджується наданими в судовому засіданні матеріалами, а саме: копіями договорів, протоколами договірних цін, актами виконаних робіт, виписками з банківських рахунків, протоколами №№1,2, розрахунками ферм конструкції даху, фото звітами, платіжними дорученнями, податковими накладними та іншими матеріалами.

Крім того, реальність правовідносин між позивачем та ТОВ «Промислові мастила» підтверджується рішенням господарського суду Хмельницької області від 12.04.2012 року, яке набрало законної сили.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, згідно положень яких первинні документи - письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ; назва документа (форми); код форми; дата і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі); посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Досліджуючи надані позивачем первинні документи встановлено, що останні містять всі необхідні реквізити, наявність яких є необхідною умовою при їх складанні. Крім того, копії платіжних доручень, згідно яких відбувались розрахунки за отримані товари (послуги), містять відмітки про проведення даних платежів через банківську установу, що також підтверджується наданими в матеріали справи банківськими виписками по рахунках.

Як визначено п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.10.2, 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 ПК України до складу витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності, а також витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивач правомірно включив до складу витрат витрати, понесені ним в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), які в подальшому використовувались в межах господарської діяльності. Факт отримання позивачем товарів (робіт, послуг) підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, які засвідчують здійснення платником витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Стосовно донарахованої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, суд звертає увагу на наступне.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 даної статті встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198).

Форма та порядок заповнення податкової накладної передбачені ст. 201 ПК України, відповідно до п. 201.1 якої платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у даному пункті.

Згідно п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином Податковим кодексом України визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

На основі отриманих податкових накладних, суми ПДВ включені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях по податку на додану вартість за відповідні періоди.

З приводу посилань відповідача на нікчемність укладених договорів, суд вважає на необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 656 ЦК України обумовлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

З 01 січня 2011 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного кодексу України, зокрема частину першу статті 203 викладено у новій редакції та доповнено частиною третьою статтю 228. Так, із набуттям чинності зазначеними змінами, податкові органи не повинні посилатися на нікчемність правочинів та господарських зобов'язань платників податків відповідно до частин 1 та 2 статті 228 ЦК України як на правову підставу для донарахування податкових зобов'язань.

За таких умов, органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку на підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 Господарського кодексу України доводити недійсність правочинів, які, на їх думку, укладені платниками податку з метою, яка завідомо суперечна інтересам держави та суспільства і полягає в ухиленні від оподаткування.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо нікчемності укладених договорів, оскільки це не є предметом розгляду справи щодо визначення податковим органом сум податкових зобов'язань. Безпідставними є твердження відповідача щодо неправильності формування податкового кредиту позивачем через ознаки сумнівності контрагентів, оскільки факт порушення контрагентами-постачальниками продавців своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету, якщо податковий орган доведе: що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти; або що діяльність платника податку, його взаємозалежних осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників. Однак таких доказів податковим органом до суду не надано і вказані факти не доведені.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що висновки відповідача є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи, податкові повідомлення-рішення № 0000322340 від 04.07.2012 року щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 223 547,25 грн. та № 0000392240 від 07.08.2012 року щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 26 990 грн. не відповідають дійсним обставинам справи та прийняті з порушенням норм чинного законодавства, в зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 71, 158 - 163 КАС України, ст. ст. 138, 198, 201 Податкового кодексу України, ст. ст. 228, 655, 662 Цивільного кодексу України суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задоволити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дунаєвецької міжрайонної державної податкової інспекції № 0000322340 від 04.07.2012 року та № 0000392240 від 07.08.2012 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 27 червня 2013 року

Суддя В. В. Матущак