Справа № 509/1685/13-ц
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2013 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі :
судді Гандзій Д.М.
при секретарі Сідих С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В :
25 квітня 2013 року, ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулися до суду з позовом, в якому зазначили, що відповідно до кредитного договору № ODXRRC01610308 від 26.03.2008 р., ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (позивач) надав відповідачу, кредит у розмірі 16500 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом із умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між ним та банком договір, про що свідчить особистий підпис відповідача у відповідній заяві. Відповідно до умов кредитного договору, погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати, в який позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається з заборгованості за кредитом, відсотками, комісією та іншими витратами згідно умов надання кредиту.
В порушення умов договору, відповідач, свої кредитні зобовязання належним чином не виконує, у звязку з чим, станом на 02.04.2013 р., у відповідача перед банком утворилась заборгованість у розмірі 209904,73 грн., яка складається з : 16500 грн. заборгованості за кредитом, 1642,58 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 4752 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, 176538,50 грн. - пені на несвоєчасне виконання зобовязань за кредитом та штрафів, відповідно до п. 1.5.20 умов та правил надання банківських послуг, а саме : 500 грн. штрафу (фіксованої частини) та 9971,65 грн. штрафу (процентної складової), які представниця банку, просила суд, у позові стягнути з відповідача та суму судового збору у розмірі 2099,05 грн. на користь банку.
Представниця позивача в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, але надіслала суду заяву, в якій позов підтримала у повному обсязі та на підставі ч. 2 ст. 158 ЦПК України, просила суд слухати справу за її відсутності, не заперечуючи проти постановлення заочного рішення по справі (а.с. 37).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у відповідності до ст.ст. 74,77 ЦПК України, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем свого проживання, що підтверджується довідкою Овідіопольського РС ГУДМС України Одеській області № 945 від 30.04.2013 р., поштовими повідомленнями з підписами відповідача та з відміткою про отримання повісток з викликом до суду, причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надав (а.с. 41,44,46).
Згідно з ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо у суду не має даних про причину неявки відповідача, сповіщеного належним чином, суд вважає можливим розглянути справу на підставі даних, які є в матеріалах справи та зі згоди позивача ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено зобовязання позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання, відповідно до ч.3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.
За умовами ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.
Приписами статей 525,526 ЦК України передбачено, що зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.
Також, статтею 617 ЦК України передбачено особа, яка порушила зобовязання, звільняється від відповідальності за порушення зобовязання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обовязків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобовязання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення вирішення справи.
Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Виходячи з приписів статті 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Суд встановив, що відповідно до кредитного договору № ODXRRC01610308 від 26.03.2008 р., ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (позивач) надав відповідачу, кредит у розмірі 16500 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с. 5-27).
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом із умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між ним та банком договір, про що свідчить особистий підпис відповідача у відповідній заяві. Відповідно до умов кредитного договору, погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати, в який позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається з заборгованості за кредитом, відсотками, комісією та іншими витратами згідно умов надання кредиту.
В порушення умов договору, відповідач, свої кредитні зобовязання належним чином не виконує, у звязку з чим, станом на 02.04.2013 р., у відповідача перед банком утворилась заборгованість у розмірі 209904,73 грн., яка складається з : 16500 грн. заборгованості за кредитом, 1642,58 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 4752 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, 176538,50 грн. - пені на несвоєчасне виконання зобовязань за кредитом та штрафів, відповідно до п. 1.5.20 умов та правил надання банківських послуг, а саме : 500 грн. штрафу (фіксованої частини) та 9971,65 грн. штрафу (процентної складової), які представниця банку, просила суд, у позові стягнути з відповідача та суму судового збору у розмірі 2099,05 грн. на користь банку, обґрунтований та зроблений у відповідності до діючого законодавства України розрахунок якої, був зроблений позивачами, наданий суду і перевірений судом (а.с. 3-4).
Станом на дату винесення рішення, доказів погашення заборгованості, відповідачем суду не надано і відповідно у суду вони відсутні.
У звязку з викладеним, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» є обґрунтованими, доведеними документально, які найшли своє підтвердження в судовому засіданні та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім суми заборгованості за невиконання умов кредитного договору, з відповідача, на користь банку, підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2099,05 грн., які були підтверджені банком документально (а.с. 36).
Керуючись ст.ст. 10,11,57-60,208-209,213-215,218,224-226 ЦПК України, ст.ст. 525,526,530,549,550,617,625,1048,1050,1054 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити ;
2. Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 209904 грн. 73 коп. та судовий збір у сумі 2099,05 грн., а разом 212003 грн. 78 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя Д.М. Гандзій
Судове рішення № 32092770, Овідіопольський районний суд Одеської області було прийнято 27.06.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 509/1685/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: