Постанова № 32079389, 18.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2013 р. Справа № 2а-1870/5245/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача Кононенко О.В.

представника позивача Петрищева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у місті Сумах на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.11.2012р. по справі № 2а-1870/5245/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроальянс"

до Державної податкової інспекції у місті Сумах

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроальянс" (надалі за текстом - ТОВ "Агроальянс ", позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (надалі за текстом - ДПІ у м. Сумах, відповідач), у якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах № 0000272250/21013 від 07 червня 2012 року в частині донарахування ТОВ "Агроальянс" податку на прибуток в сумі 196 192 (сто дев'яносто шість тисяч сто дев'яносто дві) грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2 922 (дві тисячі дев'ятсот двадцять дві) грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06.11.2012р. позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах № 0000272250/21013 від 07 червня 2012 року в частині донарахування ТОВ "Агроальянс" податку на прибуток в сумі 196 192 (сто дев'яносто шість тисяч сто дев'яносто дві) грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2 922 (дві тисячі дев'ятсот двадцять дві) грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, неправильне застосування та порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Відповідач вважає, що підприємством безпідставно віднесено до складу валових витрат суми сплачені при придбанні послуг у ПП ОСОБА_1, ПП ОСОБА_3, ПП "Рейтинг" через неможливість пов'язати дані послуги з господарською діяльністю позивача за умови лише документального оформлення господарських операцій без їх фактичного виконання.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень від 04.04.2012р. № 74 та від 17.04.2012 р. № 168, 169, 170 ДПІ в м. Сумах проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Агроальянс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2011 р..

За результатами вказаної перевірки складено акт перевірки № 912/2250/30174932/15 (т. 1 а.с.13-31), в якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 5.1, п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 212 859 грн., у тому числі за 4 квартал 2009 р. - 3 250 грн., 2010 р. в сумі 16 856 грн., І квартал 2011р. в сумі 57 079 грн., 2 - 4 квартал 2011р. в сумі 135 674 грн.

На підставі цього акту перевірки 07.06.2012 р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000272250/21013, яким збільшено суму грошових зобов'язань за платежем податок на прибуток за основним платежем 212 859 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 7 089 грн. (т.1 а.с.32).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено існування обґрунтованих підстав для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток та штрафних санкцій, в той час, як позивачем належними первинними документами підтверджено правомірність формування валових витрат за господарськими операціями з ПП ОСОБА_1, ПП ОСОБА_3, ПП "Рейтинг".

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що в ході проведення перевірки податковим органом були виявлені порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо неправомірного формування валових витрат у 4 кварталі 2009 року, в 2010 році, у 1-4 кварталі 2011 року на загальну суму 212859,00 грн. в результаті фінансово-господарських взаємовідносин по придбанню послуг по вивченню ринку сільськогосподарської продукції з ПП ОСОБА_1, ПП ОСОБА_3, ПП "Рейтинг".

Правила формування валових витрат платниками податку на прибуток підприємств до 01.04.2011 року визначалися вимогами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ", а з 01.04.2011 року положеннями Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п.5.3. ст.5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи зі змісту положень Податкового кодексу витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) (п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно п.п.1.2.п.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704 (надалі-Положення) встановлено, що записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів. Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що господарські взаємовідносини між ТОВ "Агроальянс" (Замовник) та ПП ОСОБА_1 (Виконавець) у перевіреному періоді відбувались за договорами про надання послуг від 01.09.2009 р. № 3-М, від 01.11.2009 р. № 4-М, від 04.01.2010р. № 1-М, від 05.01.2011р. № 1-П, відповідно до умов яких Виконавець зобов'язується виконати комплекс робіт по дослідженню ринку сільськогосподарської продукції Сумської області, а саме встановленню потенційних продавців ячменю та пшениці, їх реквізити, кількість засіяних ними сільськогосподарських угідь, наявність готової до реалізації продукції, її кількість, якість та ціна.

На підтвердження виконання умов договору позивачем було надано копії актів виконаних робіт, копії договорів купівлі-продажу сільськогосподарської продукції з постачальниками, копії накладних на придбаний товар, копії звітів ФОП ОСОБА_1

Також між ТОВ "Агроальянс" (Замовник) та ФОП ОСОБА_3 (Виконавець) було укладено договір про надання послуг № 02/07/10 від 02.07.2010 р. , згідно з умовами якого Виконавець зобов'язується виконати комплекс робіт по дослідженню ринку сільськогосподарської продукції Сумської області.

На підтвердження виконання умов договору позивачем було надано копію акту виконаних робіт, копії договорів купівлі-продажу сільськогосподарської продукції з постачальниками, копії накладних на придбаний товар, копії звітів ФОП ОСОБА_3

Також з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Агроальянс" (Замовник) та ПП "Рейтинг" (Виконавець) було укладено договори про надання послуг №01/09.1 від 01.09.2011р., № ДГ-0000005 від 01.07.2011 р. згідно з умовами яких Виконавець зобов'язується виконати комплекс робіт по дослідженню ринку сільськогосподарської продукції Сумської області.

На підтвердження виконання умов договору позивачем було надано копію акту виконаних робіт, копії договорів купівлі-продажу сільськогосподарської продукції з постачальниками, копії накладних на придбаний товар, копію звіту ПП "Рейтинг".

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем за результатами виконання договорів про надання послуг по дослідженню ринку сільськогосподарської продукції було укладено договори купівлі-продажу з постачальниками, якими ТОВ "Агроальянс" вже мав фінансово-господарські взаємовідносини з придбання сільськогосподарської продукції, а саме: з ДП ТОВ «Діамант» Горобина в 2009р., СФГ «Агрос» в 2008р., ПСП «Духанівське» в 2008р., ФГ «Стеба» в 2010р., ТОВ «Гранум» ЛТД в 2010р., САП «Родючисть» в 2010р., ДП «Вири-Агро», ТОВ «Схід-2005», ФГ «Злак», ТОВ МП «Гранум ЛТД».

Отже, на час укладання договорів про надання послуг з ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_3, ПП "Рейтинг" та підписання актів виконаних робіт позивач вже був обізнаний про вказаних контрагентів та мав господарські відносини з ними раніше.

При цьому, колегія суддів зазначає, що наявність у підприємства ТОВ "Агроальянс" актів виконаних робіт, звітів виконавця за договорами про надання послуг у спірних правовідносинах не створює належного права для формування валових витрат.

Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України встановлено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Між тим, позивачем не надано доказів існування об'єктивної потреби та наявності розумних економічних чинників для укладання договору на виконання робіт по дослідженню ринку сільськогосподарської продукції Сумської області, а саме встановленню потенційних продавців ячменю та пшениці, їх реквізити, з якими позивач вже мав господарські відносини раніше. Також з матеріалів справи вбачається, що згідно штатного розкладу на ТОВ "Агроальянс" працюють менеджери (т. 3 а.с. 76)

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів зазначає що за господарськими операціями позивача з ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_3, ПП "Рейтинг" не вбачається зв'язку між фактом придбання послуг і господарською діяльністю платника податку.

Факт придбання послуг у посередників за наявності прямих контактів з їх виробниками свідчить про те, що підприємство ставило за мету не одержання прибутку в результаті господарських операцій щодо надання послуг по дослідженню ринку сільськогосподарської продукції з метою пошуку потенційних постачальників, а лише заниження валових доходів шляхом збільшення валових витрат, тим самим зменшення об'єкту оподаткування.

За таких підстав, колегія суддів погоджується з рішенням податкового органу про донарахування позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток за результатами проведеної перевірки.

За змістом п. 1 ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", Податковим кодексом України, а тому позовні вимоги про скасування такого рішення є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції невірно були встановлені фактичні обставини та надана оцінка наявним у справі документам, колегія суддів дійшла висновку про порушення судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального законодавства, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сумах задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.11.2012р. по справі № 2а-1870/5245/12 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроальянс" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.

Повний текст постанови виготовлений 25.02.2013 р.